650
Плюс на мінус: українські банки зменшили збитки
— Фондовий ринок
За даними НБУ, на 1 листопада поточного року банківська система отримала збитків на суму 22,2 млрд гривень. На звітну дату в збиток спрацювали 35 діючих банків, шість із яких ─ з іноземним капіталом. На них припадає 83,4% загальної суми. «За десять місяців загальний збиток діючих банків зменшився в 4,3 рази (порівняно з аналогічним періодом минулого року ─ 54,5 млрд гривень) і склав 12,6 млрд гривень», ─ наголошується на сайті регулятора.
Експерти і гравці ринку в цілому спокійно сприйняли цю новину. «Чинників, які вплинули на скорочення збитків, кілька: зменшення резервів, нормалізація відсоткових ставок і маржі, відновлення кредитування», ─ пояснює Сергій Черненко, голова правління ПУМБ.
За словами Григорія Кукурузи, економіста IMF group Ukraine, стан банківської системи дзеркально відображає ситуацію в реальному секторі економіки. Тому що зростання в ключових галузях, яке почалося з першого кварталу поточного року, дозволило банкам знизити рівень збитковості капіталу порівняно з 2015 роком майже в п’ять разів: з 52% до 11%. Частково це сталося завдяки підвищенню доходів підприємств і фізосіб, у яких відповідно покращилися можливості обслуговувати кредити, а значить, сповільнилися темпи падіння вартості кредитного портфеля. Певною мірою зниження збитковості пов’язане і з плавним відштовхуванням від дна цін на заставне майно банків.
«Також варто відзначити, що завдяки відновленому в 2016 році притоку депозитів (як гривневих, так і валютних) і подальшому падінні суми виданих кредитів, у банків утворився великий надлишок ліквідності, який вони потенційно можуть використовувати для приховування рівня проблемних кредитів, що звільняє їх від необхідності списувати безнадійні позики і зменшує офіційний рівень збитків», ─ підкреслює Кукурудза.
Інша реальність
Деякі з опитаних експертів застерігають, що обсяги прибутку в банках легко можуть ставати об’єктом для різного роду маніпуляцій, а тому звітність Нацбанку не завжди об’єктивно відображає результати роботи діючих фінустанов.
«На жаль, в українських умовах показник чистого прибутку не відображає реальну картину стану українських банків, так як цим показником можна маніпулювати за рахунок резервів під заборгованість за кредитами. Тому я б не став перебільшувати значення того, що відразу 65 банків отримали прибуток у поточному році. В основному це невеликі банки, щодо яких НБУ ще не проводив стрес-тестування», ─ підкреслює аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.
За його словами, регулятору необхідно приділяти набагато більше уваги саме невеликим банкам. Крім того, не слід забувати, що з 1 січня набуде чинності нове положення про кредитні ризики, яке значно знизить можливості банків у приховуванні проблемних кредитів. «Тому багато нинішніх чемпіонів з прибутковості серед малих банків не зможуть і далі показувати прибуток. І будуть змушені доформувати резерви, а значить ─ і показувати значні збитки», ─ прогнозує Приходько.
Найголовніше ─ кредитування
Згідно зі статистикою НБУ, банки скоротили відрахування в резерви на можливі втрати від активних операцій на 60,4%. При цьому обсяг відрахувань за 10 місяців складає 39,6 млрд грн і залишається суттєвим фактором формування негативного фінансового результату загалом по системі.
«Зниження відсоткових доходів банків означає, що банківська система поки що не в змозі відновити достатній рівень кредитування економіки (як споживчого кредитування, так і реального сектору), адже саме кредити є основним джерелом відсоткового доходу банків», ─ вважає Євген Олейников, член Економічного дискусійного клубу.
У бесідах із Forbes банкіри підкреслюють, що на сьогодні ситуація зі стягненням проблемних боргів погіршилася, особливо з позиками фізосіб. «Продовжується практика рішень судів про визнання такими, що не відповідають законодавству, договорів іпотеки, заборона на її відчуження, захист поручителів, заборона на супутні платежі і т.д. Заяви НБУ про розчищення і перезапуск банківської системи України, як ми бачимо, дуже далекі від істини», ─ констатує незалежний фінансовий експерт Павло Крапівін.
За його словами, кредитор в Україні все ще не захищений. Це дуже наочно видно на прикладі спроб Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щось відсудити у позичальників ліквідованих банків. «Виходячи з мого особистого досвіду, однозначно можу сказати: платіжна дисципліна «старих» кредитів неухильно погіршується. Причому, значними темпами. Також практично ніяк не вирішується ситуація з позичальниками на тимчасово окупованих територіях. Проблемою повернення грошей, не повернутих у банки, на державному рівні реально ніхто не займається», ─ нарікає економіст.
Дохідна частина
Чистий відсотковий дохід по банківській системі на 1 листопада склав 38,1 млрд грн, що на 10,2% менше, ніж за відповідний період минулого року. «Така динаміка пояснюється зменшенням відсоткових доходів. У той же час є позитивна тенденція, яка полягає в постійному зниженні відсоткових витрат завдяки здешевленню протягом року ресурсної бази банків, головним чином ─ коштів населення», ─ пояснюють в НБУ.
Чистий комісійний дохід на звітну дату склав 20,4 млрд грн, що на 12,9% більше, ніж станом на 1 листопада 2015 року. За словами Євгена Олейникова, зростання прибутковості деяких банків пояснюється головним чином тим, що скорочення обсягу активних операцій призводить до зменшення відрахувань до резервів, а ті банки, які мають достатній власний (а не залучений від вкладників) капітал, можуть заробляти, використовуючи його для кредитування. Однак такого обсягу кредитів абсолютно недостатньо для того, щоб домогтися виходу економічного розвитку за межі його природного повільного відновлення.
Система уповільненої дії
Експерти запевняють, що навіть незважаючи на ряд позитивних сигналів, найближчим часом не слід очікувати різкого наростання прибутковості банків. За словами Сергія Черненка, динаміка розвитку банківської системи буде досить повільною. Не в останню чергу ─ через стриману кредитну політику.
«Передумов для прибуткової роботи банківської системи загалом поки що не спостерігається. Джерелом прибутковості знову буде розформування резервів. Звісно, банки будуть шукати (а вони, власне, і так постійно цим займаються) джерела інших доходів, але їх розміри неспівставні з витратами на обслуговування пасивів, залучених під необслуговувані активи», ─ розповів у бесіді з журналістом Forbes один із банкірів на правах анонімності.
З усього перерахованого напрошується висновок, що навіть якщо в наступному кварталі банківська система і почне показувати позитивну рентабельність, це означає лише те, що її положення перестало погіршуватися, але ніяк не свідчить про вихід з кризи й оздоровлення.
«Так, на кінець вересня питома вага недійсних кредитів склала 31% кредитного портфеля, а загальна сума збитків за 2014-2016 роки досягла 191 млрд гривень. Очевидно, що якщо держава не викупить ці проблемні кредити, банки будуть змушені наступні 5-7 років покривати отримані збитки за допомогою завищених відсоткових ставок, як це було в 2010-2013 роках», ─ каже Григорій Кукуруза.
За його словами, з огляду на стан державних фінансів і політику, що проводиться НБУ, єдиним джерелом коштів для реструктуризації банківської системи залишається МВФ. Однак ні в останньому меморандумі про співпрацю з Україною, ні в інших заявах Фонду питання виділення коштів на реструктуризацію банківського сектору не піднімалося. Виходячи з цього, можна припустити, що рівень реальних відсоткових ставок у наступні 5-7 років залишиться на колишньому рівні.
Економісти зазначають, що в наступному році, якщо говорити про зростання доходів, у банків (особливо без іноземного капіталу) немає іншого вибору, крім як кредитувати дорого, оптимізувати витрати і скорочувати кількість відділень і співробітників.
«Це або бланкові види кредитування в корпоративному сегменті (овердрафт, факторинг), або кеш-кредити в роздробі. І, безумовно, необхідно збільшувати комісійний дохід: за рахунок ціни розрахунково-касового обслуговування, боротьби за клієнтів із зовнішньоекономічною діяльністю, пропозиції нових продуктів для власників платіжних карт, продажу продуктів інших фінансових установ ─ кредитних спілок, страхових компаній і т.д.», ─ перераховує перспективні напрямки роботи банкірів Павло Крапівін.
За його словами, приріст комісійного доходу і дешевих пасивів неможливий без впровадження нових продуктів і рішень для своїх клієнтів. Але це вимагає додаткових вкладень. Якщо говорити про скорочення витрат, то це, в першу чергу, скорочення операцій, що вимагають фізичного контакту з клієнтом, тобто «вихід в інтернет». «Це може призвести і до скорочення точок присутності, і до зменшення кількості персоналу як на місцях, так і в головному офісі», ─ резюмує експерт.
Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
