519
Зелені метаморфози. Коли енергетика стане справді "зеленою"?
— Енергетика
Розвиток технологій виробництва електроенергії за допомогою відновлюваних джерел (ВДЕ) за останні десятки років можна порівняти зі шляхом людства від винаходу першого колеса до появи масового автомобіля. Якщо ще у другій половині ХХ століття використання енергетики сонця, вітру, геотермальних вод і біомаси мало переважно експериментальний характер, то через кілька десятків років вони стануть основним джерелом енергії для людства.
Простий приклад: у середині 90-х були поширені вітряки з встановленою потужністю генератора 250-500 кВт, а зараз масово застосовуються машини з 2,5–3 МВт встановленої потужності. Кілька компаній зараз запускають серію турбіни потужністю 6-8 МВт.
Такий ривок пояснюється як розвитком технологій, так і підтримкою ВДЕ на найвищому рівні. На конференції Сторін рамкової конвенції ООН з клімату в минулому році 49 країн заявили про плани повного переходу на ВДЕ до 2050 року.
Спекотно у вас
Кліматологи вже не перший рік б’ють на сполох через глобальне потепління. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері зростає з року на рік. На початку 60-х рівень вуглекислоти в атмосфері становив близько 300 частинок СО2 на мільйон часток повітря, а зараз він вже перевищує 400 частинок. Внаслідок глобального потепління за XX століття рівень світового океану підвищився на 19 см і продовжує зростати на 3 мм на рік. Через стихійні лиха, пов’язана із зміною клімату, лише у 2012 році 32 млн людей були змушені переселитися в інші місця. Прогнозують, що до 2050-го така ж доля спіткає ще 250 млн осіб.
22% загального обсягу генерації електроенергії в Україні буде припадати на відновлювані джерела до 2035 року.
Викиди парникових газів обумовлені багато в чому роботою теплових електростанцій. Тому декарбонізація економіки стала одним з пріоритетних завдань урядів і міжнародних організацій. Так, в листопаді минулого року міжнародна організація World Energy Council (WEC) опублікувала прогноз розвитку світової енергетики до 2060 року. Завдяки розвитку енергоефективності сповільниться зростання споживання енергії. Пік в перерахунку на душу населення буде досягнутий до 2030 року, потім витрачання енергії на людину почне знижуватися. Однак через зростання населення потреба в електричній енергії зросте вдвічі до 2060 року. Знадобляться значні інвестиції у модернізацію інфраструктури, використання більш чистих джерел енергії та її транспортування до кінцевого споживача. Тому WEC прогнозує високі темпи зростання ВДЕ.
Експерти розглянули кілька можливих шляхів розвитку світової енергетики, виділивши два принципово різних типи майбутнього – uplands (нагір’я) і lowlands (низина). Майбутнє “нагір’я” – стале економічне зростання і вирішення енергетичних питань світовою спільнотою. В майбутньому “низини” економічне зростання слабке, а держави сповідують ізоляціонізм, прагнучи вирішити свої проблеми без урахування зв’язків з сусідами.
Джаз чи хард-рок?
Згідно зі звітом WEC, існують три найбільш ймовірні сценарії енергетики майбутнього, умовно названі “сучасний джаз”, “незакінчена симфонія” і “хард-рок”.
Для “нагір’я” це сценарії “сучасний джаз” і “незакінчена симфонія”, в яких глобальна економіка показує високе зростання і стало розвивається. Відрізняються вони тим, що в “джазі” енергетика регулюється переважно ринковими механізмами. Джаз різноманітний, і його можуть грати як окремі виконавці, так і групи. У “симфонії” превалюють державні регулятори, тобто має місце скоординована “диригентом” гра. А рокери часто співають про тяжке життя і часи. І тому “хард-рок” в даному контексті – про слабке економічне зростання, державне регулювання і превалювання національних інтересів над глобальними.
“Хард-рок” – це в чомусь наше “продовжене сьогодення”, коли викопні види палива як і раніше грають головну роль, а ціни на них нестійкі. Через політичну та економічну роз’єднаність програють усі, а загрозливі тенденції набирають обертів. Населення бідніє, соціальна нерівність зростає. Низькі темпи зростання економіки обумовлені старіючим населенням і низькою ефективністю економіки. Зростає розрив між “Північчю” і “Півднем”, який буде призводити до спорадичних конфліктів.
“Симфонія” пропонує картину більш сталого майбутнього, в якому енергетика стає практично “зеленою”, технологічний прогрес не руйнує навколишнє середовище і спільне головує над приватним. Економіка зростатиме помірними темпами, інвестиції в інфраструктуру будуть високими, з’явиться широкий набір інструментів для стимулювання “зелених” інновацій. Буде реалізовано міжнародне управління енергетичними ринками і вибудувана система їх безпеки. З іншого боку, нові форми sharingeconomy призведуть до значного скорочення попиту на енергію.
Майбутнє “джазу” теж оптимістичне. Світова економіка стане високопродуктивною, а економічне зростання — стрімким і інноваційним. Інновації, в свою чергу, будуть базуватися на принципах сталого розвитку. Відбудуться сильні зміни в соціальній структурі, обумовлені розвитком високих технологій. Економічне зростання азіатського регіону не буде супроводжуватися катаклізмами.
Що показово, в майбутньому знайдеться місце і ядерній енергетиці, незважаючи на Чорнобиль та Фукусіму. Головна причина – атомна енергетика не забруднює навколишнє середовище парниковими газами. Крім того, одна з серйозних проблем ВДЕ – непостійний характер енергоносія. Це створює технічні проблеми з балансом мережі. Атомні станції позбавлені цього недоліку. Нарешті, технології вдосконалюються, в тому числі і з точки зору безпеки. Одним словом, через 30-40 років світова економіка буде базуватися на принципово інших засадах.
Станіслав Шульга
За матеріалами: Фокус
Поділитися новиною
