Андрій Буренок: 5 можливостей українського туризму, які ми не використовуємо — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Буренок: 5 можливостей українського туризму, які ми не використовуємо

Казна та Політика
6264
Туризм — перспективна сфера бізнесу, яка може принести значні надходження в бюджет і позитивно вплинути на міжнародний імідж держави. Україна поки що свій потенціал у цій сфері майже не використовує.
Які ж п’ять основних проблем є в української туристичної галузі, як нам їх вирішити, і чому це слід зробити?
Я звик не використовувати слово «проблема», замість цього кажу «можливість». Досвід показує: варто трохи змінити точку зору, почати свідомо шукати можливості — і світ стрімко стає кращім. Думаю, цей підхід допоможе і Україні, зокрема — українській туристичній галузі. Адже У нас так багато можливостей. Розберу п’ять з них.
Туризм як джерело доходу
Почати варто з постановки мети. Потрібно зрозуміти, для чого нам розвивати сферу туризму в принципі. Поки що кроки, спрямовані на поліпшення ситуації у туристичній галузі, можна побачити хіба що з боку окремих бізнес-проектів і ентузіастів. На рівні держави немає чіткого розуміння того, наскільки туризм перспективний і які гроші він може принести країні. Ось кілька цифр, які допоможуть оцінити перспективи і поставити мету.
У 2015 році загальний світовий обсяг доходів від туризму становив майже 1,3 трлн доларів. США отримали понад 204 млрд доларів за рік, на другому місці Китай — 114 мільярдів, далі у десятці лідерів розташувалися Іспанія, Франція, Велика Британія, Таїланд, Італія, Німеччина, Гонконг і Макао — від 31 до 56,6 млрд доларів доходу. Результат України за той самий рік — трохи більше 1 млрд доларів. Але країни-лідери отримали такі доходи не просто так: вони розвивали туристичний продукт всередині країни і активно запрошували туристів зі всього світу. Якщо ми поставимо мету і почнемо впритул займатися розвитком туристичної галузі, то покращимо позиції в цьому рейтингу вже в найближчій перспективі.
Якщо подивитися на «кейси» з історії, можна побачити, наприклад, як зароджувалася туристична культура в США. Після закінчення Громадянської війни між Північчю і Півднем Штати ввели такий закон: отримати американське громадянство могла лише людина, яка побувала як мінімум в п’яти штатах. Це дало поштовх розвитку внутрішнього туризму, а зараз американці — одна з найбільш активно подорожуючих націй у світі.
Стратегія: концепція туристичного продукту
Другий аспект — стратегія. Є багато окремих голосів, які закликають розвивати туризм, але поки що це не виливається в єдину стратегію. У нас немає туристичної концепції держави. Однак саме концепція дасть можливість об’єднати всі ці голоси і домогтися значних результатів.
Туризм повинен мати чітке позиціонування на міжнародному ринку, щоб приносити дохід і створювати робочі місця. Приміром, Угорщина розвиває туризм завдяки знаменитому музичному заходу. Угорський Sziget Festival створює понад 3 тисячі робочих місць щороку. У 2016-му фестиваль відвідало майже півмільйона гостей з 100 країн.
Україні в травні 2017-го належить приймати конкурс «Євробачення». КМДА очікує, що захід відвідають приблизно 20 тисяч іноземних гостей. За підрахунками Київради, така кількість гостей принесе бюджету міста 600 млн гривень. Враховуючи, що за перші десять днів було продано майже 15 тисяч квитків, плани виглядають цілком реалістичними. Половина покупців, які придбали квитки так швидко — іноземці із 52 держав, серед яких гості з Великої Британії, Німеччини.
Нам потрібно створювати продукт, за яким іноземці будуть цілеспрямовано їхати в Україну. Але це не обов’язково повинен бути рекреаційний туризм, вибір концепції не лежить в площині між Карпатами і Затокою. Є й інші типи туризму. Можна влаштовувати, наприклад, великі ділові, професійні івенти: саміти, форуми, круглі столи. Тільки потрібно їх грамотно продумати, організувати, покращити інфраструктуру, спростити правила в’їзду для громадян інших країн. Можна розвивати клубну культуру і запрошувати іноземців на вечірки. Можна розвивати медичний туризм, освітній, гастрономічний, агротуризм.
Видів туризму у світі предостатньо. Потрібно працювати з конкретними напрямками і, головне, розповідати іноземцям, яку програму ми для них приготували. На жаль, поки що про нас знають тільки те, що в Україні є АТО і Чорнобиль, в кращому випадку — чули про красивих українських дівчат. Ми можемо більше, потрібно сформулювати власні можливості і озвучити їх на весь світ.
Можна взяти приклад з Грузії. Їхня Національна адміністрація туризму щорічно випускає короткі і барвисті промо-ролики, які демонструють іноземцям, які враження можна отримати від відпустки в Грузії. Крім того, грузини впроваджують альтернативні стратегії і приваблюють туристів не тільки природою, історичними місцями і смачною їжею. У минулому році місцевий уряд ініціював програму «Знімай в Грузії», яка дозволяла творцям кінопродукції повернути до 25 % коштів, витрачених на зйомки в країні.
Оригінальний туристичний продукт робить країну конкурентноздатною на світовому ринку, а зараз це особливо актуально. Згідно зі звітом TrekkSoft Travel Trends Report 2016, у світі зростає популярність ділового і wellness-туризму, підвищується попит на незвичайні напрямки, а в число активних споживачів туристичних послуг вступають мілленіали — люди, які не надто багаті, але мають купу вільного часу і готові випробовувати новий досвід. Це чудові умови для нас. Автори дослідження також звертають увагу на тренди всередині самого туристичного бізнесу: вихід в онлайн, адаптацію сервісів для мобільних пристроїв, роботу з соціальними мережами. Звучить як план.
Відкриті двері: спрощуємо правила в’їзду
Список країн, громадяни яких можуть в’їжджати в Україну без віз, налічує 65 держав. При цьому частка туризму у ВВП станом на 2015 рік не перевищувала 1%. У Малайзії, яка пропонує безвізовий в’їзд громадянам 169 країн, частка туристичної галузі у ВВП становить 14 %.
Навіть якщо не порівнювати сам туристичний продукт, варто взяти до уваги той факт, що ми не використовуємо свій потенціал транспортного хаба. Приміром, якщо Україна спростить правила в’їзду в країну для громадян Індії, ми отримаємо не тільки приплив туристів і ділових партнерів для українських компаній, але і пасажирів, що летять до Європи з пересадкою в Борисполі. І це лише один приклад.
Щоб побачити альтернативу, подивимося на ситуацію з Туреччиною. У 2012 році Туреччина скасувала візовий режим для українців, а в 2016-му збільшила термін перебування в країні без візи з 60 до 90 днів. Одне лише збільшення безвізового терміну дало приріст потоку туристів з України на 65 % за місяць. Зараз йде робота над двосторонньою угодою з турецькою стороною, яка дозволить в’їзд в країну за національними паспортами нового зразка. Це перспективна можливість і для турецької, і для української туристичної сфери.
На сьогоднішній день, крім громадян Туреччини, Україною цікавляться жителі США, Великої Британії, Німеччини, Італії, Польщі. Про це писав у своїй колонці директор TripAdvisor на території континентальної Європи і Північної Африки Томас Бангерт. Дані були отримані зі статистики пошукових запитів сервісу за 2015 рік: тоді кількість запитів по Україні збільшилася відразу на 82 % за рік, що викликає виправданий оптимізм. Ми дійсно можемо розширити географію країн, з яких приймаємо гостей.
Інфраструктурні зміни
Туристам буде набагато зручніше в Україні, ми станемо для них більш привабливими, якщо попрацюємо з інфраструктурою. Всі ці анекдотичні розповіді про те, як в’їжджаєш з Польщі в Україну на машині і всім тілом відчуваєш потрясіння від ям на дорозі, адже вони не просто так звучать. Це правда, і з цим треба щось вирішувати. Гумор — це добре, він допомагає пережити труднощі, але на одному гуморі далеко не заїдеш.
Дороги — не єдине, над чим варто попрацювати. Внутрішні пасажирські перевезення в цілому потребують змін. Звісно, модернізувати вагони поїздів та автобусні парки перевізників буде непросто і недешево, але це реально зробити, якщо діяти поступово.
Навіть якщо не їздити по країні, а перебувати в одному місці, у нас поки що не найкомфортніше місце на планеті. В Україні сучасні готелі є хіба що в Києві, Львові, Одесі та Харкові. В інших містах можна бачити в основному старі готелі ще радянської побудови. Але ж вони є! А це означає, що можна переобладнати і відремонтувати спочатку невелику частину номерів, а потім — ще і ще частину.
Так, щоб все виправити, потрібні гроші. Але гроші не з’являться з повітря. Потрібно розробляти стратегію, розбивати величезну мету на підзавдання і працювати. Великі цілі завжди виглядають страшно і здаються недосяжними, але тільки доти, доки не почнеш виділяти окремі аспекти і поступово покращувати ситуацію.
Рівень підготовки кадрів: зміцнюємо гостинність сервісом
Наостанок хочу згадати про кадри. У нас можна прийти в кафе і не знайти жодної людини серед персоналу, яка б говорила англійською. Не те що офіціант, навіть адміністратор часто не може допомогти.
При тому, що українці в цілому привітні і гостинні, у нас просто немає ефективної системи підготовки персоналу. Наші працівники туристичної сфери не тільки не знають іноземних мов. Часто вони в принципі не розуміють, як працюють їхні колеги за кордоном, тому що самі нікуди не їздили.
Рішення тут може бути дуже простим. Я бачу вихід в популяризації подорожей, а ще — в тому, щоб привозити іноземних спеціалістів в Україну. Це можуть бути свого роду «куратори» колективів, консультанти, лектори. Їхній досвід дуже допоміг би нам виробити власні традиції хорошого сервісу.
В української туристичної сфери дійсно дуже великий потенціал. Так, в галузі багато складних моментів, але жоден з них не можна назвати нерозв’язним. Радник міністра аграрної політики Олександр Лієв минулого року сказав, що нинішнє ставлення до туристичної галузі в Україні — це марнотратство. Думаю, він має рацію, і нам час це виправити. Ми зможемо.
Андрій Буренок, співзасновник і бізнес-лідер найкращого тревел-стартапу в світі за версією Seedstars Summit 2016 — сервісу для самостійних мандрівників TripMyDream
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас