731
Сергій Фурса: навіщо Гонтаревій самій писати заяву про відставку?
— Казна та Політика
Вкотре ходять чутки, що Гонтарева подала у відставку. Мабуть, вже вдесяте за останні кілька років. Як зазначає Сергій Фурса, кожного разу на її місце пророкують персонажів, прізвища яких змушують сумніватися, що голова НБУ кудись піде.
Чи то жарт, чи то фантазія так обмежена, що туди кличуть Арсенія Петровича, якому воно вже не треба, або дістають з нафталіну Ющенка чи Стельмаха, яких важко уявити в іншому місці, крім пасіки. Або поборника друкарського верстата Данилишина. І жодного прізвища незалежного технократа, який би був професіоналом і вітався б ринком. Та ще й в процесі переговорів з МВФ, де підпис голови НБУ – один з чотирьох, які ставлять під меморандум.
Ну от уявімо, що Гонтаревій все набридло. І вона подає заяву. Все одно там останнє слово за Порошенком. І тут у нього починається головний біль. Тому що мало знайти людину, яку можна поставити на місце голови НБУ. Потім її треба провести через парламент і затвердити в МВФ. А це прямо протилежні завдання. Тому що ті люди, за яких може проголосувати Рада, будуть викликати алергію у МВФ. Адже потенційному кандидату треба отримати додаткові голоси десь в надрах комерційних фракцій або радикалів, які бувають зговірливі. Але “хотілки” і перших, і других йдуть в розріз з політикою Національного Банку, який підтримується в МВФ. Адже депутати проситимуть або друкувати гроші, або друкувати гроші. І закрити очі. Іноді. На дивацтва банку. Одного з або кількох. У будь-якому разі, ціна питання буде неприйнятною.
Людина ж, яка знайде підтримку у МВФ, не має шансів пройти Раду. Тому що цей кандидат повинен відстоювати продовження незалежної політики НБУ при збереженні жорсткої монетарної політики. І точно не повинен шукати точки росту або способи влити в потрібні руки дешеві гроші. Протиріччя очевидні. І виглядають вони непереборними.
Звичайно, новому голові НБУ, якби він з’явився зараз, було б простіше. Всю брудну роботу за нього зробили. Мавр зробив свою справу, мавр може йти. Очищення банківської системи завершено. Приват – завершений. Період гострої девальвації пройдено. Реформа самого регулятора – фактично завершена. Система реально перейшла в новий стан з більш жорсткими вимогами і іншим рівнем прозорості. Тобто новому голові регулятора не дістанеться ненависть окремих олігархів і широких народних мас. Приходь собі на чисте місце і починай валютну лібералізацію. Люди тебе полюблять. Скажуть, що це зла Гонтарева утискала бізнес, а прийшов новий Петя Васечкін і допомагає економіці.
В цьому є плюс, Гонтарева забере з собою негатив, сформований при падінні гривні і банків, і це дозволить краще проводити вербальні інтервенції. Впливати на народні маси, так би мовити. Але народ у нас все одно нікому не вірить. І навіть якщо б Нацбанк очолив ідеальний наступник Лавренчук, йому б навряд чи повірили. Та й голові НБУ мають вірити не люди, а банкіри. А нинішнє правління досить авторитетне в професійному середовищі. Хоча, звичайно, з чистого аркуша і без негативу виходити на люди або до депутатів завжди простіше. Тому у нас в країні так рідко люди здатні на реформи, бо вважають за краще виступати на публіці і далі.
І скажіть, навіщо вам на місці Гонтаревої в такому разі самій писати заяву про відставку? Коли ти можеш довести, що все робив правильно. Продовжити свою стратегію, перейшовши за планом до тієї самої лібералізації, яку не давали проводити реальні умови. А якщо не самій, то навіщо вирішувати її звільняти, коли нема кого ставити натомість. І отримати більш лояльного голову НБУ зі збереженням професіоналізму було б важко.
Не можна, звичайно, заперечувати, що Гонтарева просто втомилася. І ця втома штовхає її на емоційні рішення. Але емоційність голови НБУ може зіткнутися з раціональністю президента. І все залишиться на своїх місцях.
Хоча може статися, що ми чогось не знаємо або не розуміємо. І втома дуже сильна. І, може бути, вона взаємна. І тоді головною буде не персона нового голови НБУ, а та політика, яку він проводитиме.
І якщо для політиків найважливіше і найскладніше – це вибрати людину і провести її через зал, то для системи необхідно збереження адекватності регулятора. І збереження політики НБУ. Не допустити фінансування дефіциту бюджету і емісії. Не допустити обраного кредитування дешевими грошима обмеженого кола людей. Принципове збереження незалежності регулятора. А на це не здатні політики. І дуже мало українських банкірів, хто може стати на посаді з такими умовами. А іноземців ми не любимо за визначенням.
Саме тому професійні банкіри так не люблять чутки. Але натомість люблять правила. І щоб вони залишалися незмінними.
Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
