4851
Українцям погрожують перекрити безкоштовний інтернет-контент
— Кримінал
В Україні вкотре обіцяють перемогти піратство. Нещодавно завершився термін для повернення президентом на повторне доопрацювання у Верховну Раду закону “Про державну підтримку кінематографії”, що автоматично дозволяє вважати його прийнятим.
Реалізація цього документу дозволить українській кіноіндустрії розраховувати на додаткові бюджетні вливання, а в боротьбі з інтернет-піратством взагалі намічається міні-революція.
Головне ноу-хау закону — механізм захисту інтересів правовласників. Запустити його намагалися ще з 2008 року, але інтернет-лобістам щоразу вдавалося відстрочити час “Ч”. Тепер Мережу мусять покинути, по-перше, міжнародні сайти, що працюють на європейську та американську аудиторії, по-друге, пірати, націлені на українську аудиторію.
Це означає, що правовласники зможуть заробляти на своєму контенті, а його платформи-постачальники — збільшити доходи від реклами.
Пірати отримали майже 160 млн
За приблизними даними, кількість переглядів нелегального контенту в Україні в 2015 році склала 10,3 млрд заходів (67% загальної кількості), а частка легальних — тільки 5 млрд (33%).
“Піратські сайти, розміщуючи вкрадений контент, приваблюють глядача і заробляють на рекламі. Вони шкодять правовласникам, монетизуючи за них контент, обвалюють ринок реклами, перешкоджаючи її росту. Це не дозволяє легальним гравцям перекривати витрати на придбання та виробництво продукту. Пірати ж на це не витрачаються”, — констатував заступник генерального директора StarLightMedia Анатолій Максимчук.
Тільки через те, що українці відвідують кінотеатри в 2-7 разів рідше, ніж поляки або американці, і в 10-20 разів більше переглядають фільми на піратських сайтах, а не на прем’єрах, кінопрокатники, кіно- і телевиробництво недоотримує мільйони гривень. Як приклад експерти наводять фільм “8 кращих побачень”.
“Він йшов в березні 2016, зібрав в кінотеатрах України трохи більше 34 млн грн, але і втрати продюсерів при цьому склали мільйони грн”, — зазначив Анатолій Максимчук.
Втрати на десятки мільйонів підраховує і рекламний ринок, бо за 1 тис. показів відео-реклами, вбудованої в фільм, телепрограму, відео, на легальних сайтах просять в середньому 22 гривні, а на піратських ресурсах — близько 15 гривень. Згідно зі статистикою, наданих StarLightMedia, в 2015 році 47% (141 млн грн) доходів від розміщення відео-контенту в інтернеті отримав легальний сектор і 53% (159 млн грн) — нелегали.
Експерти припускають, що кожен з ТОП-3 піратських сайтів у 2015 році заробив до 10 млн грн.
Дані цифри в реальності можуть бути ще вищі, вважають експерти. Але для підрахунку потрібні єдині методики, яких немає.
“Глобального дослідження рівня піратства в Україні не було. На рівні ЄС розробляли методологію, але не всі учасники ринку з нею погоджуються. По країнах методології різняться. Тому вивести реальну цифру складно”, — зазначив директор об’єднання підприємств “Український музичний альянс” Павло Калениченко.
Під кого писали закон
Процедурами виведення з тіні порушників авторських прав та ідентифікації власників сайтів присвятили мало не дві третини тексту закону. Документ писався за безпосередньої участі продакшн-компаній. Вони, як виробники інформаційного, розважального та кіно-контенту для провідних каналів України, найбільше зацікавлені у протидії піратству.
Як стверджують в StarLightMedia, виробництво 1 серії серіалу коштує $40-50 тис., а дохід на її одноразовому прокаті в прайм-тайм становить $2,5-5 тис.
“Гроші, вкладені в контент і не повернуті з ТВ-ринку, ми монетизуємо в інших секторах, продаючи контент, розміщуючи на своїх сайтах і т. д. У нас збитковість незначна, порівняно з іншими групами. Але в цілому по ринку, по ТОП-10 каналах вкладені суми в 3-4 рази перевищують ті, що вдається повернути”, — запевнив Анатолій Максимчук.
“Телевізійним продакшнам є за що боротися. У них свій контент і свої сайти, з якими пірати конкурують. За текстом закону видно, що їхні юристи підійшли серйозно, прописуючи кожну букву документа з урахуванням свого досвіду. Тому, якщо буде збільшення зборів від боротьби з піратством, то в першу чергу воно торкнеться телевізійних проектів”, — зазначив виконавчий директор ГО “Український кіноінститут” Денис Масліков.
А ось в частині українського кінематографа експерт песимістичний. За його оцінкою, велика частина українського кінематографа настільки слабка і ще малоцікава глядачеві, що навіть у піратських сайтів до нього невеликий інтерес.
“На моїй пам’яті був тільки один прецедент виходу піратської копії українського фільму, поки він йшов в кінотеатрах. Мало того, що виходить на екрани, потім знайдете в інтернеті. Виняток — “Поводир”, або “Плем’я”. Їх намагалися захищати, але не дуже успішно. Інша проблема — це відсутність альтернативи піратських ресурсів з українськими фільмами. Легальні онлайн-кінотеатри ще мають невеликі бібліотеки сучасного українського кіно. Що стосується авторського права, то ця система не налагоджена й безпосередньо авторів – творців фільмів (передбачено 5 категорій авторів) вона навряд чи торкнеться”, — додав Масліков.
По суті, в новому законі спробували реалізувати європейські норми, але зробили їх більш лояльними до піратів. Так, при виявленні нелегального контенту, на розміщення якого правовласник письмово не дав “добро”, його адвокат буде повідомляти власника веб-сайту і паралельно постачальника послуг технічного зберігання (хостингу) про порушення, вимагаючи обмеження доступу до контенту.
Максимум протягом 2 діб доступ до матеріалів (фільм, ролик, музичний твір) повинен бути обмежений.
Якщо реакції веб-сайту не буде, то постачальник технічних послуг має блокувати сам контент, а якщо це зробити не вдасться — то всю сторінку з контентом. Подальші з’ясування і оскарження дій переводиться в суди.
“В Європі жорсткіше — контент знімають відразу після звернення правовласника. А на випадок оскарження таких дій правовласник відразу підтверджує свою участь в можливих судових процесах. Дві доби — це великий термін для інтернету”, — уточнив директор Асоціації музичної індустрії Ігнат Бережний.
“Контент повинен бути знятий максимально швидко, тому що він цікавий 3-4 тижні. Потім його актуальність втрачається. Будь-які більш затягнуті в часі механізми не допоможуть повернути інвестиції”, — доповнив його Анатолій Максимчук.
В Україні від практики моментального обмеження контенту тільки за заявою правовласника відмовилися, щоб у веб-сайтів, провайдерів і хостингів не було неприємностей через інтернет-тролів, які можуть завалити легальні сайти лжезазіханнями на авторство. Боязнь зіткнутися з тисячами фальшивих повідомлень і судовими позовами через необґрунтоване блокування контенту була одним з “офіційних” аргументів представників інтернет-індустрії.
“Спеціально ввели механізми, які страхують сайти від недобросовісних запитів. Після дискусії з представниками інтернет-індустрії вирішили, що подавати претензії будуть адвокати конкретних правовласників. Це реальні особи, на яких є дані в реєстрах. Вони ж будуть перевіряти права клієнтів на твір”, — розповів Максимчук.
Чи спрацює цей механізм, покаже час. Але експерти вважають, що обійти його можна.
“Проглядаються дуже цікаві інструменти, якими можуть скористатися так звані інтернет-тролі і недобросовісні конкуренти”, — підкреслила патентний повірений і директор компанії IPStyle Марія Ортинська.
Хто потрапить у мережу
Автори закону впевнені, що він дозволить перейти на новий рівень боротьби з піратством. На їхню думку, детальна процедура боротьби з піратами повинна змусити останніх покинути ринок. Припущення про те, що вони просто замінять українські хостинги на іноземні, вважають необґрунтованими.
Аргументи такі — пірати не стануть втягуватися у судові розборки, а підуть заробляти на більш лояльні ринки. До того ж, послуги закордонного хостингу дорожчі від українського, що збільшить витрати і нівелює легкі заробітки.
Але у вітчизняній практиці вже був прецедент трирічної давності, коли почали активно перевіряти сайти-пірати. Тоді ті спокійно перекочували за кордон.
“У таких сайтів є дзеркала (точні копії інших сайтів). Коли були облави за Януковича, то вони просто перекочували на сервери за кордоном. Думаю, що всі запасні майданчики вони залишили і можуть перейти на них у будь-який момент”, — зазначив Денис Масліков.
Залишаються ще торренти. І хоча сьогодні їх популярність падає через ускладнену і тривалу процедуру закачування контенту, повністю виключити повернення інтересу до них не можна. Особливо, якщо актуальний контент сховають від ринку або введуть плату за перегляди.
Від того, чи пристосуються пірати до нових правил, залежить кінцевий результат: чи захистять права авторів контенту, чи піднімуться і на скільки розцінки для рекламодавців в інтернеті; що в результаті отримає кінцевий споживач.
Як запевняють розробники закону, для тих українців, які віддають перевагу інтернет-переглядам, все залишиться як було. Як і сьогодні, будуть сайти, які працюють по абонентській платі (місячній, декадній, річній); сайти, що продають контент, як інтернет-магазини, чия цінова політика поки досить лояльна (оформити передплату можна за 50-200 грн, придбати одиничний контент — і за кілька гривень і за 100-200 грн; також нікуди не подінуться сайти, що надають безкоштовний контент в обмін на обов’язковий перегляд реклами.
“Навіть якщо залишаться тільки легальні сайти, то вони не будуть вводити оплату за перегляд. Ринок орієнтований на споживача. Так, можна закрутити гайки, зробити все платно і підняти ціни, але хто буде все це дивитися, якщо грошей у людей немає”, — резюмував Анатолій Максимчук.
Віта Філонич
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
