1328
Як Вища рада правосуддя змінить життя суддів
— Казна та Політика
Питаннями суддівського корпусу вже зовсім скоро буде займатися новий орган – сьогодні вступає в силу закон про Вищу раду правосуддя, який президент України підписав 3 січня.
Нова інстанція отримає можливість позбавляти недоторканності, відправляти у відрядження і звільняти суддів.
Порошенко назвав новостворений орган одним з ключових моментів реформи, який ліквідує політичний вплив на судову систему. У свою чергу глава Мін’юсту Павло Петренко на своїй сторінці в соцмережі зазначив, що “без подібних законодавчих змін не можна сформувати чесну судову владу в країні”.
Вища рада правосуддя (ВСП) буде складатися з 21 члена. Десять будуть обрані на суддівському з’їзді, двох призначить президент, двох виберуть народні депутати і ще шістьох визначать на з’їздах адвокатів, прокурорів та представників юридичних вищих навчальних закладів. Останнім в раді повинен стати голова Верховного суду, який увійде до складу ВСП за посадою.
Фактично до ради правосуддя перейде право Вищої ради юстиції (який скасований з 5 січня) вести дисциплінарні справи суддів, а також ключові функції парламенту (їх призначення і звільнення). За словами секретаря секції ВРЮ щодо призначення та звільнення суддів Олексія Маловацького, кожну справу відносно суддів розглядатимуть мінімум чотири члени ВСП, половина з яких повинні бути суддями. Нагадаємо, що в минулому році ВР обмежила недоторканність суддів: суддю, що вчинила тяжкий злочин тепер можна затримати без узгодження, а в інших випадках остаточне рішення буде саме за ВСП. Крім того, рада буде вирішувати питання переведення суддів з однієї інстанції в іншу і затверджувати їх кількість в судах. Нарешті, з сьогоднішнього дня без узгодження з радою правосуддя не можна буде зменшити суму бюджетних грошей, виділених на утримання судів та інших установ системи правосуддя.
Однак багато експертів відзначають, що в тому вигляді, в якому створено новий орган, він не прибере політичного впливу на суди. Більш того, політолог Руслан Бортник зазначає, що ніякої Вищої ради правосуддя Україна не побачить ще мінімум два роки. “Фактично це буде перейменований рада юстиції, і в такому перехідному положенні він пробуде до 2019 року”, – відзначає він. За словами експерта, обов’язки членів ВСП два роки будуть виконувати представники ради юстиції. “На цей період, по конституційній реформі в частині правосуддя, президент отримає право реформувати та організовувати суди, управляти кадрами. Так, з 2019-го ВСП в повній мірі почне свою роботу, але президент все одно буде контролювати дві третини призначень через парламентську коаліцію, генпрокуратуру і Кабмін. тобто політичний вплив як було, так і залишиться. Але якщо раніше воно було збалансованим (члени ВРЮ призначалися за однаковими квотами від ВР, президента і з’їзду суддів), то тепер цей баланс втрачається”, – резюмує Бортник.
Його колега Вадим Карасьов зазначає: з сьогоднішнього дня, безумовно, зменшиться вплив парламенту на формування судової влади. “Але відразу створити повністю автономне і самоврядне суддівське співтовариство, яке б гарантувало незалежність цієї гілки влади, не вийде. Стало бути, у нас з’являється вакуум, який треба чимось заповнити. А поки всі механізми і норми не будуть відпрацьовані, для цього є перехідний період, і він буде заповнений президентською владою, – каже політолог. – Саме в цьому контексті залежність від держави поки необхідна”. У свою чергу політексперт Володимир Фесенко зазначає, що сказати сьогодні, чи буде ВСП з часом повністю незалежний, не можна. “Будь-який сильний і амбітний президент намагатиметься впливати на різні інститути влади. Наскільки це вдасться зробити, це залежить від людей, які стануть членами ВСП”.
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною
