Казахстан вирішив добувати нафту і газ за новими правилами — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Казахстан вирішив добувати нафту і газ за новими правилами

Енергетика
331
Зарубіжні компанії, які ведуть видобуток корисних копалин на території Казахстану, найближчим часом почнуть працювати за новими правилами.
Про це повідомив 1 березня в Астані на розширеній колегії міністерства енергетики Казахстану його глава Канат Бозумбаєв.
За словами міністра, вимоги, що вводяться в країні, зобов’язують всіх іноземних надрокористувачів перед початком діяльності створити спільні з Казахстаном підприємства. Насамперед, це стосується інвесторів з-за кордону, які працюють на найбільших в країні родовищах нафти і газу. “Ми говоримо великим трьом нашим надрокористувачам, які є операторами на Тенгізі, Кашагані й Карачаганаку. Ми говоримо, західні компанії більше підрядниками не будуть. Західні компанії можуть працювати в нашій країні, тільки створюючи спільні підприємства з місцевим бізнесом”, – підкреслив Канат Бозумбаєв.
Статистика не на користь Казахстану
Нові вимоги до іноземних компаній, озвучені міністром енергетики Казахстану, дещо дисонують з періодичними заявами президента Назарбаєва про необхідність підвищення інвестиційної привабливості країни та закликами до закордонних компаній активніше вкладати свої кошти в казахстанську економіку. Не на користь нових правил говорить і статистика.
За інформацією, озвученою ще в серпні 2016 року міністром з інвестицій та розвитку Женісом Касимбеком, обсяг прямих іноземних інвестицій в Казахстан за останні роки серйозно зменшився. “Прямі іноземні інвестиції в нашу країну за підсумками минулого року (2015. – Ред.) в основному знизилися в гірничодобувній промисловості – на 50 відсотків. У видобутку сирої нафти вони стали меншими на 60 відсотків, а в торгівлі – на 47 відсотків”, – зауважив тоді Женіс Касимбек. І хоча в листопаді 2016 року той же міністр на засіданні уряду повідомив, що в першому півріччі минулого року приплив іноземних інвестицій в економіку Казахстану зріс на 25,8 відсотків, вийшовши на так званий докризовий рівень, серед сфер економіки, куди вклали свої кошти закордонні компанії, він не назвав нафтогазовий сектор, чия частка у ВВП країни становить 25 відсотків.
Навряд чи позитивною для офіційної Астани є і динаміка зростання цін на вуглеводні. Нафта на початок березня 2017 року так і не вийшла на раніше прогнозований аналітиками рівень в 58/59 доларів за барель, зупинившись у коридорі 55-56 доларів за стандартну бочку.
З надією на майбутні казахстанські ТНК
Втім, на думку депутата нижньої палати парламенту Казахстану Магеррама Магеррамова, нові вимоги до іноземних надрокористувачів є правильним рішенням уряду країни.
“Коли на зорі незалежності ми запросили закордонні компанії до нас. Це було необхідно, оскільки треба було піднімати нафтогазову галузь. Для них були створені хороші умови. По-моєму, всі задоволені співпрацею. Ці компанії отримували і отримують хороший прибуток, – нагадав депутат. – Але тепер, я думаю, потрібні дещо інші умови економічних взаємовідносин. По-перше, нові умови відкривають перспективи для вітчизняного бізнесу. По-друге, наші компанії з часом теж стануть таким собі вітчизняним брендом у цій сфері економіки, що піде на користь і нашим компаніям зокрема, і країні в цілому”, – прокоментував нові вимоги уряду до іноземних надрокористувачів депутат Магеррам Магеррамов. При цьому він висловив надію, що механізм створення спільних підприємств з Казахстаном буде “цивілізовано продуманим”.
Подібне вже було
Дещо інакше розцінює заяву міністра енергетики Казахстану громадський діяч із Атирау Жасулан Кужеков, який раніше працював у нафтогазовому секторі. На його думку, вона залишає двояке враження: “Цій риториці вже не перший рік, позаяк уряд Казахстану вже досить давно намагається збільшити оподатковувану базу не тільки за рахунок виплат від нафтовидобувних, але і від нафтосервісних компаній, які також надають послуги на мільярди доларів. Раніше, наприклад, були спроби урядового протекціонізму в ході кампанії імпортозаміщення. Але вступ до СОТ, а потім і до Євразійського економічного союзу зняв ці гасла з порядку денного”.
До того ж, за спостереженнями Жасулана Кужекова, західні компанії вже мають досвід обходу таких заборонних заходів. “Наприклад, достатньо було перереєструвати англо-турецьку компанію “Бехтель-Енка” у ТОВ “Сенвмдв Курили” (“Якісне будівництво”. – Ред.) у Казахстані, як вона змогла вільно брати участь у тендерах ТОВ “Тенгізшевройл” (оператор родовища Тенгіз. – Ред.), як представник “вітчизняного” бізнесу”, – зауважив в інтерв’ю DW громадський діяч з Атирау.
Втім, заява міністра енергетики, зазначив Жасулан Кужеков, говорить і про те, що казахстанські олігархи вже володіють серйозними фінансовими можливостями, щоб претендувати на роль рівноправних партнерів західним транснаціональним корпораціям. При цьому громадському діячеві з Атирау не зовсім зрозуміло, чому Канат Бозумбаєв зробив акцент на трьох найбільших проектах, що реалізуються в Казахстані. “Справа в тому, що в найближчі роки єдиним джерелом масованих інвестицій буде лише “Тенгізшевройл”, оскільки NCOC (North Caspian Operating Company, керуюча компанія проекту Кашаган. – Ред.) тільки приступив до видобутку офшорної нафти, і йому не до проектів розширення. Перспективи ж нових інвестицій в Карачаганак під питанням через суперечки акціонерів проекту і уряду Казахстану, – каже Кужеков. – При цьому, чому міністр ні словом не обмовився про інші нафтові проекти за участю національної компанії “Казмунайгаз” і десятки проектів, де інвесторами виступають нафтові компанії з Китаю, у мене відповіді немає”, – сказав в інтерв’ю DW Жасулан Кужеков.
Анатолій Вайскопф
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас