1648
Податкова реформа: фіскалам - необмежені повноваження, платникам податків - відповідальність
— Казна та Політика
У Комітеті ВР з питань податкової та митної політики до сих пір не прийнято рішення щодо двох урядових законопроектів про внесення змін до Податкового кодексу – №5132 і №5368. У зв’язку з цим в комітеті домовилися в найближчі пару тижнів попрацювати над законопроектами в робочих групах.
Правда, з процедурної точки зору внести зміни в ці законопроекти до їх розгляду в першому читанні теоретично не представляється можливим. Але то – теорія. А на практиці, наприклад, зареєстрований в ВР законопроект №5368 дещо відрізнявся від того, який розглядався на Кабміні, а законопроект №5132 був перевнесений Кабміном на заміну початковій редакції. Так що в дійсності можливо все.
Нове в законопроектах
У законопроекті №5132 додався чималий блок змін, пов’язаних з підвищенням вдвічі мінімальної зарплати. Наприклад, пропонується в два рази скоротити розміри штрафів за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності або невиконання вимог щодо внесення вимог до податкової звітності про трансферне ціноутворення, виражене в мінімальних зарплатах. Тобто з урахуванням зростання мінімалки, штрафи пропонується залишити на колишньому рівні. Дивно, але ця норма гармонійніше виглядала б в законопроекті №5368 – якщо вже Кабмін вирішив подавати 2 окремі законопроекти. Однак це і ряд інших змін, пов’язаних з мінімальною зарплатою, чомусь вирішено було «втюхати» саме в проект №5132.
Згідно ще з однією, явно адміністративною нормою, передбачається обмежити 60 календарними днями термін документальних перевірок платника податків, який подав декларацію з заявкою на бюджетне відшкодування за операціями до 01.07.15 р і/або за операціями з сільгоспвиробниками до 01.01.17 р.
Що стосується власне підвищення податкових ставок, під що цей законопроект був «заточений» спочатку, то новинкою є зростання на 12% ставок екологічного податку, на 10,4% – ряду ставок рентної плати за користування надрами, а також водою і лісом, чого не було в попередній версії – мабуть, з технічних причин. Ряд позицій плати за користування радіочастотним ресурсом переглянутий у бік підвищення в порівнянні з вересневою версією. Дворазове підвищення рентної плати за транзит аміаку, яке приймається явно з метою заниження приватизаційної вартості ОПЗ, збережено.
Ну а той факт, що пояснювальна записка «ресурсного» за своєю суттю законопроекту не містить не тільки розрахунків, але навіть приблизної оцінки очікуваних додаткових надходжень, багато що говорить про якість підготовки документа. Так само як і те, що деякі норми прописані відразу в двох законопроектах, підготовлених Мінфіном (наприклад, відновлення дії пп. 200.11 та 200.14 Податкового кодексу про документальні перевірки бюджетного відшкодування)! Схоже, в міністерстві ліва рука не знає про те, що пише права…
А ось із законопроекту №5368 несподівано випала норма про прискорену амортизацію основних фондів груп 3, 5-8 і 16, вона залишена тільки для групи 4. Зникнення дивне не тільки з тієї точки зору, що Кабмін начебто підтримав повну версію прискореної амортизації, але і з тієї, що при просуванні законопроекту саме ця норма активно використовувалася Мінфіном з метою PR.
Операції з металобрухтом і макулатурою в останній момент вирішили звільнити від ПДВ – очевидно, з метою збереження хоч якоїсь сировини для вітчизняних виробників. Плюс з’явилася норма про звільнення від ПДВ операцій з постачання (в т.ч. імпорту) обладнання, визначеного ст.7 Закону «Про альтернативні види палива».
Чого немає
Однак більш важливим є те, чому в представлених законопроектах так і не з’явилися (особливо на тлі новацій) зміни з метою нормалізації ситуації в адмініструванні податків.
По-перше, немає норм, які передбачають відповідальність посадових осіб ДФС і матеріальну відповідальність держави за неправомірні дії (неправомірно прийняті рішення) і/або бездіяльність контролерів. Саме це сьогодні допомагає фіскалам творити повне беззаконня: не виконувати законодавчо встановлені норми по поверненню переплат і відшкодуванню ПДВ (хоча б нормального порядку нарахування та виплати пені за несвоєчасне повернення таких сум немає і не передбачається, а ось Ніна Южаніна, голова комітету ВР з питань податкової і митної політики, стверджує, що багато підприємств її отримують – але тільки щодо несвоєчасного відшкодування ПДВ і тільки за спеціальними рішеннями судів), в ручному режимі втручатися в роботу системи електронного адміністрування (СЕА) ПДВ, масово розривати договори про подання електронної звітності, приймати абсурдні рішення за підсумками перевірок тощо. Тепер же пропонується узаконити право фіскалів зупиняти реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі (ЄРПП). При відсутності відповідальності держави і митарів це може привести до фантастичного збільшення і без того чималого обсягу незаконних дій з їхнього боку – корупції, перешкоджання роботі сумлінних суб’єктів господарювання і т.д.
Варто також додати, що автори цієї чудової ініціативи поставили на чільне місце для визначення ризиковості податкової накладної код УКТ ЗЕД товару і/або код класифікатора послуг, що само по собі є абсурдом: значна частина компаній ніяк не пов’язана з УКТ ЗЕД і просто незрозуміло, як визначатиме код – це непросто зробити і самим учасникам ЗЕД, і навіть митникам. Справа ускладнюється ще й «старезністю» класифікатора послуг. А заперечення авторів про те, що вказання неправильного коду не приводитиме до штрафів, не витримують ніякої критики: по-перше, штрафів не буде тільки до 01.01.18 р, по-друге, вистачить і того, що нібито неправильний код стане підставою для блокування податкової накладної, перевірки тощо.
Ще один «анекдот» від авторів змін – принцип колегіальності ухвалення рішення щодо заяви платника податків про припинення блокування накладної, яка повинна прийматися якоюсь комісією органу ДФС. Для людей, які не прибули з Марса і не займаються вирощуванням «сферичних коней у вакуумі», очевидно, що ця комісія буде ширмою для прийняття рішення керівником. Саме такий зміст в її функціонування насправді і закладається.
Не витримує критики аргумент авторів, що нова система в системі створюється для захисту невинних платників податків – мовляв, до них не будуть приходити з перевірками і їх не будуть намагатися піддавати санкціям по ланцюжку постачальників. Насправді якраз сумлінний платник в разі блокування реєстрації податкової накладної його контрагента, автоматично потрапляє під заборону на податковий кредит за відповідною операцією. Тобто заплатить не ПДВ, а податок з обороту за нею за ставкою 20%!
По-друге, серед змін з’явилася цілком прогресивна норма про запровадження єдиного відкритого автоматичного реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Дані цього реєстру і повинні стати підставою для проведення відшкодування органами Держказначейства. Корупційний же механізм підтвердження права на таке відшкодування шляхом виписки висновку органу ДФС повинен канути в лету.
Але при найближчому розгляді і тут все не так райдужно. Перш за все, єдиний реєстр – не зовсім єдиний. Автори пропонують створити ще один реєстр – сум, заявлених до відшкодування до 01.02.16 р (чому саме до цієї дати – загадка) і не відшкодованих станом на 01.01.17 р. Для відшкодування за цим реєстром пропонується використовувати суми, закладені в бюджет на відповідний рік. Можна не сумніватися – це означає заморозку зазначених сум до відшкодування на невизначений термін.
Виникає питання: якщо автори вирішили боротися з корупційною системою виписки висновків на відшкодування ПДВ, чому вони не пішли аналогічним шляхом у відношенні не менш корупційної системи повернення переплат?
Адже там геть те ж саме – теж можна було б створити єдиний відкритий автоматичний реєстр заяв на повернення переплат і перераховувати помилково та/або надміру сплачені суми на рахунки платників саме на його підставі. Те ж саме в рівній мірі стосується і питання введення подібного реєстру судових рішень в суперечках ДФС і платників податків.
По-третє, вище вже було зазначено, що ДФС протягом цього року активно застосовує незаконну практику одностороннього розірвання договорів про подання електронної звітності. Крім того, ДФС в ручному режимі втручається в роботу СЕА. Нарешті, у ДФС постійно виникають технічні проблеми з прийманням електронної звітності та реєстрацією податкових накладних – іноді сервера «висять» тижнями. У цих умовах «прекрасно» діє норма, згідно з якою платнику податків безапеляційно нараховується штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної.
Причому немаленький – в розмірі 10-40% від суми ПДВ в несвоєчасно зареєстрованій накладній. Але ж при розірванні договору платник при всьому бажанні не може зареєструвати накладну! Подібне може статися і з інших вищеописаних причин, але головною проблемою є саме практика незаконного одностороннього розірвання договорів з боку ДФС.
Бачиться абсолютно логічним однозначно заборонити фіскалам робити подібні фокуси – а краще взагалі відмовитися від практики укладання таких договорів, щоб не створювати їм спокусу для незаконних дій. А до тих пір скасувати штрафи за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Тобто, наприклад, якщо зміни до Податкового кодексу будь-яким чином позбавлять фіскалів можливостей для вищеописаних дій з 01.01.17 р – перенести термін початку застосування цих штрафів саме на цю дату.
До речі, варто було б подумати і про економічний сенс такого штрафу. Він не особливо-то і спостерігається. Адже мова йде, скоріше, про головотяпство бухгалтера і/або директора: логічніше було б передбачити штраф не для підприємства, а адмінштраф для особи, відповідальної за його фінансово-господарську діяльність.
По-четверте, автори не потурбувалися реформуванням існуючих абсурдних податків: зокрема, на нерухоме майно та роздрібного акцизу. Податок на нерухоме майно, прив’язаний до квадратних метрів площі, а не до оціночної вартості нерухомого майна, абсурдний з самого початку. Тут і обговорювати нічого. Роздрібний ж акциз, який вводився як якийсь податок з продажів для підакцизних товарів, також себе явно не виправдав.
Навіть фіскали визнають фантастичні обсяги ухилень від сплати цього податку – особливо в частині його сплати з палива. Куди логічніше було б відмовитися від нього, а надходження замінити підвищенням «звичайних» акцизів на паливо. Розрахунки експертів, що працюють на цьому ринку, показують, що заміна роздрібного акцизу в розмірі EUR0,042 євро за 1 літр на підняття «звичайного» акцизу на EUR 0,02625 євро за 1 літр з лишком перекриє бюджетні надходження. Ці розрахунки показують, що обсяги ухилення від сплати роздрібного акцизу досягають 40%!
На користь такої ідеї говорить і введення дорогої і складної системи електронного адміністрування «звичайних» паливних акцизів – розумно використовувати її на повну котушку. У плюси можна записати і вирівнювання конкуренції на ринку.
Що ж стосується того, що роздрібний акциз є джерелом надходжень для місцевих бюджетів, то ця проблема легко вирішується шляхом введення, наприклад, розщеплення між бюджетами «звичайних» акцизів.
Сергій Салівон
За матеріалами: Hubs
Поділитися новиною
