1293
Китайський привіт: Україна продала держбанк
— Фондовий ринок
Вчора відбувся аукціон з продажу 99,9% акцій Українського банку реконструкції та розвитку. Новий власник українського банку ─ найбільша спотова товарна біржа з Китаю Bohai Commodity Exchange Co., Ltd. (BOCE). Її річний оборот становить $1 трлн. На сайті Фонду держмайна України зазначається, що оскільки на покупку банку був один-єдиний претендент, банк продано за стартовою вартістю ─ 82 827 000 грн.
«Ми раді взяти участь у розвитку українського фінансового ринку шляхом об’єднання міжнародних стандартів з українськими традиціями», ─ прокоментував це придбання Ян Дун Шенг, глава правління, генеральний директор компанії Bohai Commodity Exchange Co., Ltd.
Опитані Forbes економісти впевнені, що, незважаючи на невелику вартість покупки, угода досить перспективна ─ як для нового власника, так і для українського ринку. «Судячи за сумою угоди і об’єкту, купувалася фактично «чиста» ліцензія, тобто «квиток на ринок», представницький офіс з опцією надалі розгорнути діяльність за сприятливої ситуації. Сама ціна об’єкта більше схожа на покупку NCH Астра банку, теж близько $3 млн, тобто вартість «ліцензії», ─ зазначив інвестбанкір Іван Угляниця. І додав, що такий неформальний прайсинг склався вже більше 10 років тому, і відтоді особливо не змінювався ─ чистий банк «під ключ» коштує близько $3 млн.
За його словами, не зовсім зрозуміло, чи включає угода в себе якийсь субординований борг, чи він буде погашатися в загальному порядку. «Операцій фактично банк не вів, баланс у нього практично невинно чистий, тому й вартість виходить тільки з ціни купівлі ліцензії», ─ пояснює Угляниця.
Не банком єдиним
При тому, що дане придбання ─ одна з найдешевших за останній час на ринку угод з купівлі банківської ліцензії, експерти схильні розглядати її не як класичну інвестицію, а як крок на шляху до створення інфраструктури для інших проектів.
«Уже зараз, за моєю інформацією, китайські компанії ведуть переговори щодо інвестування в кілька інфраструктурних проектів в Україні. Китайці проявляють досить великий інтерес до українського агросектору: вже сьогодні в Україні діє кілька невеликих агрогосподарств, керованих китайськими бізнесменами. Китай, будучи найбільшим у світі виробником металургійної продукції, є великим імпортером української залізної руди. На жаль, Україна для Китаю тепер більше цікава як постачальник сировинних активів. Але КНР всерйоз розглядає розміщення в Україні логістичних центрів і виробництва продукції легкої промисловості. Що вкладається в логіку «Нового шовкового шляху». Стримують процес поки бізнес-клімат і відсутність необхідної інфраструктури», ─ розповів у бесіді з Forbes Анатолій Амелін, директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future.
За його словами, є інформація, що Bohai Commodity Exchange проявляє активний інтерес до створення в Україні товарної і фондової біржі, що може стати серйозним кроком до формування фінансового хабу проекту «Новий шовковий шлях».
«Офіційна інформація від покупця з’явиться, думаю, найближчим часом, але вже сьогодні можна стверджувати, що це угода з далекосяжними наслідками», ─ впевнений Анатолій Амелін.
“Ринок ловить сигнали”
«З точки зору ринку, покупка [українського банку] іноземним інвестором ─ це, безумовно, позитивний сигнал. Прихід нового інвестора говорить про інтерес до фінансового ринку й економіки в цілому. Чим більше буде іноземних інвестицій, тим швидше відновиться економіка і почнеться її зростання», ─ пояснює Вадим Березовик, голова правління Вектор банку.
«Дана угода ─ позитивний сигнал для українського банківського ринку (з точки зору інвестиційної привабливості)», ─ погоджується з ним фінансовий аналітик Єгор Перелигін.
За його словами, УБРР був «апетитним» активом для інвесторів, оскільки уособлював собою здорову банківську установу без проблемного портфеля і з привабливою ціною. На сьогодні подібних установ, виставлених на продаж, дуже мало.
Все це дає банкірам підстави стверджувати, що український ринок цікавий і іншим іноземним інвесторам, а також готовий до подібних угод.
«Український банківський ринок готовий до нових гравців, оскільки багато традиційних установ загрузли у важких реструктуризаціях і високому рівні проблемності кредитних портфелів. Необхідність формувати резерви й докапіталізувати банки вносить додаткові труднощі для акціонерів. Водночас свіжі інвестори здатні будувати бізнес із «чистого аркуша», так би мовити, навчаючись на чужих помилках», ─ констатує Єгор Перелигін.
За словами незалежного фінансового експерта Павла Крапівіна, інтерес до невеликих українських банків проявляли не тільки китайські банкіри, а й представники інших країн, які планують розвиток банківських операцій у сфері обслуговування міжнародних торгових угод.
«Наприклад, мені відомі прецеденти по Ірану, Туреччині та ОАЕ, товарообіг з якими неухильно зростає. Зарубіжні інвестори, як правило, переслідують кілька цілей ─ придбання активу з надією на його зростання в майбутньому, фінансування компаній зі своїх країн на місцевому ринку, забезпечення надійності розрахунків і збереження коштів в умовах тривалого «банкопаду» на українському ринку», ─ резюмував Крапівін.
Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
