798
Виходячи з тіні: де ховаються нелегальні кошти
— Казна та Політика
Рівень тіньової економіки в Україні йде на спад, констатують у Мінекономрозвитку. За рік обсяг “тіні” скоротився на чотири процентні пункти і за результатами першого півріччя 2016-го склав 38% від ВВП. В нелегальному обігу перебуває понад 800 млрд гривень, але в уряді говорять про позитивну тенденцію до зменшення “тіні” як наслідок “активної політики дерегуляції” та адаптації бізнесу до існуючих умов.
Найбільше “тіньових коштів” у фінансовій і страховій сферах, добувній промисловості і при операціях з нерухомістю. Найнижчий рівень махінацій з коштами – в сільському господарстві.
Експерти не настільки оптимістичні, відзначаючи, що обсяг “тіньових” грошей порівнянний з двома програмами фінансування МВФ. Бізнес скаржиться на “ручне” управління економікою, корупційні побори та ігнорування норм законодавства. І це не можна виправдати військовими діями на Донбасі, адже серйозних судової, адміністративної реформ так і не відбулося, як і не реалізована регуляторна гільйотина і не мінімізована корупція у фіскальних органах.
Відсотки відступу
В першому півріччі 2016 року рівень тіньової економіки становив 38% від ВВП. За підрахунками Мінекономрозвитку, за рік цей показник скоротився на чотири процентні пункти (п. п). “Ми очікували, що тенденція піде на спад. В певних умовах, таких як макроекономічна стабілізація, “тінь” скорочується, а ось в кризу – зростає”, – зазначає співрозмовник РБК-Україна в міністерстві. У прес-службі відомства додають, що нинішні тенденції зниження обороту коштів в “тіні” – адекватна реакція економіки країни на об’єктивні умови, в яких вона функціонувала в січні-червні. Інфляція в цей період склала 4,9%, в той час як у першому півріччі 2015 року – 40,7%, гривня знецінилася на 6,5% проти зростання курсу в 1,4 рази роком раніше.
У звіті МЕРТ, де йдеться про скорочення “тіні”, також мова йде про активне проведення урядом політики дерегуляції підприємництва та адаптації бізнесу до існуючих умов. Зокрема, серед названих досягнень – реформування системи держзакупівель, доступ до даних держреєстрів юридичних і фізичних осіб, спрощення та скорочення часу на проходження митних процедур. На детінізацію на ринку праці вплинуло зниження ставки ЄСВ вдвічі – до 22%. Однак про який обсяг легалізації доходів йдеться, у МЕРТ не уточнюють.
Зниження тіньового обігу стримувалося низьким рівнем кредитування бізнесу (за звітний період скорочення на 4,6%), негативною зовнішньоекономічною кон’юнктурою, посиленням торгового і військового конфліктів з Росією, а також відсутністю кредитних коштів МВФ та інших фінансових партнерів України. Ці проблеми негативно позначаються і на показниках розвитку економіки в цілому.
У тіні, за підрахунками РБК-Украина, перебуває близько 860 млрд гривень (38% від ВВП). У МЕРТ зазначають, що оцінку рівня тіньової економіки варто розглядати як орієнтир у зміні тенденцій, а не її номінальних обсягів. “Чітко розмежувати офіційний та тіньовий сегмент економіки неможливо, бо відбувається постійний перетік ресурсів”, – пояснюють у прес-службі міністерства.
Згідно з дослідженням, лідерство за рівнем тіньової економіки тримає сектор фінансової і страхової діяльності. Тут тіньовий оборот хоч і знизився на п’ять п. п, але залишається досить високим – 58%. Трохи менше – 52% – у видобувній промисловості, 46% зафіксовано за операціями з нерухомістю. Найменші показники – 9% – у сільському господарстві, але за рік у цій галузі спостерігається зростання “тіні” на два п. п. Не виключено, що це наслідки часткового переходу аграріїв на загальну систему оподаткування ПДВ. Однак у МЕРТ впевнені, що за підсумками року ці результати можуть суттєво змінитися, позаяк квартальні та піврічні звіти в цій сфері можуть свідчити лише про тенденції.
“Чорні діри” економіки
За словами радника Асоціації українських банків Олексія Куща, лідерство фінансової системи в “тіньових” махінаціях пояснюється тим, що вона є інфраструктурою, що забезпечує процес руху ресурсів. Тільки в моменти зростання економіки гроші виводяться з «тіні» і вкладаються в сегменти зростання, що, наприклад, спостерігалося до 2008 року в секторі нерухомості, в тому числі і з операціями із землею, а в періоди падіння – навпаки. “Тінізація в період економічної деградації – це природний процес: люди і бізнес будуть забирати гроші з банків, купувати валюту, бізнес буде економити на податках і переходити в “тінь”. Якщо бізнесмен не може купити валюту, що він теж піде в “тінь”, – додає Кущ. – Вихід – створення точок зростання економіки, забезпечення єдиних правил, тобто багато того, чого у нас не буде: нормального фінмоніторингу, судової та податкової систем, захисту прав кредитора та інвестора”.
У Нацбанку пояснили, що страховий ринок зараз став фінансовою “чорною дірою” країни. “Все, що вичавили з банків, полізло туди для відмивання і виведення грошей. Перестрахування – одна із схем: страхуєш ризик, його на велику суму страхова перестраховує за кордоном, ризик не стався, а гроші виведені. А чого тільки варта схема з “Михайлівським”!” – розповідає джерело в НБУ.
Істотну частку “тіні” дає і нелегальний валютний ринок. За словами заступника директора Центру економічної стратегії Марії Репко, якщо офіційний щомісячний обсяг ринку становить 50-60 млн доларів, то “чорний” – в рази більший – 1,2 млрд доларів. “Для того щоб знизити рівень нелегального обороту на валютному ринку, Верховній Раді необхідно скасувати 2% збір в Пенсійний фонд при обміні валюти, а Нацбанку – скасувати обмеження на обмін валюти. Вони штучно заганяють офіційний сектор в “чорну” зону, де курс може відрізнятися на 2 гривні. Якщо зняти обмеження, то неофіційний сегмент звузиться, а також знизиться попит-пропозиція для тих, хто займається контрабандою та відповідно ухиленням від оподаткування”, – каже Репко.
Не менш важливий і максимальний перехід на безготівковий розрахунок. В першу чергу тут мова йде про ринкову торгівлю, представники якої реалізують дешевий товар за готівку, ввезений за тіньовими схемами без сплати податків, з якими внутрішнього легальному виробнику конкурувати досить складно. Частка безготівкових розрахунків у Україні росте. За даними НБУ, у другому кварталі вона склала 34,9%.
Варто зазначити, що динаміка рівня тіньової економіки здійснюється МЕРТ за чотирма методиками. Три з них – “Збитковість підприємств”, монетарний та електричний методи – показали позитивну динаміку. Методика “Витрати населення – роздрібний товарооборот” показав найвищий рівень “тіні” – 53% від ВВП. Протягом року він залишився незмінним. Таким чином, МЕРТ зіставляє витрати домогосподарств на придбання споживчих товарів з загальним обсягом продажів у легальному секторі економіки. Перевищення витрат і є результатом реалізації продукції, яка має нелегальне походження. “Оцінка дає можливість побачити ту частину “тіньових” доходів, яка була використана населенням на придбання товарів з відстроченням часу і зберігалася на “чорний день”, – пояснюють у МЕРТ. – З цієї “засвіченої” частини сплачуються непрямі податки, тоді як сума самих “тіньових” доходів виводиться з-під оподаткування. З іншого боку, при наявності несприятливих умов, інфляції, наприклад, або валютних шоків, населення віддає перевагу купівлі товарів у більш дешевому “тіньовому сегменті роздрібної торгівлі”.
Водночас, за словами генерального директора Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексія Дорошенка, контролюючі органи, зокрема Державна фіскальна служба, роблять все, щоб мінімізувати легальні потоки і збільшити корупційний “податок”. “Ми зараз повертаємося до того, від чого йшли в 2013-2014 роках. Я кажу про відновлення усіх тіньових схем, про постійні перевірки бізнесу, тому нелегальний обіг не те що буде падати, а вже ми бачимо зростання, – розповідає Дорошенко. – У мене є клієнти, які при Марушевській (Юлія Марушевська, екс-глава Одеської митниці, – ред.) почали працювати через Одеську митницю, тому що там показували документи і якщо у них все нормально, то ніхто нічого додаткового не вимагав. А тепер їм усім буквально минулого тижня розіслали листи про проведення позапланових перевірок. Сьогодні черговому клієнту прийшов “лист щастя”, він працює “по-білому” і тепер його перевіряють. Значить, легально нікому не потрібно. Ще один клієнт-іноземець, який займався імпортом електромобілів, сказав, що йде з України. Він ще нічого тут не заробив, але багато втратив. І кроку не міг ступити без різних перевірок. Зате його представництва працюють в Дубаї, в Африці нещодавно відкрив. Каже, що в Африці почувається захищеним”.
Крім тиску на імпортерів електромобілів, подібні схеми реалізуються для суб’єктів, які ввозять сировину, промислові товари і продукти харчування. Ціна питання – 10-20% від суми контракту або обороту в залежності від розмірів компанії. Всі витрати, очевидно, будуть лягати в кінцеву вартість товару, що реалізується. “Іноземці тримаються, але коли ця ситуація стане критичною, просто підуть звідси, – зазначає Олексій Дорошенко. – Тому оптимізму немає, тільки почуття страху. ДФС вимагає додатковий корупційний податок, мораторій на перевірки не дотримується. Тільки по Києву ми нарахували 1500 перевірок від ДСНС з величезними штрафами. Недотримання законів і є причина багатьох наших бід”.
Тому експерти сумніваються в об’єктивності підрахунків рівня тіньового сектора. Але якщо для уряду навіть таке зниження показника “тіні” позитивна тенденція, то для виконавчого директора фонду Блейзера Олега Устенка це колосальні втрати бюджету у вигляді несплачених податків, недофінансованих програм. Втрати можна порівняти з двома програмами кредитного фінансування від МВФ. А крім того, такий показник “тіні” – індикатор того, щоб бізнес сам не горить бажанням виходити на “білі” відносини, бо платники не знають і не мають можливості контролювати, куди йдуть сплачені ними податки. “Україна в парадоксальній ситуації. 500 тис. чиновників не дають розвиватися 42-мільйонній країні. Ми святкуємо третю річницю Революції Гідності, за цей час можна було зробити колосальний прорив у боротьбі з корупцією, легкості ведення бізнесу, провести регуляторну гільйотину, зламати хребет старій пострадянській судовій системі. Не можна все списувати на війну”, – говорить Устенко. На його думку, вікно можливостей для України вже лише трохи прочинене і закритися може в 2017 році, коли країна позбудеться політичної підтримки західних партнерів. Їм буде вже не до нас: у Франції та Німеччині свої проблеми і вибори, адміністрація нового президента США буде сформована вже ближче до весни, але там поки перспективи оцінювати складно.
Наталія Непряхіна
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
