Фінансовий цейтнот відновлювальної енергетики


Фінансовий цейтнот відновлювальної енергетики

Китайська державна компанія CNBM після двох років переговорів завершила оформлення права власності на 10 найбільших сонячних станцій в Україні. Водночас – попри очікуваний оптимізм щодо приходу на український ринок відновлювальних джерел енергії (ВДЕ) великої міжнародної компанії – на ньому лише посилилася турбулентність та песимістичні тенденції. Головною проблемою є відсутність достатнього фінансування «зеленого тарифу», який і робить альтернативну енергетику привабливою для бізнесу.

Старі нові китайці

В Україні відновлювальна енергетика не встигла розгорнутися на повну потудність. Успіхи 2010-2013 років завершилися у 2014-му, коли економічна та військово-політична кризи змусили уряд порушити умовні міжнародні правила на ринку ВДЕ та понизити ставки «зеленого тарифу». У 2014 році в країні та бюджеті панувала невизначеність, а тому іншого виходу не було. З іншого боку, слід визнати, що у багатьох європейських, латиноамериканських, азійських країнах вдавалися до перегляду ставок «зеленого» тарифу та зменшення частки ВДЕ в енергобалансі. Але зазвичай інвестори були поінформовані про зміни заздалегідь.

Тому в такій ситуації прихід нового гравця у вигляді китайської CNBM (China National Building Materials Group Corporation) викликав позитив та очікування нових інвестицій, нових об’єктів сонячної або вітрової генерації, робочих місць. Скоріше за все, китайська компанія саме таким чином і бачила свою діяльність в Україні.

Китайська національна група корпорацій по будівельним матеріалам (СNBM) – державна корпорація КНР, створена у 1984 році, її власником є Комітет з контролю та управління державним майном при Держраді Китаю. У 2015-му річний дохід компанії становив $31,71 млрд. CNBM є найбільшим в світі виробником цементу, гіпсокартону і скловолокна, а також вона володіє підприємствами з виробництва сонячних батарей та вітрових лопастей.

Але водночас умови появи CNBM на ринку України були пов’язані з попереднім власником групи сонячних електростанцій – компанією Activ Solar, яку асоціювали із Андрієм та Сергієм Клюєвими, близькими до екс-президента України Віктора Януковича.

Китайська CNBM виступила кредитором та постачальником обладнання для сонячних електростанцій (СЕС) в Україні, зокрема на території Криму. У Криму Activ Solar реалізував проекти СЕС потужністю 407 МВт, а в південних областях України – СЕС потужністю 267 МВт.

Генеральний директор CNBM New Energy Engineering Юнчжі Чен підтвердив саме таку історію взаємовідносин з Activ Solar: «Загалом нами було вкладено близько $1 млрд у вигляді інвестицій і фінансування, в тому числі – у вигляді товарних кредитів. Більш 168 млн євро були конвертовані в капітал 10 сонячних електростанцій. Придбання контролю над зазначеними активами було здійснено в обмін на погашення неповернутої і безгарантійної заборгованості на цю суму за товарними операціями з поставки устаткування», – заявив він.

За наявною у Forbes інформацією, з 2014 року компанія Activ Solar розпочала переговори про фактичний продаж своїх об’єктів в Одеській та Миколаївській областях, і саме зараз остаточно завершено юридичний процес передачі власності. У переговорах брали участь як представники української влади, так і представники Росії. У результаті CNBM отримала гарантії, що «зелений тариф» буде діяти в нині існуючих параметрах 10 грн за 1 кВт-год.

«Зелених» грошей не вистачає

Проте китайська сторона, схоже, не очікувала, що ринок відновлювальної енергетики буде стагнувати і далі, а представники парламентської та виконавчої (урядової та президентської) гілок влади не виявлятимуть особливої прихильності до «зеленого тарифу» для СЕС і ВЕС. І дискусії щодо можливого пониження «зеленого» тарифу для СЕС і ВЕС на рівні комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу вже тривають давно. Зокрема, у 2017-2019 роках понизити тариф для сонячних електростанцій можуть до рівня 6-8 грн за 1 кВт-год.

Причина такого ставлення лежить у площині відсутності достатніх коштів у бюджеті енергоринку на виплати за «зеленими» тарифами, ставки яких коливаються в коридорі 3-12 грн за 1 кВт-год.

Із позиції китайської сторони можна зробити висновок, що для них ринок України не є перспективним. Тому СЕС, що тепер офіційно належать CNBM, будуть лише відробляти вкладені кошти, а не виступати основою для подальшого нарощування нових потужностей.

«У минулому році, коли тариф був незаконним чином знижений тільки нашим компаніям, це пояснювалося необхідністю зниження навантаження на ринок, щоб уникнути зростання тарифів і так далі. І що змінилося за півтора року? Ми недоотримали гроші – гроші залишилися в ринку. Однак тарифи не тільки не зменшилися, а значно зросли. Тобто грошові кошти були перерозподілені між іншими гравцями. Все дуже просто. CNBM – не приватна, а китайська державна компанія, і ми не можемо терпіти таке ставлення до державних інвестицій. Ми залишаємо за собою права і всі способи для захисту китайських державних інвестицій», – Юнчжі Чен, додавши, що не виключає і подачу позовів у міжнародні суди та рішення через дипломатичні канали.

Риторика китайської компанії про можливі судові позови або ж дипломатичний вплив – це радше відгомін уже прийнятого рішення про замороження діяльності на ринку України. Компанія не вважає боротьбу за нього економічно ефективною.

Адже у порівнянні з 2012-2013 роками український енергоринок у грошовому еквіваленті скоротився удвічі – з $10-11 млрд до $4,0-4,5 млрд. А частка відновлювальної енергетики зменшилася із $700 млн у 2013 році до $270 млн. у 2015-2016 рр. При цьому сонячні електростанції отримують 60% від цієї суми ($170 млн), а китайські СЕС відповідно мають $80 млн щорічного доходу.

Водночас, і у гривневій масі сума виплат по «зеленому» тарифу зростає і зростатиме далі. Але збільшуються також виплати «перехресного субсидіювання» у трикутнику АЕС-ГЕС-ТЕС. Словом, живих грошей на всіх не вистачає. У фінансовому цейтноті перебувають як відновлювальні джерела енергії, так і традиційні.

Державне підприємство «Енергоринок» все більше нарощує борги перед виробниками електроенергії. Станом на початок листопаду 2016 року борги становили 30 млрд грн. Із них 1,2 млрд грн – це борги перед ВДЕ. За наявною інформацією, у 2017 році виробників «зеленої» енергії активніше примусово обмежуватимуть у виробництві електроенергії або будуть формувати перехідну заборгованість.

Внутрішньовидова конкуренція ВДЕ

Іще раніше – і не лише для китайської сторони – було зрозуміло, що ринок ВДЕ України «просів» й надалі може зазнати довгорічної стагнації. Станом на 2014 рік встановлена потужність ВДЕ наближалася до 1,5 ГВт. Але із втратою кримських СЕС (400 МВт) Україна «відкотилася» назад і лише у 2016-му почала поступово відновлювати втрачені позиції.

На сьогоднішній день потужність ВДЕ становить 1,1 ГВт. Водночас, якщо до 2013-го щорічно інсталювалися потужності по 300-500 МВт, то за І півріччі 2016 року було реалізовано 14 проектів всього лише на 40 МВт. Не рятують ситуацію і домашні «сонячні» електроустановки, які лише у поточному році зросли з 300 до 625 одиниць. Але їх загальна встановлена потужність складає всього 8 МВт.

Проте конкуренцію сонячній генерації може скласти не електрогенерація у вигляді вітрової, малих ГЕС, біомасової чи біогазової енергетики. Мова йде про намагання влади пролобіювати нарощування та дотування альтернативної енергетики для виробництва теплової енергії. Протягом 2014-2016 років суттєво зросли показники введення потужностей, які виробляють тепло з деревини, пелет, тріски. Сумарно буде реалізовано проектів на 1,6 ГВт.

В.о. голови парламентського комітету з питань ПЕК Олександр Домбровський (фракція БПП) відкрито підтримує саме такий напрям розвитку: «Зараз обговорюється український вектор у питанні забезпечення теплом населення. Українську теплову калорію, отриману з біопалива, ми прирівняємо до 90% ціни калорії, отриманої з газу». Фактично, мова йде про перерозподіл коштів, які держава може скерувати на проекти відновлювальної енергетики у електрогенерації та теплогенерації. За попередньою оцінкою, із доведенням потужності альтернативної теплогенерації до 2-3 ГВт дотації або компенсації становитимуть як мінімум близько 5 млрд грн щорічно.

Щоправда, внутрішньовидова конкуренція між відновлювальними джерелами також має свої «кордони». У випадку електроенергії – це обмеження енергосистеми України, яка не здатна прийняти більше, ніж 2,5 ГВт відновлювальних джерел. У разі заміни газових теплокомуненерго на альтернативні доведеться переобладнати роботу газових мереж та вибудувати гарантовану безперебійну систему виробництва і поставок сировини. А це також потребує додаткового фінансування, яке, у результаті, може бути включено в тариф на тепло для споживачів.

Юрій Корольчук

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Енергетика
Дивись також
В Контексті Finance.ua
Опитування