Німецький бізнес задоволений зростаючою торгівлею з Україною — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Німецький бізнес задоволений зростаючою торгівлею з Україною

Казна та Політика
655
“Україна після двох важких років рецесії знову заявила про себе як про зростаючий ринок… Не тільки наш експорт в цю країну, а й наш імпорт звідти в 2016 році помітно зріс на 6,5 відсотка”, – заявив в Берліні Вольфганг Бюхель (Wolfgang Büchele), голова Східного комітету німецької економіки (Ost-Ausschuss der Deutschen Wirtschaft), коментуючи зовнішньоторговельну статистику ФРН.
Україна стала третім за значенням ринком збуту в регіоні
Спираючись на дані (Destatis), Східний комітет представив в середу, 1 березня, звіт про експортно-імпортні операції Німеччини з тими державами, які він курирує. Ця впливова організація німецького бізнесу працює з усіма пострадянськими (за винятком балтійських) і з балканськими країнами, включаючи трьох членів ЄС – Болгарію, Румунію і Хорватію.
Найбільш втішна тенденція в регіоні полягала в 2016 році, з точки зору Східного комітету, в помітному зростанні попиту на продукцію з Німеччини. Німецький експорт збільшився в порівнянні з 2015 роком майже на 4 відсотки і склав 53,9 мільярда євро. Цьому сприяли два ключові чинники: високий попит в країнах Південно-Східної Європи і в Україні, а також почався вихід Росії з глибокої кризи.
Так, поставки в Румунію збільшилися на 11%, в Хорватію на 12%, а в Україну на 17,7% до 3,62 млрд євро. В результаті Україна, обігнавши члена ЄС Болгарію (3,48 млрд євро), стала для німецького бізнесу третім за значенням ринком збуту в регіоні після Росії (21,58 млрд євро) і Румунії (13,57 млрд євро). В цілому німецько-український товарообіг збільшився (завдяки зростанню як експорту, так і імпорту) на 13,7% до 5,41 млрд євро. Це означає, що обсяги торгівлі двох країн знову перевищили показники кризового 2014 (приблизно на 200 млн євро), але ще дуже далекі від рівня майже в 7 млрд євро, досягнутого у відносно благополучному 2013 році.
У торгівлі з РФ поки мінус
Якщо в торгівлі Німеччини з Україною за всіма трьома ключовими показниками (експорт, імпорт, товарообіг) в 2016 році був зафіксований плюс, то у співпраці з Росією всі три показника були в мінусі. Загальний обсяг торгівлі впав на 7,2% до 48,03 млрд євро, німецькі поставки в РФ скоротилися на 0,3%, закупівлі російської продукції знизилися на 12,1%.
“Дане зниження пов’язане виключно з більш низькими середньорічними цінами на сировину, – підкреслив Вольфганг Бюхель. – Якщо ж подивитися на фізичні обсяги, то видно, що ми в даний час імпортуємо рекордну кількість нафти і газу з Росії”. Частка РФ в нафтовому імпорті Німеччини досягла в 2016 році, за його словами, 40%.
Таким чином, негативні показники в торгівлі з РФ пов’язані головним чином з низькими цінами на енергоносії. За умови їх відносної стабільності німецько-російська торгівля знову почне зростати, переконані в Східному комітеті. Тим більше, що німецький експорт до Росії після різкого падіння в 2014-2015 роках в 2016 році знизився всього на 0,3%, а до кінця минулого року помітно збільшився. “Якщо позитивний тренд останніх місяців продовжиться, то в 2017 році можна буде досягти зростання (експорту) на 5 відсотків”, – вважає Вольфганг Бюхель.
Члени ЄАЕС втрачають привабливість як торгові партнери
Однак поки ми маємо статистичний факт: за підсумками 2016 року обсяги торгівлі Німеччини з Росією знову знизилися. Більш того, аналіз представлених Східним комітетом даних показує, що одночасно погіршилися показники ділового співробітництва ФРН практично з усіма іншими членами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС).
Так, товарообіг з Казахстаном знизився на 1,8% до 4 млрд євро, при цьому поставки в ФРН зросли (незважаючи на низькі ціни на сировину) на 2,6%, натомість німецький експорт впав на цілих 12% до 1,09 млрд євро . Таким чином, ця велика і багата ресурсами центральноазійська країна купила в Німеччині не тільки більш ніж втричі менше товарів, ніж Україна, але як ринок збуту поступилася навіть таким відносно невеликим балканським державам, як Хорватія і Сербія (не кажучи вже про Румунію і Болгарію ).
Навіть Білорусь, де населення в два рази менше, ніж в Казахстані, виявилася в 2016 році дещо більш привабливим ринком збуту для німецьких виробників: вона придбала товарів на 1,14 млрд євро. Але це означало зниження на 10,3% в порівнянні з 2015 роком. Одночасно рівно на третину, на 33,3%, знизилися обсяги білоруських поставок до Німеччини. В результаті загальний обсяг німецько-білоруської торгівлі впав на 18,3% до 1,59 млрд євро.
Товарообіг з ще одним членом ЄАЕС, Вірменією, скоротився на 8%, при цьому поставки до Німеччини впали на 17,9%, а з Киргизією обсяги торгівлі збільшилися всього на 0,1%.
Впадає в очі також, що в 2016 році всі три ключові експортно-імпортні показники були негативними в торгівлі Німеччини з Азербайджаном (обвальне падіння товарообігу на цілих 32,2%), Грузією і Таджикистаном. Позитивними (але на дуже низькому рівні) всі три показники були в торгівлі з Узбекистаном, Молдовою і Туркменістаном.
Андрій Гурков
За матеріалами:
Deutsche Welle
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас