Жеваго відбивається від вкладниці


Жеваго відбивається від вкладниці

Вкладник збанкрутілого банку «Фінанси та Кредит» виграв суд у його акціонера за повернення великого депозиту на суму понад 1 млн грн. Власник банку Костянтин Жеваго не бажає платити, і хоча переглянути рішення суду першої інстанції йому не дали, він може подати апеляцію. Якщо він програє, це спонукає інших постраждалих вкладників подавати позови.

Жеваго починає та програє

Власник банку «Фінанси та Кредит» Костянтин Жеваго не зміг оскаржити в суді свій програш вкладниці банку Наталії Головань, яка хоче стягнути з мільярдера свій депозит.

Дарницький районний суд Києва 20 березня залишив без розгляду заяву Костянтина Жеваго на перегляд заочного рішення Дарницького суду від 16 грудня 2016 року, винесеного на користь клієнта банку. Основний аргумент пана Жеваго – його не повідомили про дату судового засідання. На що суд відповів, що оскільки йому невідомо місце проживання або роботи олігарха, відповідача викликано на засідання через оголошення в пресі. «Відповідач не посилається на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору», – йдеться в ухвалі суду.

Вкладниця Наталія Головань 14 липня 2014 року розмістила в банку «Фінанси та Кредит» річний депозит на 44 тис. євро під 12,5% річних. 24 липня 2015-го вона звернулася до банку з проханням достроково розірвати договір, але банк 21 серпня відмовив у поверненні вкладу «через несприятливі фінансово-економічні показники». Вже 17 вересня в банк увійшла тимчасова адміністрація, що унеможливило отримання вкладницею депозиту і відсотків. З ФГВФО вона отримала тільки 200 тис. грн, а решту вирішила стягнути з власника 97,7% акцій банку.

«Позивач вважає, що власник істотної частки банку – відповідач не вжив своєчасних і дієвих заходів щодо відновлення платоспроможності банку «Фінанси та Кредит» і порушив вимоги ст. 58 закону «Про банки та банківську діяльність», а тому позивач вважає, що невиплачена сума вкладу з відсотками, яка в гривневому еквіваленті становить 1 млн 32 тис. 560 грн, підлягає стягненню з відповідача», – йдеться в ухвалі суду.

У підсумку в грудні суд задовольнив позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди: стягнув з Костянтина Жеваго матеріальні збитки вкладниці в розмірі 1,032 млн грн.

Відповідальність акціонера

У ст. 58 йдеться про те, що власник банку зобов’язаний своєчасно вживати заходів щодо недопущення неплатоспроможності банку. При цьому він несе відповідальність своїм майном за дії або бездіяльність, які призвели до збитку банку. «Наслідком дій відповідача стала неплатоспроможність банку, що завдала шкоди позивачеві. Тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню», – став суд на бік вкладниці.

Костянтин Жеваго міг би заплатити їй цей 1 млн грн, адже його статки, за розрахунками Forbes, оцінюються у $1,2 млрд. Але питання не в сумі позову, а в принципі: якщо він заплатить одному клієнту, він створить прецедент для тисяч інших аналогічних позовів постраждалих клієнтів банку, які втратили мільярди гривень.

Тому олігарх ще може оскаржити отримане судове рішення в Апеляційному суді Києва. Нещодавно він публічно звинуватив у банкрутстві банку його колишній менеджмент. Паралельно суди арештовують майно Костянтина Жеваго в Україні, підозрюючи його в проблемах установи.

У Фонді гарантування вкладів, який має виплачувати не тільки гарантовані депозити, а й вклади на суму понад 200 тис. грн – за рахунок продажу майна банку, не змогли сказати, як часто вкладникам збанкрутілих банків вдавалося стягнути гроші з власників.

Не платить всім

Претензії до Костянтина Жеваго виникають не тільки у вкладників, а й у НБУ. Бізнесмен давав Нацбанку особисту поруку за кредитами на 1,45 млрд грн (рефінансування надавалося банку для виплати вкладів; див. «Нацбанк підвели особисті відносини»). НБУ вивчив електронну декларацію народного депутата Костянтина Жеваго і пішов до суду з вимогою заарештувати його майно. Суд відмовив.

Юристи вважають, що в разі таких конфліктів і небажання платити за боргами єдиним варіантом вирішення проблем залишається суд. Але навіть в таких випадках успіх повернення грошей буде сумнівним. «Цивільне законодавство містить досить багато підстав, які звільняють поручителя від виконання обов’язків за основним зобов’язанням: це можуть бути як форс-мажорні обставини і припинення самого договору поручительства з підстав, передбачених ст. 559 Цивільного кодексу, так і визнання останнього недійсним», – пояснює юрист адвокатського об’єднання «СК Груп» Володимир Мартиненко.

Тому учасники ринку вважають, що власники банків повинні нести більшу відповідальність за свої борги, аби подібні проблеми не виникали знову. «Держава змушена фінансувати помилки власників банків, замість того щоб підтримувати соціальну сферу, розвивати інфраструктуру і реальний сектор економіки. Не можуть громадяни України розраховуватися за борги заможних власників банків, які були доведені до банкрутства», – вважає голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Губар Олена

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Дивись також
Весь ринок:Кредит&Депозит
Все, що ми знаємо про:Фiнанси та Кредит
Сервіс підбору кредитів
  • Надішліть заявку
  • Дізнайтесь про рішення банку
  • Підтвердіть заявку та отримайте гроші
грн
Замовити кредит онлайн
В Контексті Finance.ua