1173
Віра Платонова: Є певні відмінності в управлінні чоловіків і жінок
— Особисті фінанси
Finance.UA у рамках невеликого проекту вирішив поспілкуватися з успішними бізнес-леді, щоб дізнатися, як жінкам, які займають керівні посади, вдається встояти в бізнесі, в якому перевага в управлінні залишається за чоловікам? Чи існують рівні права при контролюванні ділових питань? Як жінка справляється з конкурентами, і яким в очах жінок виступає бізнес всередині України?
Однак, головне питання проекту – чи в стані жінки управляти не тільки усередині компаній, але й економікою країни?
Першою героїнею серії інтерв’ю стала Віра Платонова, генеральний директор представництва Mastercard Europe в Україні, Молдові, Грузії, Туркменістані, Таджикистані, Киргизстані та Узбекистані.
– Ви багато років успішно працюєте на керівних посадах, виходячи з вашого досвіду, чим же відрізняється управління чоловіків і жінок у бізнесі?
В.П.: Стилі управління дуже індивідуальні, але все ж є деякі відмінності в управлінні чоловіків і жінок. Мені здається, жінки більш мультизадачні, вони вміють слухати і знаходити компроміс. У жінок більш розвинений емоційний інтелект, як керівники вони більш чутливі, що дозволяє їм добре відчувати людей: мотивована людина чи ні. Чоловік у цьому плані більш аскетичний.
– Бізнес всередині України досить нестійкий. Важко обіймати керівну посаду, при цьому бути жінкою, у якої емоційний фон і амбіції вищі, ніж у чоловіків?
В.П.: Україна — динамічний ринок. Процес змін в країні безперервний. Школу, яку пройшли менеджери в Україні, не порівняти з європейською. Саме тому досвід українських менеджерів дуже цінується в міжнародних командах: за останній рік кілька співробітників українського офісу Masterсard перейшли в глобальні команди в рамках компанії.
Що стосується жінок, незважаючи на емоційність, вони з усією відповідальністю підходять до вирішення завдань, в зокрема управлінських. Проблемою для жінки може стати її перфекціонізм і деяка невпевненість у собі. Варто відзначити, що до топ-позицій доходять ті, хто чітко знає, чого хоче, і по-справжньому готовий слідувати цим шляхом. З точки зору ведення бізнесу, жінки — ідеальні менеджери, які звикли працювати не на п’ять балів, а на десять.
– Нещодавно Masterсard провів дослідження на тему: кращі і гірші країни для жінок-підприємців. Назву топ-3 найкращих країн: Нова Зеландія, Канада і США. Головний фінансовий директор Masterсard Менді Хунд-Межан прокоментувала це дослідження такими словами: “Амбітні, ініціативні жінки — це сила, яка буде сприяти розвитку бізнесу… ми бачимо свою роль у тому, щоб створити умови і зміцнити основу для їх особистого та економічного зростання”. Але більшість жінок, досягаючи певного рівня, бояться рухатися далі. Чому? Проблема в суспільстві чи в розвитку жінок?
В.П.: Продуктивність жінок дуже висока — і бізнес, і уряди зацікавлені в тому, щоб її розвивати. Наприклад, у Японії навіть діє програма “Womenomics”, ініційована прем’єр-міністром країни. Вона покликана збільшити кількість жінок, які повертаються на роботу після народження першої дитини. Згідно з підрахунками, якщо близько 55% жінок вийдуть на роботу до 2020 року, це додасть 15% до ВВП Японії.
Мені здається, існує дві причини того, чому жінки можуть остерігатися рухатися далі. Перша — в тому, що, незважаючи на прогрес у становленні рівних можливостей для чоловіків і жінок, суспільство ще знаходиться на шляху до такого балансу. Є й інша причина. Необхідно мати велику сміливість, щоб перейти на позицію топ-менеджера, адже часто це передбачає вибір кар’єри, а не сім’ї як пріоритету.
– Виходить, що з гендерною нерівністю стикається не тільки дрібний і середній бізнес, але й великий. Якщо подивитися за вакансіями, то на керівні посади шукають в основному чоловіків, їм пропонують більш високу оплату праці. Що потрібно зробити для того, щоб жіноча половина заробляла більше і отримувала рівні можливості? З урахуванням вищезазначеної статистики жінка може не тільки добре розвивати бізнес, але й економіку країн.
В.П.: Тут дуже важливий внутрішній фактор, певна сміливість заявляти про себе. Ось, наприклад, згідно з останнім дослідженням McKinsey, понад 90% компаній стверджують, що дотримуються об’єктивних критеріїв при наймі та підвищенні співробітників, однак лише 50% жінок вірять у те, що мають рівні з чоловіками можливості для зростання. Іноді це призводить до того, що жінки погоджуються на меншу зарплату.
Що стосується пошуку виключно чоловіків на керівні посади, то це лише данина стереотипам. Коли нам в команду потрібна дуже уважна, відповідальна людина, найчастіше ми приймаємо рішення на користь жінки. Загалом, в київському офісі Mastercard, як і скрізь у світі, ми прагнемо до гендерного балансу. І в Києві нам це вдалося: співвідношення працівників чоловіків і жінок — 50х50. Є напрямки, де жінки більш ефективні, наприклад, в продажах, роботі з клієнтами. У деяких незамінні чоловіки: у тому, що стосується інновацій, технологічних нюансів, діджитал. Але найкращі ідеї народжуються, коли чоловіки і жінки працюють в синергії.
– Пропоную зупинитися на вашому особистому прикладі кар’єрного зростання, щоб більш предметно розуміти психологію ведення бізнесу по-жіночому. І наскільки це можливо в нинішніх реаліях. На сьогоднішній день Masterсard є домінуючою платіжною системою в країні. Якщо не помиляюся, частка на ринку перевищує 60%. Але 6 років тому справи в компанії йшли не так вже і добре. Тому 2010 року компанія вирішила перейти на іншу, більш жорстку політику ведення бізнесу, і саме 2010 року Masterсard запросив вас на посаду директора з розвитку бізнесу. До цього ви працювали в компанії Visa. Які дії були зроблені вами, щоб поліпшити стан справ у Masterсard, чи були рішення жорсткі, без якихось протиріч?
В.П.: Зазначу, що з іншої платіжної системи я перейшла в Masterсard на позицію менеджера з роботи з клієнтами. Я бачила, що рішення, які на той час створювалися в Masterсard, давали дуже великі можливості для розвитку на ринку. Необхідно було лише стратегічно їх направити — і я відчувала, що можу це зробити.
Платіжна система — це, насамперед, ІТ – компанія, основний бізнес — процесинг та інноваційні рішення. Для успіху недостатньо мати штат просто хороших продавців. Її портфель повинен бути наповнений гарними продуктами, які викликають інтерес банків і власників карток. В той момент я побачила, що у Masterсard він є.
– Він був наповнений?
В.П.: У ньому були унікальні продукти, яких потребував ринок. Перше, що нам вдалося запустити як команді, були картки Debit Mastercard, які дозволяють знімати готівку в будь-якому банкоматі без комісії.
Проста ідея, яка лежить в основі цього продукту, фактично змінила ринок, стимулювавши зростання безготівкових розрахунків. Це вдалося багато в чому і завдяки свободі самостійно впроваджувати локальну стратегію для України: ми не тільки привносимо глобальні рішення, але і створюємо унікальні локальні продукти і платформи програми лояльності, сервіси грошових переказів, інтеграції цифрових гаманців та інше. Думаю, багато в чому такий підхід визначає успіх.
Часто проблема глобальних корпорацій в тому, що вони дуже централізовані, і я рада, що цього не можна сказати про Mastercard. Ми ще раз переконалися у правильності glocal-підходу (global + local), коли почали керувати роботою Mastercard в Молдові, Грузії та Центральній Азії. Виявилося, що більша частина рішень, які спрацювали в Україні, будуть успішними там тільки в адаптованому вигляді. Зокрема, через іншу ментальність та шляхи розвитку банківської системи.
– А чи доводилося у момент прийняття тих найважливіших продуктів під час, скажімо так, перезапуску Masterсard, поступатися своїми принципами. Зокрема, йти на компроміс з чоловіками?
В.П.: В основному всі рішення приймаються колективно. Я не тоталітарний менеджер, який всіх послухав і зробив по-своєму. Якщо хочу, щоб моя команда йшла в одному напрямку, просувала якийсь продукт або проект, всі повинні в нього вірити.
– Можна сказати, що ви працюєте за принципом: бачу ціль, не бачу перешкод?
В.П.: Так. Це правда (сміється, — ред.). Коли хтось до мене приходить і каже: «Ось це не можна зробити, тому що нам не дозволяє Лондон» або «…тому що банк не хоче», або «…тому що так не може бути», я допомагаю зрозуміти, що ситуацію можна змінити. Як кажуть, коли одні двері зачиняються, відчиняються інші. Вихід із ситуації завжди можна знайти.
– Яку методологію роботи з конкурентами ви як керівна жінка для себе визначили?
В.П.: Щодо конкурентів є прекрасна фраза: “Бажаю вам гарних, сильних конкурентів”. Ми собі бажаємо таких. Наш головний конкурент – готівка. Якщо говорити про інші платіжні системи, то ми на них не орієнтуємося. Якщо щоразу я буду озиратися, а що нового придумали конкуренти, то тим самим буду гальмувати рух своєї компанії вперед. Не приховую — бути першими важко, оскільки щоразу доводиться винаходити щось нове.
– Чи думали ви створити свій бізнес? Побудувати його в Україні, займатися все тими ж картковими технологіями, але при цьому бути big boss?
В.П.: Зараз картковий ринок в Україні розвивається з неймовірною швидкістю, і це дуже цікавий час для експериментів. Водночас, очолювати Masterсard в Україні – це як керувати своїм стартапом. Ми самі придумуємо, що привнести на ринок, від нас залежить локальний бюджет. Компанія Mastercard в Україні, її продукти і успіхи – це спільне дітище нашої команди, до якого я ставлюся дуже трепетно і не маю наміру залишати.
Розмовляла Юлія Кузнєцова
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
