Як політики маніпулюють жертвами "банкопаду"


Як політики маніпулюють жертвами "банкопаду"

Політики намагаються використати вкладників банків у своїх інтересах. І заплановані на вівторок протести будуть вигідні не стільки реальним постраждалим вкладникам, а різним політикам, в тому числі і провладним.

Соціальні мережі переповненні повідомленнями про те, що до Києва завозять проплачених мітингувальників. 15 жовтня 2016 року розпочинається нова активна фаза дестабілізації ситуації в Україні — з протестів “ошуканих вкладників і позичальників банків”.

Такий сценарій розвитку подій передбачає так званий план “Шатун” — план із розхитування ситуації в Україні, який нібито українські хакери вилучили з поштової скриньки радника президента Російської Федерації Владислава Суркова.

В “плані” зазначається, що мета протестів — зірвати впровадження безвізового режиму між Україною та ЄС і сприяти достроковим парламентським виборам.

В СБУ заявляють, що їхні розвідувальні дані, буцімто, збігаються із змістом вищезгаданого “плану”. Хоча чимало експертів припускаються думки, що це “фейк”, який намагається використати чинна влада.

Якщо навіть не звертати на це уваги, стає очевидним, що політики намагаються використати вкладників банків у своїх інтересах. І заплановані на вівторок протести будуть вигідні не стільки реальним постраждалим вкладникам, а різним політикам, в тому числі і провладним.

Другий хрестовий похід

У середині жовтня Сергій Тарута обрушився з різкою критикою на голову Національного банку НБУ Валерію Гонтареву. В брошурці, яку нардеп возив до Вашингтона і поширював в парламенті, голова НБУ була звинувачена в усіх можливих негараздах, які відбувалися останнім часом з банківською системою.

Через декілька тижнів естафету у Тарути підхопила лідер “Батьківщини” Юлія Тимошенко та її політична сила.

Тимошенко — вже знаний помічник ошуканим вкладникам. Допомогти їм вона обіцяє ледве не перед кожними виборами, починаючи з 2009 року.

Старт нової кампанії БЮТ із рятування ошуканих вкладників стартував 27 жовтня. В цей день Тимошенко зібрала представників відповідних спілок постраждалих вкладників. Більше того — до них долучилися і так звані позичальники з організації “фінансовий майдан”, які виступають за повернення споживчих кредитів за курсом 5,05 гривні за долар.

За результатами зустрічі із вкладниками і позичальниками Тимошенко заявила, що тут може бути лише один вихід — відставка голови НБУ та директора-розпорядника ФГВФО Костянтина Ворушиліна. Термін — до 15 листопада.

У разі невиконання ультиматуму лідер “Батьківщини” пообіцяла виводити людей на вулиці.

Тимошенко — не єдиний політик, який раптово став опікуватись долею ошуканих вкладників. Відтоді як вона оголосила ультиматум, з вкладниками активно почав контактувати і Олександр Вілкул з Опозиційного блоку. Також до кампанії долучилась партія “За життя”, де основними діючими особами є народні депутати Вадим Рабінович та Євген Мураєв.

Останні навіть ще до закінчення строку ультиматуму, тобто до 15 листопада, провели під вікнами НБУ мітинг. Для його висвітлення Рабіновіч залучив власний медійний ресурс. Мітинг тривав лише до 14 години. За словами співрозмовників ЕП, якраз в цей час у НБУ перебували переговірники від МВФ.

Влада також не сиділа склавши руки. Проти критиків діяльності НБУ почалась відверто “жовта” медійна кампанія. З цього приводу “Батьківщина” навіть зробила офіційну заяву, у якій звернулася до міжнародних організацій.

Деякі загальнонаціональні ЗМІ почали зміщувати акценти на те, що Валерія Гонтарева просто заважає окремим олігархам і саме через це проти неї розгорнулась інформаційна кампанія.

З окремих репортажів можна зробити висновок і про те, що до інформаційної кампанії на захист НБУ активно долучилась і Банкова.

Хто буде мітингувати

Більшість опитаних вкладників висловлювали вдячність лідеру “Батьківщини” за те, що вона нібито допомогла привернути увагу на їх проблему.

Хоча з приводу участі у мітингу представники вкладників висловили різні думки. Деякі з них повідомили, що на мітинг підуть, але без політиків. Частина запевнила, що не піде на мітинг. В деяких спілках взагалі стався “розкол”.

У будь-якому разі, незважаючи на думку вкладників, за даними джерел ЕП, ще за тиждень до закінчення ультиматуму, в регіональні штаби БЮТу надійшла команда — організовувати підвезення людей до Києва, яким необов’язково бути реальними вкладниками.

Загальна кількість вкладників, які втратили свої кошти, за даними НБУ,
близько 120 тисяч осіб. Це саме ті люди, вклади яких перевищували гарантовані ФГВФО 200 тис. грн і яким реально варто переживати за долю своїх заощаджень.

Водночас Тимошенко заявляє про 4 млн українців, які втратили свої кошти.

Ще один важливий нюанс — зазвичай вулична активність вкладників 200+ є досить низькою. За останні роки чисельних мітингів за їх участі не було. Для Банкової основну загрозу представляли лише вкладники банку “Михайлівський”.

Загальна кількість вкладників цього банку, а точніше, фінансових компаній “ІРЦ” та “КІЦ”, які залучали кошти під вивіскою “Михайлівського”, становить приблизно 15 тис. осіб. Як відомо, згадані вкладники не можуть претендувати на відшкодування 200 тис. гривень від Фонд гарантування через те, що кошти залучали фінансові компанії, які не є учасниками ФГВФО.

Тобто, тут здебільшого вкладники, чиї вклади не перевищували 200 тис. грн, і вони більш схильні до вуличних протестів. Проте щоб їх нейтралізувати, Банкова вирішила зіграти на випередження.

“План – перехоплення” від Банкової

Ще у серпні Порошенко особисто пообіцяв допомогти вкладникам банку “Михайлівський”. Тоді він сказав, що дав розпорядження створити відповідну міжвідомчу робочу групу. Також президент наголосив, що кошти будуть знайдені і винних буде покарано.

Хоча, насправді, Порошенко не має повноважень давати якісь накази щодо створення робочих груп. Від АП надійшов відповідний лист до Кабміну, де саме і взялись за створення такої групи. Її не могли створити декілька місяців, але минулого тижня вона провела перші збори.

Зрештою, на Банковій вирішили не чекати напрацювання робочої групи. 14 листопада Порошенко вніс до Верховної Ради проект Закону щодо захисту ошуканих вкладників банків, який стосується саме повернення коштів вкладникам “Михайлівського”.

“Нікому не дамо зловживати цим законом. Ті, хто був задіяний в сумнівних схемах, понесуть відповідальність, але чесних людей ми маємо захистити. Звертаюся до парламентарів з проханням у вівторок поставити його на голосування і проголосувати”, — заявив Порошенко.

На даний момент винні не покарані, і гроші так само не знайдені, але у такий спосіб Банкова фактично відсікла 15 тисяч потенційно найбільш активних мітингувальників. Ціна питання для бюджету приблизно 1,2 млрд грн.

Очевидно, що без вкладників банка “Михайлівський” зібрати якісний численний мітинг буде набагато складніше.

А іншим що?

Якщо питання “Михайлівського” коштує трохи більше мільярда гривень, то питання вкладників 200+ — це десятки мільярдів гривень.

Для політиків ці вкладники стали інструментом для розхитування ситуації для створення передумов до дострокових виборів. Але реальних механізмів повернення коштів таким вкладникам наразі не існує.

Одні політики цих вкладників просто не помічають, а інші прагнуть використати їх у своїх інтересах. Тим часом за останні два роки лише серед вкладників Дельта-банку сталось 10 випадків суїциду.

“Рішення проблеми ми бачимо в законодавчому полі. З цієї причини від імені вкладників Дельта-банку ми подали пропозицію законодавчої ініціативи щодо зміни черговості задоволення вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі банку”, — каже голова “Спілки вкладників АТ “Дельта Банк” Роман Бадаліс.

Йдеться про те, що гроші від реалізації активів банку мають спрямовуватися, перш за все, на повернення вкрадених у вкладників грошей, а не державі.

“Якщо держава, яка допускає масштабне виведення активів з банків, буде отримувати свої гроші від реалізації активів після вкладників за залишковим принципом, вона буде зацікавлена в недопущенні виведення і заощадженні активів банку”, — підкреслює Бадаліс.

На питання, чи буде Бадаліс брати участь у протестах 15 листопада, він відповідає: “Тільки в підтримку законопроекту щодо зміни черговості, якщо він буде поданий”.

“Наше ГО представляє більше 800 вкладників, чиї депозити перевищували 200 тис грн. В даному процесі нас цікавить не стільки заміна одного прізвища на інше, скільки реальні механізми повернення наших вкладів. Ми розуміємо, що грошей немає, але ми хочемо розробити альтернативні механізми компенсації, наприклад, вкладникам могли б надати якісь податкові пільги…”, — каже голова Всеукраїнського об’єднання захисту прав споживачів фінансових і банківських послуг Олексій Лупоносов.

Однак, скоріше за все, на протестах 15 листопада будуть зовсім інші гасла. Оскільки основних протестувальників будуть підвозити політичні сили, яких цікавлять не вкладники, тим більше 200+, а перевибори і розхитування політичної ситуації.

Політичні сили, які організовуватимуть цю акцію, насправді зіграють на боці влади. Їх політичні заклики буде легко відбити в інформаційному просторі. Також вони ймовірно відвернуть увагу від реальних зловживань НБУ. А от кому ці мітинги дивідендів не принесуть, так це справжнім вкладникам банків.

Олександр Мойсеєнко

  • i

    Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідну частину тексту й натисніть Ctrl+Enter, щоб повідомити про це нам.

Також з цієї теми: Кредит&Депозит
Дивись також
В Контексті Finance.ua