Українців змусять доносити на магазини без касових апаратів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Українців змусять доносити на магазини без касових апаратів

Казна та Політика
1663
В Україні триває війна за касові апарати на ринках і в інтернет-магазинах. Минулого тижня Кабмін прийняв скандальну постанову, розроблену МЕРТ, про збільшення списку гарантійних товарів і заборону їх продажу без РРО. У цей перелік потрапили не тільки електроніка і побутова техніка, але і годинники, окуляри і маса іншої продукції.
Активісти відразу ж здійняли галас: проект не пройшов громадського обговорення і не був погоджений Державною регулярторною службою. І спробували відстрочити набрання чинності, заблокувавши офіційну публікацію.
Скарги без чеків не приймаються
Але у документа є і прихильники. Вони вважають, що пересічні громадяни від посилення умов торгівлі тільки виграють. Хоча б тому, що зменшиться частка контрабанди і відвертих підробок.
Зараз частка сірого імпорту в Україні вже сягає чверті ринку.
Для споживачів все ускладнюється ще і тим, що, купуючи такий товар, вони навіть не можуть притягнути продавця до відповідальності. Більше того, нереально знайти дані про магазин та іншу інформацію, без якої складно буде поскаржитися, скажімо, в Держспоживслужбу.
Як розповіла в.о. заступника голови Держпродспоживслужби Лілія Стиренко, магазини не поспішають вказувати інформацію про себе і товар здебільшого через те, що штрафи за ці порушення в Україні мінімальні — від 51 грн.
Це якщо до штрафу дійде, адже без усіх необхідних даних про продавця заяву від споживача можуть просто не прийняти. Та й нічого не заважає недобросовісним компаніям, часто оформленим як ФОП, ліквідуватися і перереєструватися на іншу особу.
«Споживач повинен усвідомити, що ми працюємо в рамках закону. Якщо він звертається до нас зі скаргою і в ній відсутні передбачені законодавством відомості, Держспоживслужба не може виходити на позапланові перевірки. Тому при купівлі того чи іншого товару споживач повинен вимагати розрахунковий документ. Якщо ж такий документ не видано, то практично неможливо захистити його права», — підкреслила Лілія Стиренко.
Наприклад, про порушення прав при придбанні товарів в інтернет-магазинах торік до служби надійшло 463 скарги, з них менше 1% було розглянуто.
Касові альтернативи
Більше того, недобросовісні продавці почали продавати товари під виглядом офіційних постачальників, реєструючи схожі доменні імена за типом Bosch-ua, Gorenje-ua, Miele-ua і т. д. насправді ж, ніякого стосунку вони до офіціалів не мають, і техніка, швидше за все, була завезена в країну за схемами.
«Невідомо, чи пройшов такий товар сертифікацію, призначений для використання в Україні, у нього може навіть не бути інструкції українською мовою. Зрештою, такий товар може виявитися просто небезпечним для споживача. Не кажучи вже про відсутність гарантійного і постгарантійного обслуговування», — розповів голова комітету побутової електроніки Європейської бізнес асоціації, директор компанії Miele Ігор Макаров.
При цьому, податків прагнуть уникнути не тільки інтернет-майданчики, але і звичайні магазини. Як зазначив президент KTD Group, співзасновник коаліції «За детінізацію економіки» Олександр Громико, в українських магазинах більше 30% касових апаратів — двійники. Тобто, покупцеві можуть видати фіскальний чек, але в податкову він не піде. І в підсумку ніхто не знає, який реальний оборот у таких продавців.
Але експерти пропонують не рубати з плеча і підкоригувати постанову Кабміну, скажімо, зобов’язати встановлювати РРО не всі підряд магазини, звільнивши від цього обов’язку, наприклад, тих, хто торгує електронним дріб’язком: навушниками, флешками, мишками, клавіатурами, веб-камерами, МР3-плеєрами та ін. Зі списку гарантійних товарів хочуть виключити електронні сигарети, коляски, мангали, окуляри тощо.
«Тобто, 99% зауважень представників малого бізнесу ми врахували. Щодо платників податків другої категорії — вони хоч і повинні будуть поставити касовий апарат, але як не вели товарний облік (якщо річний оборот менше 1 млн грн.), так і не будуть його вести. А ось якщо перевищать цю цифру, то доведеться вийти з тіні», — говорить гендиректор асоціації «Українські імпортери побутової техніки» Софія Арасланова.
Мінімізувати споживчі ризики при купівлі товарів, а також зменшити частку тіньової економіки, на думку учасників ринку, має і прийняття законопроекту №4117. Крім загальної лібералізації ринку касових апаратів, документ дозволяє підприємцям використовувати смартфони і планшети в якості РРО.
«Встановлення касових апаратів, звичайно, не панацея, але це важливий крок до детінізації бізнесу в країні. Також необхідно реформувати митну і фіскальну службу, ліквідувати податкову міліцію і т. д. Необхідна цілеспрямована, а не тотальна фіскалізація ризикових сегментів економіки. Крім цього, варто було б штрафувати і найманих працівників», — зазначив експерт з питань податкової і бюджетної політики РПР В’ячеслав Черкашин.
На думку Олександра Громика, зобов’язувати встановлювати касові апарати слід було б, відштовхуючись не від річного обороту магазину, а від його площі (скажімо, більше 20 кв. м).
Як зазначили учасники ринку, треба не тільки стимулювати бізнес добровільно встановлювати РРО, але і стимулювати самих споживачів, купуючи товари, вимагати фіскальний чек.
І низку законодавчих ініціатив на цю тему учасники ринку вже готують.
«Мало поставити касовий апарат, потрібно змусити споживача вимагати фіскальний чек. Наприклад, можна піти грузинсько-польським сценарієм — мотивація через лотерею. Тобто ви отримуєте фіскальний чек, він же є державним лотерейним білетом, за яким людина може виграти гроші. Другий варіант практикується в Південній Кореї, коли покупець вимагає чек, сам заходить в базу податкової, перевіряє фіскальний він. Якщо ні, то йому компенсують вартість покупки, а точку штрафують. Товар при цьому залишається у покупця. Третій варіант, італійський, більш жорсткий, коли інспектори перевіряють чек у самих споживачів, і якщо його немає, то штрафують не лише точку, але і покупця. Але такі методи дуже непопулярні», — розповів Олександр Громико.
Всі згадані вище методи допоможуть залучити в державний бюджет близько 150 млрд грн. Тому, напевно, ініціатори детінізації ринку докладуть всіх зусиль, щоб втілити свої ідеї в життя.
Денис Вергун
За матеріалами:
УБР
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас