555
Чому тіньова економіка не може існувати без банків
— Казна та Політика
З весни 2014 року в Україні виведені з ринку близько 90 банків. І деякі з них були закриті, за даними Нацбанку, за активну участь у тіньовій економіці: легалізацію нелегальних доходів або, навпаки, виведення легальних грошей в тінь. Перед початком процесу очищення фінансової системи тодішній заступник глави НБУ Олександр Писарук заявляв, що одним з приводів закриття фінансових установ буде їх участь у тіньовій економіці, натякаючи, що назви цих банків всф знають. Через кілька років ми можемо, спираючись на дані судового реєстру, розповісти про такі схеми більше.
Всього 14 банків були закриті за порушення законодавства у сфері фінансового моніторингу або за шахрайство, говорила заступник глави НБУ Катерина Рожкова. Відомство навіть підготувало спеціальний сайт про результати очищення банківського сектора. Але навіть така жорстка політика НБУ не зупинила роботу конвертаційних центрів в Україні.
Тільки за квітень 2017 року силові відомства України виявили кілька конвертаційних центрів із загальним оборотом понад 1 млрд гривень. Наприклад, 15 квітня прокуратура заявила про припинення роботи конвертцентру в Києві з оборотом понад 90 млн гривень, 20 квітня прокуратура зупинила діяльність конвертцентру в Житомирській області з оборотом в 200 млн гривень. У квітні ж СБУ зупинила діяльність конвертцентру на 100 млн гривень в Одесі, а в Дніпрі СБУ і прокуратура разом зупинили роботу «конверту» на 700 млн гривень. У Черкаській області фіскали закрили конвертцентр на 119 млн гривень.
Всі ці конвертаційні центри не можуть працювати без легальних банків, кажуть опитані LB.ua експерти. Зокрема, коли потрібно легалізувати зароблені в тіньовому секторі гроші.
“Попит на ринку на подібні послуги нікуди не пропав. Незважаючи на податкову лібералізацію, гроші, як і раніше, ходять по банківській системі. Фінансові установи виконують одну і ту ж функцію — задоволення попиту в межах вимог з “комплаєнсу” (в даному випадку мова йде про прозорість походження грошей у клієнтів, – ред.)”, – говорить Анатолій Дробязко, фінансовий аналітик, який у 90-ті був радником Вадима Гетьмана та Володимира Стельмаха.
У більшості випадків легально готівку людина або компанія може отримати тільки через банк. Але не завжди банк свідомо бере участь у такого роду схемах або знає про них – іноді банки просто використовують.
“Якийсь невеликий відсоток банків продовжує обслуговувати тінь. В тіньовій економіці банки грають дві ролі: обслуговування нелегального сектора економіки для зменшення податків та відмивання брудних грошей. Фокус в тому, що зменшувати податки через конвертаційні центри можна і без безпосередньої участі банків. Тобто банк не обов’язково повинен знати про схему або брати в ній безпосередню участь”, – розповідає кандидат економічних наук Віталій Шапран, член Українського товариства фінансових аналітиків.
Тобто в одних випадках питання про реалізацію подібних схем вирішуються не на рівні власників і перших осіб установ, а на рівні глав відділень. А перша особа банку може і не знати про те, що в тому чи іншому відділенні “розцвів” конвертаційний центр. Часто таку дивовижну картину можна побачити в банках з європейським капіталом. Наприклад, в ухвалі суду по справі №761/6946/17 від 1 березня 2017 року співробітники СБУ просять суд дозволити їм доступ до рахунків комерційної компанії “Марфін Банк” в Одесі, на які серед іншого приходили гроші через конвертаційний центр.
Суд такий дозвіл СБУ надав. У повідомленнях силовиків також повідомлялося про закриття “конвертів”, пов’язаних з рахунками в найбільших банках з російським корінням. У справах про конвертцентри зустрічається згадка і вже державного Приватбанку. У визначенні суду по справі №761/5992/17 від 6 березня 2017 року йдеться про арешт коштів на рахунках комерційної компанії в Приватбанку у Дніпрі і про заборону на використання грошей на рахунках компанії в Приватбанку в Миколаєві за клопотанням слідчого Держфіскальної служби, який розслідує роботу “транзитно-конвертаційного центру”. З уже закритих банків, за даними Фонду гарантування вкладів, питання щодо фінансового моніторингу (тобто, щодо зв’язків з тіньовою економікою) були у ПрофінБанку, Прайму, Союзу. Також, в Єдиному реєстрі судових рішень згадуються випадки, коли шахраї, які виводили гроші в тінь або, навпаки, займалися легалізацією тіньових заробітків, використовували картки банків Кредит-Дніпро, Ідея Банк, Укрсиббанку тощо.
“Раніше в малих банках такі послуги з тіні контролював топ-менеджер за комісійні. Цей топ-менеджер розумів, що відбувається, і які дії треба здійснити в екстремальному випадку. А от у великому банку процес може відбуватися на рівні голови відділення, наприклад. Просто в маленькому банку великі обсяги готівкових грошей були відразу видно, а у великих банках простіше заховати такі операції (від топ-менеджера банку)”, – говорить Анатолій Дробязко.
“Тіньова економіка як працювала, так і працює, банки займають в процесі ту ж саму роль, просто конвертаційні центри перейшли з дрібних банків у більші установи. Схоже, що частина процесу очищення банківської системи була спрямована просто на переділ ринку”, – припускає Ростислав Кравець, керівник юридичної компанії “Кравець та партнери”.
При цьому колишній член Ради НБУ Василь Горбаль уточнює, що потрібно відрізняти тіньову економіку і кримінальну економіку. Тіньова економіка — це сектор, який фіскалам простіше не помічати, оскільки надходження від нього менші, ніж витрати на його адміністрування. Тому навіть у найблагополучніших країнах тіньова економіка існує, її рівень в 15-20% можна вважати допустимим (Мінекономрозвитку говорить про 35% тіні, інші дослідники – про ще більший рівень).
“Припустимо, держава не стежить за сферою послуг, зовсім малим бізнесом, і так далі. Тому що адмініструвати всі підприємства малого бізнесу та контролювати їхню співпрацю з тінню дуже дорого, економічно – майже безглуздо”, – роз’яснює Василь Горбаль.
Жоден банк не буде ризикувати, обслуговуючи відверто кримінальну економіку. Тоді як ті чи інші послуги для тіньової економіки будуть присутні у банках постійно, питання лише в тому, який обсяг від загальних транзакцій в установі вони будуть займати. На думку опитаних LB.ua співробітників банків, транзакції, пов’язані з тіньовою економікою, можуть бути присутніми в будь-якому банку в обсязі до 5% від усіх операцій. І це буде непомітно навіть для перших осіб банківських установ.
“Корінь проблеми навколо горезвісної тіньової економіки – в суспільній боязні монетарної нестабільності, уберегтися від якої ми нібито здатні через стабільний обмінний курс. Звідси і тінь в економіці, де кредит у власних грошах набагато дорожчий від кредиту в іноземній валюті. Багаторічний колишній низький рівень контролю за комерційними банками породив таке явище як формування монетарних резервів поза офіційною системою комерційних банків – у нас це прийнято називати “недовірою” і глибоко вірити в ефемерне “повернення довіри до банків”, – говорить Олександр Вальчишен, керівник аналітичного підрозділу інвесткомпанії ICU.
Ще однією з причин активного залучення фінансового сектора в тіньову економіку є зацікавленість силових структур: так само, як і за минулої влади, конвертаційні центри діють у зв’язці з покровителями з силових структур, говорить Дробязко: “Першопричиною є тяжкість великих податків, потім, “дірка в законі”, де можуть бути безПДВшні платежі. Наприклад, передоплата за сільгосппродукцію. А потім створюються схеми, транзитні фірми, “метелики” і так далі. Це бізнес, який без співпраці з силовими структурами у великих масштабах вести неможливо”.
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами: lb.ua
Поділитися новиною
