258
Фінансові мойдодири
Вячеслав ДАРПІНЯНЦ
У другій декаді вересня в уряду з’явився формальний привід остаточно довести, що Україна — це не офшорний острів Науру, а країна, яка бореться з брудними грошима. Перший віце-прем’єр Микола Азаров отримав лист від голови Європейської контрольної групи Міжнародної організації з боротьби з відмиванням брудних грошей (ERG FATF) Жана Пема.
Пем написав Азарову про згоду організації розглянути «Імплементаційний план» чи, простіше, документ, в якому Україна чітко повинна роз’яснити експертам FATF конкретні механізми реалізації нормативних актів, які регулюють боротьбу з брудними грошима. Вивчивши «ІП» (а його, як повідомили «Контрактам» у прес-службі Держфінмоніторингу, уряд вже відіслав), делегація FATF прибуде в Україну і вникне в ситуацію на місці. Точний час прибуття експертів організації поки що невідомий. Тим часом, «на місці» відбуваються цікаві події. Наприклад, Асоціація українських банків висловила протест проти передачі інформації про підозри у відмиванні з Держфінмоніторингу до органів ДПАУ.
Нагадаємо, що в рамках боротьби з відмиванням брудних грошей суб’єкти первинного фінансового моніторингу (банки, ломбарди, страхові компанії тощо) збирають інформацію і передають її суб’єктам повторного моніторингу (НБУ, Держфінмоніторинг, Держкомісія з регулювання ринків фінансових послуг і Держкомісія з фондового ринку і цінних паперів). В АУБ посилаються на те, що Закон «Про попередження і протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом» зобов’язує Держфінмоніторинг співпрацювати з державними органами, завданням яких є протидія відмиванню грошей і фінансуванню тероризму. Наголошуючи при цьому, що Законом «Про державну податкову службу в Україні» не передбачено виконання податківцями таких завдань.
Згідно з інформацією компетентного джерела, за останні три місяці до фінрозвідки надійшло близько 15 тис. справ з підозрами на відмивання грошей (щоправда, невідомо, скільки справ передано до правоохоронних органів, позаяк в Україні, на відміну від країн ЄС, ця інформація розголошенню не підлягає). Якщо це правда (а схоже на те, оскільки моніторять в Україні транзакції, які перевищують 80 тис. грн), то статистичні передумови для виведення з чорного списку FATF дуже значні. Питання, у разі задовільної оцінки експертами організації механізмів боротьби з відмиванням в Україні, може бути розглянуто на засіданні FATF у лютому наступного року.
Коментар фахівця
Віктор ШЕЙБУТ, керівник групи радників першого віце-прем’єра:
— «Полювання на відьом» під час боротьби з відмиванням брудних грошей абсолютно неприйнятне. Ніхто не ганятиметься за відмиванням в малих розмірах. Закон визначає грань, критерії оцінки сумнівних операцій, словом, Держфінмоніторинг не може займатися самодіяльністю. Держдепартамент перебуває в таких жорстких юридичних рамках, що коли сьогодні, припустімо, ухвалено рішення відстежувати потоки, які перевищують певну суму, то держдепартамент не буде, як колись податкова, відстежувати кіоски. Такий підхід призведе до засмічення банку даних. З Україною зараз впритул працюють іноземні експерти, які контролюють дотримання міжнародних стандартів. Наприклад, експерт зі США, який працює у нас, жорстко стежить за виконанням вимог. Я розумію побоювання тих, хто боїться витоку конфіденційної інформації. Відверто кажучи, багато хто в Україні досі працює з конвертаційними центрами. Однак цей страх марний — інформація залишиться конфіденційною. Гроші відмивати не треба.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
