Швидше і легше? Депутати хочуть спростити процедуру реорганізації та капіталізації банків — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Швидше і легше? Депутати хочуть спростити процедуру реорганізації та капіталізації банків

Фондовий ринок
218
Народні депутати все ж вирішили спростити процедуру реорганізації та капіталізації банків. Законопроект “Про спрощення процедур капіталізації та реорганізації банків” вдало прийнятий у першому читанні. Вважається, що для ринку подібне укрупнення буде позитивним моментом. Проте, не відомо, чи встигнуть банки в стислі терміни пройти процедуру приєднання, а депутати (в свою чергу) доопрацювати проект закону і усунути існуючі прогалини в документі.
За ухвалення за основу законопроекту №6010 проголосували 235 депутатів при мінімально необхідних 226. Зазначається, що дія законопроекту розрахована до 1 серпня 2020 року.
До цього періоду пропонується скоротити терміни розгляду документів та оптимізувати процедури капіталізації та реорганізації банків шляхом приєднання.
Згідно очікуванням, з прийняттям законопроекту, термін проведення процедури приєднання банків скоротиться з 1,5 року до 3 місяців. Опитані експерти не заперечують, що даний процес є неможливим.
«Вважаємо, що з урахуванням звичайних термінів проходження законопроектів у парламенті, а також, оскільки після цього будуть потрібні окремі зміни в підзаконні нормативні акти, повністю реалізувати саме приєднання банків за новою процедурою до липня 2017 навряд чи вдасться», – наголошують у Національному банку.
Водночас, на думку регулятора, банки зможуть скористатися іншими механізмами докапіталізації, закладеними в законопроекті, або реалізувати приєднання для виконання вимог наступних етапів графіка збільшення капіталу.
За даними Нацбанку, на сьогоднішній день 42 банки мають статутний капітал, який до 11 липня цього року потрібно буде збільшити як мінімум до 200 млн грн. Два роки тому, згідно з попереднім графіком докапіталізації, затвердженим Національним банком, мінімальний розмір статутного капіталу всіх банків зараз вже має бути на рівні 300 млн гривень.
Однак, минулого року Незалежна Асоціація Банків спільно з Комітетом Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності переконали НБУ у необхідності пом’якшити графік до 200 млн гривень і продовжити термін до липня 2017 року. Відтепер у банків є фактично 4 місяці для того, щоб залучити в капітал не менше 80 млн гривень або приєднатися до інших банків.
«Саме на такі банки, в першу чергу, і націлений законопроект, хоча скористатися ним можуть абсолютно всі банківські установи. Деякі банки неофіційно озвучували свою зацікавленість у використанні механізмів законопроекту, навіть незважаючи на те, що подібна інформація зазвичай не розголошується до моменту прийняття конкретного рішення. Зокрема, чотири банки цікавилися спрощеною процедурою приєднання, ще кілька розглядали можливість припинити банківську діяльність, розрахувавшись із клієнтами і здавши банківську ліцензію. Спрощений порядок докапіталізації шляхом збільшення статутного капіталу, передбачений законопроектом, може бути використаний іншими банками, які ухвалять рішення продовжувати свою діяльність на ринку», – прокоментували порталу Finance.UA в НБУ.
На думку голови правління Укрсоцбанку Тамари Савощенко, готовність банків піти на процедуру злиття для вирішення проблеми капіталу залежить, на жаль, не тільки від простоти процедури або наявності/відсутності регуляторних та законодавчих перешкод.
«Ті успішні проекти по злиттю в банківському секторі, які були реалізовані в останні роки, відбувалися тоді, коли у банків, що зливаються, був один власник. Взагалі, для українських власників не характерно об’єднувати бізнеси, як це прийнято на Заході, що пояснюється як ментальними причинами, так і юридичними аспектами. Тому процес злиття в групі дрібних банків малоймовірний», – зазначила вона.
Олена Коробкова, виконавчий директор НАБУ, у коментарі для Finance.UA навела в приклад «Індустріалбанк», який раніше заявив про свою готовність приєднатися. При цьому даний банк проблем зі статутним капіталом не має.
«Очевидно, що рішення власника об’єднати «Індустріалбанк» і «Експрес-Банк» – крок обдуманий і ретельно зважений. Вони порахували, що в даному випадку від цього приєднання отримають реальний ефект у вигляді диверсифікації бізнесу, оптимізації витрат і структури. І у виграші опиняться як клієнти, так і акціонери. Тому для них це вкрай важливий закон, бо він дійсно дозволяє істотно спростити процедури об’єднання, що дозволить зберегти ту фінансову синергію, яка потрібна банку», – заявила вона.
Однак, для більшості банків, у яких різні корпоративні культури, різні IT-платформи, різні бізнес-моделі і різні власники, об’єднання не може бути виходом. Бо замість синергії, об’єднання може спровокувати глибокий корпоративний конфлікт.
“У свою чергу, акціонери повинні виконати вимоги НБУ, в іншому випадку передбачена процедура “ключі на стіл”, – додала Олена Коробкова.
У проекті закону прописано низку проблем, які неможливо вирішити, якщо законопроект буде прийнятий вчасно. Отже, в першу чергу, як повідомляє НАБУ, документом планується врегулювати питання, пов’язані з припиненням здійснення банківської діяльності, але без ліквідації юридичної особи.
Це, на думку НАБУ, дозволить банкам, які не можуть виконати вимоги регулятора щодо капіталізації, залишити банківський ринок без навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Мова йде про кошти фізичних осіб, які становлять 28,5 млрд грн, і 49,4 млрд грн – юридичних осіб.
Анастасія Гурська, адвокат, партнер Адвокатського об’єднання “Клочков і партнери”, повідомила, що з одного боку, законопроект звільняє від бюрократії процедури реорганізації і великих термінів розгляду документів, з іншого боку, деякі аспекти визначених законопроектом процедур не мають чіткої деталізації і процесів їх здійснення.
«На практиці неясно, коли і як зможе початися ефективна реалізація норм даного законопроекту в частині спрощення процедури реорганізації, капіталізації і проведення нової для українського законодавства процедури припинення діяльності банку без припинення юридичної особи”. Виникають питання, а чи зможе Нацбанк і Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку суворо дотримуватися термінів спрощених процедур і чи оцінені можливості технічно реалізувати спрощені процедури? Наприклад, три робочі дні на погодження статуту банку-правонаступника або три робочі дні на узгодження пакету документів на реорганізації та ін. Відкрито також питання, яким вимогам повинен відповідати план припинення банківської діяльності без припинення юридичної особи, якщо особливості проведення процедури регулюються лише однією статтею законопроекту і відсилають до вимог НБУ без деталізації», – розповіла вона.
Також, крім введення спрощеної процедури злиття банків, в законопроекті передбачено і такий важливий момент, як безперервність обслуговування клієнтів банку, який приєднується протягом всієї процедури реорганізації.
Зі слів Тамари Савощенко, щодо реорганізації – законопроект дозволяє завершити реорганізацію в три рази швидше, ніж за загальною процедурою.
«Щодо капіталізації банків: звичайна процедура підвищення статутного капіталу банків є досить тривалою (близько 9 місяців) і її метою є у тому числі забезпечення рівності прав всіх (і мажоритарних, і міноритарних) акціонерів банку. Проте в нинішніх умовах фінансової нестабільності саме мажоритарні акціонери банків приймають на себе прямі зобов’язання щодо докапіталізації банків шляхом видачі відповідних гарантійних зобов’язань перед НБУ (як цього і вимагають нормативні документи регулятора). Тому процедура докапіталізації має бути досить швидкою (ніяк не 9 місяців) і максимально простою. Закон №78 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», який втратив чинність 01.01.2017, давав банкам дієві механізми спрощення і прискорення процесу капіталізації. Мажоритарний акціонер УСБ у 2015-2016 роках три рази докапіталізував банк на підставі цього закону, і процес збільшення статутного капіталу займав не 9 місяців, а півтора.
Законопроект 6010 залишає банкам всі можливості в частині докапіталізації, передбачені законом №78, і одночасно знімає всі нестиковки і шорсткості, які в нього були», – резюмувала вона.
У Національного банку є декілька підстав для відмови банку у процедурі приєднання. Зокрема: якщо план приєднання якимось чином порушує нормативні акти НБУ; якщо подано не всі документи, які визначив НБУ; якщо внаслідок приєднання, банк-правонаступник не зможе виконувати економічні нормативи або не буде відповідати вимогам прозорості структури власності; якщо статутний капітал банку-правонаступника не буде відповідати мінімальним вимогам НБУ.
На сьогоднішній день документ очікує другого читання, опитані експерти не згодні з тим, що якщо законопроект не встигне пройти друге читання найближчим часом, то влітку ринок можуть покинути значна кількість банків. Аж ніяк. «Якихось гучних і болісних потрясінь ринок не відчує, позаяк процес докапіталізації великих і середніх банків проходить за графіком, установленим НБУ. Навіть якщо в найближчому майбутньому довгоочікуваний законопроект прийнятий не буде, впевнена, що Нацбанк не допустить виходу з ринку здорових банків. Якщо такі банки не встигнуть укластися у встановлені терміни докапіталізації за стандартною процедурою, регулятор проведе необхідні заходи для врегулювання цього процесу», – пояснила Олена Коробкова.
Юлія Кузнєцова
За матеріалами:
Finance.ua
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас