Американці допоможуть Фонду гарантування продати борги олігархів — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Американці допоможуть Фонду гарантування продати борги олігархів

Казна та Політика
286
Фонд гарантування вкладів не справляється з продажем активів ліквідованих банків. Цю проблему спробують вирішити з допомогою американських майданчиків. Чи є шанси прискорити цей процес?
За весь 2016 рік Фонд гарантування вкладів зміг продати активів лише на 1,5 млрд грн. Це в кілька разів менше, ніж планувалося.
Основні проблеми у фонду з продажем великих корпоративних кредитів, які здебільшого пов’язані з українськими олігархами.
У 2017 році планується продати активів на 10 млрд грн тільки до червня 2017 року. Така амбітна мета прописана в одній з останніх версій меморандуму України з МВФ, який нещодавно опублікувала партія “Батьківщина”.
Надії покладаються на новий для вітчизняного ринку механізм: продаж проблемних активів пулами по 5 млрд грн з допомогою спеціалізованих американських торгових майданчиків. Чи виправданим є оптимізм МВФ і НБУ?
За останні три роки на ліквідацію вирушило понад сто українських банків. Зазвичай після приходу тимчасових адміністрацій в неплатоспроможні банки 95% кредитів в них переставали обслуговуватися.
Більша частина активів при бездіяльності НБУ та правоохоронних органів виводилася ще до визнання банків неплатоспроможними. Це призвело до того, що на папері Фонд гарантування вкладів фізосіб — ФГВФО — має 500 млрд грн активів, але в реальності їх вартість не перевищує 150 млрд грн.
Наприклад, Федеральна корпорація страхування депозитів США повертала шляхом стягнення заборгованості або продажу активів у середньому 54% від балансової вартості кредитного портфеля збанкрутілих банків. В Україні ж цей показник залишається дуже низьким — близько 4% від балансової вартості.
Основні проблеми у фонду виникають з продажем великих корпоративних кредитів, найчастіше з інсайдерськими боргами перед банками олігархів.
І тепер цю проблему спробують вирішити з допомогою американських спеціалізованих майданчиків: ТОВ “Дебтекс Україна” (дочірня компанія DebtX) і ТОВ “Фьост файненшиал нетворк юкрейн” (дочірня компанія FFN).
Чутки на ринку про ці компанії ходили давно.
“Вони приїхали і зробили презентації, які організували радники з U.S. treasury та FDIC. Вони побачили нашу проблему з проведенням справедливих торгів і запросили тих, з ким працювали. Майданчики зареєстрували тут юрособи, але чи цікавий їм наш ринок, сказати не можу”, — говорила екс-глава офісу консолідованих продажів ФГВФО Юлія Берещенко.
За інформацією фонду, в пілотному проекті будуть задіяні активи, що перебувають у заставі НБУ за виданими кредитами рефінансування, у восьми банках: “Віейбі банку”, Брокбізнесбанку, “Дельта банку”, Актив-банку, банку “Київська Русь”, Єврогазбанку, банку “Фінанси і кредит” і Златобанку.
З цих активів буде сформовано два пули, які включають права вимоги за кредитами з загальною сумою боргу близько 5 млрд грн кожен.
“Основна мета пілотного проекту з продажу пулів активів — залучення широкого кола потенційних інвесторів та отримання максимальної ціни. Передбачається можливість продажу та маркетингу сформованих пулів проблемних активів на внутрішньому і світовому ринках”, — говорить в.о. директора департаменту консолідованого продажу активів ФГВФО Тарас Єлейко.
Згідно зі звітом моніторингу ринку непрацюючих кредитів фірми Vienna Initiative, протягом останніх 18 місяців у Центральній і Східній Європі було проведено транзакцій з продажу портфелів кредитів на 6 млрд євро.
“Виставляючи на продаж великі портфелі, Україна зможе зацікавити потенційних покупців за межами країни”, — вважає Єлейко.
Разом з тим, українські майданчики скаржаться на непрозорість процедур.
“Майданчики не раз зверталися до фонду і НБУ з пропозицією об’єднувати лоти, що дозволило б більш ефективно проводити реалізацію. Однак представники зазначених установ категорично відкидали ці пропозиції, посилаючись на ризики щодо маніпуляцій з боку майданчиків.
Тепер вони готові віддати великі пули не зовсім прозорим дочірнім компаніям. Така зміна позиції підозріла, особливо враховуючи функціонування проекту ProZorro. З опублікованої інформації поки абсолютно незрозуміла схема роботи американських представництв”, — говорить директор асоціації “Біржові та електронні майданчики” Олег Падалка.
На його думку, зараз ефективність реалізації активів досить низька внаслідок малого обсягу виставлених на реалізацію активів.
“На це не раз скаржилися майданчики, в тому числі проекту ProZorro. За словами Берещенко, фонд не встигає видавати більше. Проблемою є і початкова ціна лотів, яка часто буває вищою, ніж інтерес ринку.
В результаті продажу і поповнення фонду затягуються. На це має вплинути фонд спільно з НБУ, але замість цього вони витрачають час на нові незрозумілі схеми реалізації”, — говорить Падалка.
Опитані ЕП банкіри взагалі не вірять, що нерезидентів зацікавить ринок проблемних активів в Україні. При цьому винен тут не сам процес продажу таких активів, а судова система. Отже, Фонду гарантування і Нацбанку варто звернути увагу на зовсім інші проблеми у цій сфері.
“Фонд продає не активи (заставне майно), а права вимоги за кредитами (квиток на війну за такі активи). Тому в реальних іноземців на цьому ринку я не вірю. У нас реально не гарантується право приватної власності навіть у стандартних випадках, не кажучи про випадки примусового стягнення.
Мін’юст скасовує записи в реєстрах навіть щодо банків-заставодержателів, суди не визнають покупців з торгів сумлінними. Спеціальні інвестори, звісно, є, але вони не чарівники. Вони можуть працювати тільки в правовому полі”, — говорить заступник голови великого банку на правах анонімності.
Олександр Мойсеєнко
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас