719
Блокада в гривнях: скільки втратить Україна від введення заборони на сполучення з ОРДЛО
— Казна та Політика
Президент України Петро Порошенко ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони (РНБО) про транспортну блокаду Донбасу. Глава держави підписав указ №62 “Про невідкладні додаткові заходи щодо протидії гібридним загрозам національній безпеці України”. Згідно з указом, тимчасово припиняється переміщення вантажів через лінію розмежування в межах Донецької та Луганської областей.
Блокада завершиться тоді, коли будуть виконані 1 і 2 пункти Мінських угод (припинення вогню і відведення важкого озброєння), а також після того, як будуть повернуті захоплені на території ОРДЛО підприємства. В уряді поки що не можуть назвати суму втрат, яких зазнає державний бюджет від блокади.
Поки МЕРТ і Мінфін зайняті підрахунком, журналісти вирішили самі вирахувати, скільки блокада, яка раніше була стихійним явищем, а тепер отримала статус офіційної політики України, обійдеться казні. Зібравши коментарі урядовців, вийшло, що мінімальні втрати складуть близько 35 млрд гривень.
Для закупівлі тільки антрацитового вугілля, поставки якого неможливі в умовах введеної блокади, буде потрібно додатково понад 4 млрд гривень.
“Документ прийнятий в зв’язку з істотним загостренням безпекової ситуації в районі проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях, насильницьким захопленням українських підприємств, розташованих на території окремих районів Донецької та Луганської областей, зростанням загроз економічній та енергетичній безпеці нашої держави, спровокованими свідомими діями терористів, ескалацією агресії з боку Російської Федерації проти України і з метою захисту прав і свобод громадян України, забезпечення національної безпеки”, – йдеться в повідомленні на сайті глави держави.
За майже два місяці блокади поставок вантажів і товарів з неконтрольованої території, яку ветерани АТО і народні депутати розпочали 26 січня, уряд так і не зміг підрахувати обсяг економічного збитку. Хоча про “дестабілізацію економічної ситуації” ще в лютому говорили і президент, і уряд.
Прем’єр-міністр Володимир Гройсман і вчора, на засіданні Кабміну заявив: “Енергетична, економічна блокада відбувалася не в інтересах України. Вона завдала тільки шкоди. В першу чергу завдано збитків українській економіці”. Обсяг збитку уточнювати глава уряду не став. Чому прорахунком бюджетних і економічних ризиків з перших днів блокади не зайнялися Мінекономрозвитку і Мінфін, залишається загадкою.
“Ми ще не закінчили рахувати цифри. Сьогодні Кубів (перший віце-прем’єр-міністр економіки – ред.) повинен був попередні дані озвучити. У мене є розрахунки, але я вам їх не покажу”, – заявив вчора міністр фінансів Олександр Данилюк. Втім, приблизні цифри втрат влада все ж має в своєму розпорядженні.
Ще 2 березня голова Нацбанку Валерія Гонтарева заявила, що якщо блокада триватиме до кінця року, то зростання ВВП може бути сповільнене до 1,5% (у держбюджеті-2017 закладено рівень ВВП в 3%). Є також і інфляційні ризики, які приведуть до підвищення курсу долара. “На стан поточного рахунку буде тиснути можливе скорочення експорту металургійної продукції і збільшення імпорту енергетичного вугілля, – пояснювала ще на початку березня Гонтарева.
- За нашими оцінками, сальдо поточного рахунку може погіршитися приблизно на 2 мільярди доларів. Відповідно, це негативно вплине на динаміку міжбанківського валютного ринку”. Про те, що уряд розглядає кілька сценаріїв розвитку ситуації повідомив і Олександр Данилюк. За його словами, “середній” варіант передбачає падіння темпів зростання ВВП на 1,5%, а, згідно з песимістичним прогнозами, падіння може скласти – 2-2,5%. Але, про які бюджетні втрати та компенсатори зниження доходів йдеться – невідомо. Для проведення повних і остаточних розрахунків Мінекономрозвитку потрібно ще кілька днів, запевнив перший заступник міністра економрозвитку Максим Нефьодов, оскільки “прогнози зі стелі не беруться “.
Позиція МЕРТ і, зокрема, першого віце-прем’єра Степана Кубіва, викликає подив. Він проігнорував прохання видання прокоментувати ситуацію і оцінити економічні втрати, а також пояснити, про яку товарну заборону взагалі йде мова. До останнього моменту в МЕРТ запевняли, що не ведуть статистики за торговельними операціями усередині країни. “Торгівля – це значить імпорт-експорт. А тут йдеться про АТО. Неможливо зібрати дані там, де контроль за переміщенням здійснюють силовики, штаб АТО або хто там ще по компетенції уповноважений видавати дозвіл на переміщення”, – розповідали в МЕРТ.
Пізніше виданню пояснили, що Кубів не коментуватиме блокаду з виключно політичних причин. Він не буде критикувати рішення президента, в той час як прем’єр-міністр називає енергетичну і економічну блокаду такою, що завдає лише шкоди економіці України, яка тільки почала відновлення. “Ми оптимістично дивимося в 2017 рік. Але виникли загрози стримування економічного зростання, пов’язані з блокадою на Сході України”, – написав вчора на своїй сторінці в Тwitter прем’єр Володимир Гройсман.
Мабуть, єдиними, хто зараз володіє інформацією, є міністерство з питань тимчасово окупованих територій. Там оцінюють бюджетні втрати від блокади приблизно в 5% доходів бюджету. Нагадаємо, в бюджеті-2017 надходження становлять понад 731 млрд гривень, відповідно мова йде про втрату приблизно 35 млрд гривень.
“Втрати бюджетні будуть з податків. Близько 5% ми втратимо в комплексі, і це втрати всі не тільки з урахуванням підприємств, які на непідконтрольній території, але і на підконтрольній, які мали виробничі зв’язки і ланцюжки з тими підприємствами, – розповів заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак. – Ми втратимо десь 1,5% зростання економіки в цьому році. Втрати по валютному балансу вже 1,5 мільярда доларів.
А, якщо врахувати той факт, що доведеться імпортувати вугілля, то це як мінімум удвічі збільшить “мінус” з торговельного балансу. Є ще одна проблема. Найближчий конкурент нашого ГМК – це Росія. Якщо ми сьогодні втрачаємо частину метвиробництва, то ми втрачаємо і частину ринку, який відразу ж може бути захоплений, в першу чергу, РФ. Щоб цього не допустити, підприємства на підконтрольній території повинні збільшити обсяги виробництва”.
Втрати в 5% від доходів держбюджету не єдина цифра. Джерело в АП, яке побажало залишитися неназваним, заявило, що сума втрат складе не менше 10%, тобто, понад 70 млрд гривень. І, в основному, це втрати від скорочення виробництва в гірничо-металургійному комплексі. Але збиток вимірюється не тільки надходженнями в бюджет. Блокада може мати більш глобальні економічні наслідки. За словами генерального директора ІК Dragon Capital Томаша Фіали, інвестори вже негативно відреагували на блокаду.
“За останній місяць ціни українських єврооблігацій впали на 4-5 пункти. Прибутковість за довгими облігаціями на рівні 8,5%, зараз торгуються з прибутковістю 9-9,2% річних. Тому що зупинка заводів на підконтрольній території – це валютна виручка. Вона нам потрібна, бо в Україні дефіцит поточного рахунку. По-друге, якщо будемо імпортувати вугілля, це буде дорожче і платити за нього доведеться в доларах. Адже там (в ОРДЛО – ред.) ми вугілля купували у шахт за гривню, і вони були зареєстровані в Україні.
Тому це ще й негативно для нашого торгового балансу, для доходів бюджету. Компенсувати втрати за рахунок прискорення реформ і залучення інвесторів, приватизації. Підвищення податків – було б кроком назад”, – повідомив він.
Поки уряд зайнятий складанням сценаріїв розвитку економічної ситуації на середньострокову перспективу, вирішувати проблеми поставок енергетичного вугілля на українські ТЕС доведеться вже сьогодні. Якщо ще в лютому прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявляв, що альтернативи поставкам вугілля-антрациту з непідконтрольних територій не існує, і їх блокування загрожує “зупинкою підприємств і віяловими відключеннями електроенергії по всій Україні”, то вже сьогодні уряду нічого не залишається, як ще на місяць продовжити режим надзвичайних заходів в енергетиці і шукати інші варіанти забезпечення енергогенеруючих підприємств паливом. При цьому розробити і впровадити план поставок вугілля антрацитної групи РНБО доручила Кабміну “невідкладно”.
Поквапитися чиновникам дійсно варто. Раніше НЕК “Укренерго” повідомляло, що вугілля на складах українських теплоенергетичних підприємств вистачить для стабільної роботи енергосистеми до 20 березня. Оперативні дані Міністерства енергетики та вугільної промисловості свідчать, що зараз обсяг запасів на складах ТЕЦ становить 98,7 тис. тонн, а на ТЕС – 1,76 млн т вугілля, з них антрациту 644 тис. тонн.
За даними “Укренерго”, запасів на складах ТЕС досить, наприклад, для безперебійної роботи Трипільської ТЕС (забезпечує Київ і область) протягом 36 днів, Зміївської ТЕС (Харківська, Полтавська, Сумська області) – 56 днів, Криворізької та Придніпровської ТЕС (Дніпро і Придніпров’я) – по 25 і 27 днів, Луганська ТЕС – 68 днів. Поки в Міненерговугілля бачать два шляхи виходу із ситуації – нарощування обсягів видобутку вугілля газової групи і імпорт антрациту. По суті, це заходи, які уряд обіцяє реалізувати кожен раз, коли українська енергетика виявляється в ситуації вугільного дефіциту через блокування поставок палива з ОРДЛО.
“Після рішення РНБО уряду доведеться згадати про те, що вони ще влітку минулого року, коли сепаратисти блокували поставки палива, обіцяли створити резерв вугілля, внісши його в групу товарів критичного імпорту, прискорити переобладнання антрацитових блоків ТЕС на газове вугілля, збільшити частку атомної енергетики і гідрогенерації. Якби ми всі це зробили хоча б ще рік тому, зараз би всі були “в шоколаді” і не було б у прем’єра головного болю”, – повідомило на правах анонімності високопоставлене джерело в Кабміні.
Про безглуздість сполучення з ОРДЛО на нинішньому етапі каже міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик. “РНБО ухвалила таке рішення, після того, як нелегітимна влада в ОРДЛО “націоналізувала” підприємства, зареєстровані в Україні. Після цього будь-яке переміщення товарів і вантажів з неконтрольованої Україною території не має сенсу.
Зараз ні український бізнес, ні держава не контролюють вуглевидобувні, енергетичні і металургійні підприємства, розташовані в зоні АТО”, – заявив Насалик. Про втрату контролю за своїми металургійними і енергетичними активами вже повідомили в СКМ Ріната Ахметова в середу, 15 березня. за інформацією прес-служби компанії ДТЕК (входить в СКМ), директори підприємств, що входять до групи ДТЕК, “отримали повідомлення про необхідність перереєстрації в так званих ДНР і ЛНР і початок інвентаризації майна”.
Йдеться, в тому числі, про шахти “Комсомолець Донбасу” ДТЕК “ПЕМ-Енерговугілля”, “ДТЕК Східенерго” (“Зуївська ТЕС”), “ДТЕК Донецькобленерго”, а також про вугледобувні підприємства “ДТЕК Свердловантрацит” і “ДТЕК Ровенькиантрацит” . “З цього моменту ДТЕК не контролює роботу цих підприємств. Компанія вважає неприйнятною вимогу про перереєстрацію наших підприємств, ніякі форми тиску не змусять ДТЕК змінити юрисдикцію своїх активів”, – заявляють в ДТЕК. У зв’язку з цим компанія вже звернулася в правоохоронні та податкові органи.
Аналогічну заяву зробили і в прес-службі групи “Метінвест” (входить в СКМ). Компанія втратила контроль над “Єнакіївським металургійним заводом” (включаючи його Макіївську філію – ПрАТ “Макіївський металургійний завод”), Єнакіївським коксохімпромом, Харцизьким трубним заводом, “Краснодонвугілля”, “Донецьккоксом”. Відсутність транспортного сполучення з підприємствами на непідконтрольній території призведе до того, що вони втратять поставки сировини і палива, а решта країни буде відрізана від поставок вугілля і продуктів металургії. “44-45% поставок туди – це залізорудний концентрат, який поставлявся для металургійних підприємств. Також йшли всякі речі для шахт: обладнання, запчастини, в тому числі вугілля і кокс. Назад, в більшій частині, йшло вугілля і результати виробництва металургійного комплексу, тобто сталь і прокат”, – розповів Юрій Гримчак.
За словами Ігоря Насалика, його міністерство вже підготувало проект програми, реалізація якої дозволить наростити видобуток газового і довгополуменевого вугілля до 18-19 млн тонн на рік. Щорічно Україна споживає 24 млн тонн енергетичного вугілля. З них 15 млн тонн – вугілля марки “Г”, а 9 млн тонн – антрацитна група. “Дуже важливо розуміти, що в минулому році потреби країни становили близько 9 млн тонн антрациту, а зараз до кінця року нам потрібно тільки 4,2 млн тонн, і цей обсяг прорахований навіть з урахуванням можливого жаркого літа”, – повідомив РБК-Україна Ігор Насалик.
Шукати 4 млн тонн уряд планує на зовнішніх ринках. “Ми принципово не будемо завозити антрацит з Росії, – заявив Насалик . – Міністерство енергетики вже підготувало відповідний документ, в якому буде прописана заборона на імпорт вугілля-антрациту з РФ”. Міністр уточнив, що для зовнішніх закупівель Україну цікавлять чотири країни: “Це – Китай, ПАР, але не всеь південно-африканське вугілля нам підходить. Обсяг, на який ми можемо розраховувати – 1,5-1,8 млн тонн.
В Австралії нас цікавить один пласт вугілля – 0,5 млн тонн, такий же обсяг і в США. З Казахстану поставки не плануються”. Назвати точну суму коштів, необхідну для закупівлі імпортного палива, Насалик не зміг, проте розраховуватися вона буде з урахуванням індексу роттердамської біржі. “Якщо у нас ціна на українське вугілля 1730 гривень за тонну, то при імпорті буде враховуватися вартість по “Роттердам +”, а це зараз – 2,829 гривень за тонну. Тобто, ціна кожної тонни вугілля збільшиться на 1,1 тис. гривень.
Якщо перемножити з необхідним нам обсягом вугілля, то вийде, що тільки додатково нам потрібно 4,2 млрд гривень”, – порахував Ігор Насалик. Нагадаємо, при розрахунку прогнозної оптово-роздрібної ціни електроенергії, регулятор НКРЕКП враховує середню індикативну ціну вугілля за індексом роттердамській біржі API2, а також середню ставку фрахту і доставку на склади українських ТЕС. станом на 14 березня, індекс API2 становив 74,8 доларів.
При цьому, за словами міністра, імпортувати вугілля-антрацит готові не тільки державні, а й приватні підприємства. 16 березня, в ході засідання антикризового штабу мало вирішуватися питання фінансування поставок антрациту. Напередодні засідання Насалик заявив: “Ми повинні фінансово забезпечити поставки і знайти рішення, які дадуть можливість нашим генеруючим компаніям контрактувати вугілля. Думаю, мова піде про кредитні лінії Ощадбанку або Укргазбанку під 18-19% річних.
Всі підприємства зможуть залучати ці кошти для забезпечення своїх запасів. Ми вже використовували цей механізм, і він може бути ефективним і зараз. Але важливо розуміти, що кошти на повернення кредитів будуть закладені в тарифи ТЕС”. Мова йде, як мінімум, про додаткові кредитні лінії оператора оптового ринку електроенергії ДП “Енергоринок”, які він традиційно залучає в Ощадбанку для надання авансових платежів енергокомпаніям для закупівлі палива.
У цьому році “Енергоринок” залучив дві кредитні лінії на суму 1,3 млрд гривень під 20,5% річних, а в минулому опалювальному періоді – на суму 2 млрд гривень. Втім, відразу кілька джерел РБК-Україна, знайомі з результатами засідання антикризового штабу повідомили, що знайти рішення по фінансуванню поставок поки не вдалося. “Поки нічого не вирішили. Хочуть знову використовувати механізм кредитування через ДП “Енергоринок”, але поки не знають як”, – повідомив присутній на нараді. Інше джерело уточнило, що проблема виникає з механізмом повернення коштів: “Якщо на наступному тижні буде прийнятий профільний закон про ринок електроенергії, то всі ці інструменти там прописані, якщо не буде прийнятий, то ми обговорюємо необхідність продовжити до кінця року можливість отримання пільгових кредитів для енергетики”.
Але, навіть за умови, що енергетичні компанії зможуть оперативно залучити кредитні кошти на закупівлю вугілля у держбанків, швидко імпортувати паливо навряд чи вийде. Логістика поставок без урахування контракту і фрахту займає 50-55 днів. Тобто, якби завтра генерації вдалося б законтрактувати необхідний обсяг, то отримати вугілля вони змогли б не раніше першої декади травня.
Наталія Непряхіна, Марія Цатурян
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
