Як банки кредитують приватний сектор — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Як банки кредитують приватний сектор

Фондовий ринок
347
Які компанії реального сектора залишаються клієнтами фінансової системи? “Економічна правда” опитала експертів ринку, проаналізувала звіти бізнесу і склала перелік великих позичальників.
У розпорядженні “Економічної правди” опинилися дані про кредитний портфель банків у регіонах за минулі два роки.
Загальні активи всіх банків на 1 листопада 2016 року перевищували 1,301 трлн грн. Це майже стільки ж, як і два роки тому. Тоді сумарні активи банківської системи становили 1,31 трлн грн.
При перерахунку в долари девальвація гривні з 12,95 грн за долар восени 2014 року до 25,5 грн за долар восени 2016 року призвела до подвійного падіння номінальних показників фінансової системи.
Хоча НБУ вивів з ринку понад 80 банків, у решти гравців сконцентрувався ресурс для кредитування економіки. У банківській системі є достатня ліквідність, щоб кредитувати економіку.
“Близько 40 млрд грн розміщені на коррахунках в НБУ, понад 40 млрд грн зберігаються у депозитних сертифікатах. Комерційні банки мають більше 4 млрд дол на рахунках, і ці гроші не інвестуються в економіку”, — розповідає член Ради Національного банку Василь Фурман.
Масові неплатежі за боргами призвели до того, що банки не хочуть ризикувати, тоді як НБУ не створює умови для пом’якшення ризиків фінансової системи.
“Очевидно, що кредитна активність за два роки впала. Але оскільки ми маємо номінальні показники, дати точний аналіз непросто. На показники впливають і курс валюти, і інші фактори. У статистиці є і “потьомкінські кредити”, які слабо впливали на економіку, бо вони були “намальовані” в балансі.
Хоча якість портфеля зараз і якість портфеля в 2014 році — це різні речі. Сьогодні кредити по системі більш ринкові, тому що багато банків, з великими обсягами “потьомкінських кредитів”, вивели з ринку”, — говорить член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.
“Робота НБУ щодо структури власності частково виправила ситуацію з кредитними портфелями. Тепер менше позик в системі видано на пов’язані особи”, — погоджується заступник голови правління Укрсиббанку BNP Paribas Костянтин Лежнін.
Кому банки дають гроші
За даними НБУ, найбільше кредитів в 2016 році банки видають підприємствам оптової і роздрібної торгівлі, компаніям з ремонту автотранспорту, переробній промисловості і сфері операцій з нерухомістю.
Традиційними позичальниками-гігантами є державні компанії “Нафтогаз”, “Укравтодор”, “Енергоринок”, “Укрзалізниця”. “Вважати, що державний фінансовий сектор надійніший від приватного, не можна. Були дефолти і реструктуризації, особливо за місцевими боргами”, — говорить Шапран.
Які провідні компанії реального сектора залишаються клієнтами фінансової системи? “Економічна правда” опитала експертів ринку, проаналізувала звіти бізнесу, банків і склала перелік великих позичальників.
Восени 2014 року серед топ-200 найбільших позичальників в банківській системі були такі підприємства: ТОВ “Три О” (девелопер, включаючи ТЦ Gulliver в Києві), телекомунікаційна компанія ТОВЕСУ”, телеканал “Інтер”, Одеський олійножировий комбінат”, МБК “Агротехніка”, ТОВ “Каргілл”, корпорація “ІСД”.
У 2016 році серед топ-200 позичальників — ТОВ “Агентство офісного будівництва” (власник Sky Towers) і ТОВ “Міжнародний діловий центр” (кожна з цих компаній винна Укрексімбанку близько 3 млрд грн), ТОВ “Мигора” (підприємство пов’язане з “Укрнафтою” і винне Приватбанку близько 2 млрд грн).
Також у списку великих клієнтів банків “Три О”, “ЕСУ”, ІСД (клієнт “Райффайзен банку аваль”), ТОВ “Фоззі-фуд” (кредитується в “Альфа банку”), “ДТЕК Павлоградвугілля” (позичальник ING Bank), “Олсідз блек сі”, ТОВ “Метрополія” (керуюча компанія ТРЦ “Караван” у столиці), оператор “Лайфселл” (клієнт “Укрсиббанку”), “Миронівський хлібопродукт” (кредитується в ING Bank).
Мова йде про кредити на десятки і сотні мільйонів гривень. Банкіри виділяють кілька галузей економіки, які зараз отримують позики.
“Після 2013 року ми активізували кредитування бізнесу в кінці 2015 року. Клієнти є відповідальні, які реструктуризують борги, і недоброчесні, які використовують злочинні схеми ухилення від відповідальності”, — говорить голова правління банку “Кредит-Дніпро” Олена Малинська.
За її словами, є галузі, наприклад АПК, які залишаються прибутковими, незважаючи на гучні дефолти, як сталося з компаніями “Мрія” або “Креатив”.
“Найбільша частка корпоративних дефолтів за останні три роки пов’язана з сільським господарством і переробкою, хоча це найбільш зростаюча галузь. Причина цих дефолтів — поведінка акціонерів компаній”, — уточнює начальник департаменту середніх корпоративних клієнтів Укрсоцбанку Андрій Путивський.
“Сільське господарство було і залишається нашим пріоритетом. Ця галузь не так схильна до довгострокових криз. Сільське господарство — один із драйверів зростання ВВП”, — відзначає директор з корпоративного кредитування “Альфа-банку (Україна)” Тетяна Тамаш. Також, за її словами, банк кредитує харчову промисловість, транспорт, торгівлю і легку промисловість.
Структура кредитного портфеля Таскомбанку, за словами заступника голови правління установи Івана Альмяшева, така: компанії зі сфери виробництва — 25%, підприємства торгівлі — 23%, АПК — 22%, сфери послуг — 21%.
Для порівняння: в Ощадбанку кредити АПК займають 3% портфеля, компаніям харчової промисловості — 13%, ГМК — 7%, транспорту та ІТ — по 1%.
“З 2014 року ми знизили розмір кредитного портфеля в іноземній валюті майже в два рази до 60 млн дол, значна частина яких — борги державних підприємств. Це говорить про те, що, незважаючи на кризу, багато валютних позичальників виконали свої зобов’язання перед нами.
Крім того, таке зниження кредитного портфеля дозволило банку мати сильну ліквідну позицію в той час, коли вся банківська система країни страждала від втрати ресурсної бази”, — розповідає Альмяшев.
Також декілька банків мають великих клієнтів зі сфери будівництва.
“На ринку нерухомості зберігається великий відкладений попит. Люди намагаються зберегти заощадження і вкладають їх у нерухомість. Квартири купують переселенці. Тому у девелоперів справи йдуть непогано, а при будівництві використовуються українські матеріали”, — пояснює Лежнін.
Складні умови
“Так, кредитні ресурси розподіляються по галузях нерівномірно. При цьому вартість позик юрособам у гривні зменшилася до 20,9% на початку 2016 року до 16% у вересні 2016 року. Аналогічні показники — в іноземній валюті: здешевлення з 8,9% до 8,4%”, — розповідають в Мінекономіки.
Опитані учасники ринку говорять, що ставки 16-20% — це дуже дорого.
“Ресурс досить дорогий. Крім того, у банків складна заставна політика. Це проблема для наукоємного виробництва з довгим циклом”, — говорить генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.
Банки воліють отримувати високоліквідні застави, але їх вартість та оцінка можуть бути невигідними для підприємств. “Вартість застави з певним коефіцієнтом перевищує розмір кредиту”, — пояснює Іллічов.
Процентну ставку можна компенсувати іншими речами. Якщо для банку вигідно співпрацю з компанією, він здатний кредитувати її і нижче 14%. При зниженій ставці компанія буде оплачувати комісії і відкривати великі зарплатні проекти. В аграрних компаніях чи ритейлі банк має доступ до готівкових коштів, у експортерів — до експортної виручки.
“Вартість кредиту можна здешевити через грамотне фінансове планування. Якщо у вас прозора структура власності, хороша фінансова звітність, позитивна кредитна історія, хороша платіжна дисципліна та зрозуміла мета кредитування, це дозволяє здешевити вартість позики до рівня ставки НБУ плюс 1,5-2%”, — резюмує Лежнін.
Як банки кредитують приватний сектор
Як банки кредитують приватний сектор
Маргарита Ормоцадзе
За матеріалами:
Економічна Правда
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас