222
Нацбанк обіцяє девальвацію
— Валюта
Денис ЛЕБЕДЄВ
У світі загострилася дискусія про те, чи правильно чинять деякі країни, намагаючись здобути конкурентні переваги на світових ринках шляхом утримування заниженого рівня курсу національної валюти. Зокрема, на недавніх щорічних зборах керуючих МВФ і СБ особливо різко в цьому контексті критикували Китай і Японію.
Україна, як експортоорієнтована країна, останніми роками утримувалася від використання девальваційного інструментарію для стимулювання свого розвитку. Наразі цілком ймовірно, що вже невдовзі політика НБУ щодо цього зміниться. Принаймні, такий висновок можна зробити, аналізуючи Основні напрями грошово-кредитної політики на 2004 рік, а також зміни в аналогічному документі на рік поточний, ухвалені у вересні Радою Нацбанку. Ці рішення передбачають відмову від проведення політики, орієнтованої на фактичну фіксацію курсу гривні, і перехід до помірної девальваційної політики. Утім, аналогічні ідеї НБУ декларував і при прийнятті Основних напрямів у попередні роки, однак щоразу згодом коригував свої плани. Сьогодні також немає гарантій, що Інститутська зможе дозволити собі девальваційну розкіш.
Згідно з ухваленим Радою НБУ рішенням, середньорічне значення курсу гривні до долара за підсумками цього року має становити 5,34 UAH/USD, 2004-го — 5,38 — 5,42 UAH/USD. На тлі останніх років такі темпи девальвації видаються вельми істотними. Навіть попри те, що тільки цього року Рада НБУ тричі коригувала курсовий орієнтир у бік зміцнення гривні (у першій редакції Основних напрямів орієнтир щодо середньорічного курсу гривні було встановлено на рівні 5,59 UAH/USD, потім — 5,39 UAH/USD і, нарешті, 5,36 UAH/USD). Слід мати на увазі, що до кінця року залишилося відносно мало часу. І щоб середньорічний курс вийшов на 5,34 UAH/USD, треба створити ситуацію, за якої його номінальне значення весь період до кінця року перевищувало цю позначку, оскільки досі курс був нижчим за 5,34 UAH/USD. Що до 2004 року, то досягнення встановленого середньорічного значення курсу гривні передбачає, що в останньому кварталі року середнє значення курсу має скласти 5,43—5,47 UAH/USD.
Бажання Нацбанку допомогти експортерам — очевидне. Та як інакше, якщо частка експорту в структурі ВВП вже перевищує 60%. А враховуючи, що радикальних структурних реформ найближчим часом в економіці не передбачається (в рік президентських виборів це буде вельми проблематичним), курсове стимулювання експортерів залишається мало не єдиним більш-менш дійовим засобом підтримки динаміки зростання ВВП.
Проте варто зазначити, що бажання НБУ девальвувати гривню знову може розійтися з його можливостями. Для цього є і зовнішні, і внутрішні чинники. До зовнішніх чинників слід зарахувати подальше зволікання із встановленням нової програми співпраці з МВФ. Фонд і раніше не раз радив Україні посилити гнучкість курсу, насамперед маючи на увазі підвищення курсу гривні в умовах ревальваційного тиску на неї. Поки що Нацбанку вдавалося ухилятися від виконання таких настанов. Однак з огляду на дискусію, що намітилася в світі, цілком ймовірно, що вони можуть стати наполегливішими. До того ж слід враховувати, що економіка України залежна від імпорту енергоносіїв. Девальвація гривні робить товари критичного імпорту дорожчими. І тут вже серйозне питання: що дасть девальвація — користь (від створення сприятливіших умов експортерам) чи шкоду (від збільшення загальних витрат в економіці через високу ціну на енергоносії). Напевно, значною мірою відповідь на нього залежить від того, якою буде зима — довгою і холодною (що спричинить збільшене споживання газу), або теплою і короткою.
Що до внутрішніх чинників, то не таємниця: курсова динаміка тісно корельована зі стабільністю цін. І відтак девальваційні наміри НБУ можуть вступити в певну суперечність з цілями забезпечення низьких рівнів інфляції (які цього року мають становити 6,0—7,2%, а майбутнього — 5,8—6,3%).
Слід зазначити, що цілковитої впевненості щодо можливості утримання цінової динаміки в бажаних межах немає. Пов’язано це насамперед з великими обсягами розширення пропозиції грошей. Зокрема, Рада НБУ збільшила орієнтири темпів зростання грошової бази в 2003 році з 17—20% до 38—42%, грошової маси (агрегат М3) — з 22—27% до 43—48%. Тільки вже це одне створить значне нависання грошової маси. Крім того, і наступного року темпи зростання грошових агрегатів (23—32% за грошовою базою і 32—39% за масою) будуть значними. Принаймні, первинні орієнтири розширення грошових агрегатів НБУ, що їх встановлює Рада в Основних напрямах, на попередні роки, були набагато меншими, хоча згодом і коригувалися у бік збільшення.
Безперечно, досвід останніх років показав: високі темпи зростання монетарних показників зовсім не обов’язково супроводжуються більшою інфляцією. Торік взагалі зафіксовано дефляцію. Тим часом небезпека саме і полягає в тому, що ніхто досі не пояснив причини такої неординарної ситуації. Представники НБУ зазначають, що економіка України на підйомі і відносно легко абсорбує додаткові монетарні вливання за рахунок зростання монетизації. Тим часом експерти зазначають, що рано чи пізно зростання монетизації припиниться, після чого швидкі темпи емісії реалізуються в інфляційні наслідки. І поворот в тенденціях серед іншого, може статися через зростання інфляційних очікувань. Останні ж можуть бути викликані навіть незначним зниженням курсу гривні, що ще більше ускладнює завдання НБУ щодо реалізації своїх курсових планів.
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
