2248
Українським айтішникам вирішили полегшити експорт послуг. Але навряд чи це змусить їх легалізуватися
— Особисті фінанси
Вчора Верховна Рада прийняла в другому читанні законопроект №4496 про скасування валютного контролю при експорті послуг. Якщо президент його підпише, то істотно полегшить життя українським фрілансерам, які співпрацюють з зарубіжними замовниками. Правда, це не означає, що наші айтішники поспішать легалізуватися.
Про що йдеться в законі?
У більшості країн для підтвердження укладення та виконання угоди достатньо інвойсу, виданого постачальником. А в Україні досі був потрібен письмовий договір з перекладом українською мовою, інвойс і акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами. Законопроект спрощує всю цю паперову тяганину.
“Законопроект прибирає зовсім рудиментарную норму про те, що компанії повинні надавати акт виконаних робіт паперового формату в підтвердження факту того, що послуги були надані за кордон. Але насправді це повна дурість, тому що практично перевірити сам факт перетину кордону послугою (особливо, якщо це ІТ-експорт) і час надання її за кордоном неможливо. Можна контролювати потік товарів, є митна декларація, накладна, але контролювати надання послуги не можна “, – пояснює Віктор Валеєв, глава Асоціації “ІТ-Україна”.
Юрист Ростислав Кравець говорить, що процедуру надання послуг на експорт час було спрощувати вже давно. “Ми самі як юристи стикалися з величезними труднощами через діючі обмеження. Надавали юридичні послуги зарубіжній компанії, виставили їм рахунок на 200 доларів. Нам перераховували 200 доларів за консультаційні послуги цілих півроку! Банк чіплявся до кожної дрібниці, він нас замучив. Хоча здавалося б, і сума невелика, і валюта заходить в Україну, а не виходить з неї!”, – розповідає Кравець. Тепер таких труднощів можна буде уникнути.
Як буде тепер?
Українські компанії-експортери зможуть укладати договори з закордонними клієнтами по email, за схемою публічної оферти, в електронній формі або ж просто виставляючи рахунок (інвойс) – без необхідності укладати паперовий договір із замовником.
Тепер експортеру послуги не потрібно буде подавати в банк переклад документів українською мовою, якщо вони були складені англійською – банки самі будуть займатися перекладом. Плюс, законопроект скасовує валютний контроль при експорті послуг: банкам залишать можливість лише ідентифікувати експортні операції. Але для підтвердження того, що це дійсно був експорт послуги, банк може вимагати інвойс.
Кому це потрібно?
В першу чергу цей законопроект полегшує життя українським айтішникам і креативним підприємцям-фрілансерам, які експортують саме послуги, а не товари (розробляють софт, наприклад). Існуючий зараз механізм контролю (коли потрібно складати паперовий договір) виступає якимось бар’єром на шляху надходження валютної виручки в країну.
У перспективі законопроект навіть може допомогти викорінити тенденцію до “міграції умів” з України і поліпшити стан вітчизняного ринку праці. Адже українські айтішники вважаються одними з найкращих, їх з руками і ногами розбирають міжнародні ІТ-компанії.
“Фрілансери і айтішники – люди, які сфокусовані на своєму інженерному, креативному середовищі. Тому кожне їхнє зіткнення з нашою бюрократичною машиною викликає серйозну фрустрацію. І талановиті українські хлопці замислюються: чому, щоб працювати в Україні і приводити сюди валюту, я повинен витрачати час і гроші ще на 100500 непотрібних папірців? Вони дуже засмучуються і починають частіше думати про те, щоб виїхати в іншу країну, щоб уникнути всієї цієї тяганини. Тепер ця проблема буде знята”, – зазначає Віктор Валеєв. Тому спрощення відносин з банками та податковою – це дуже приємний бонус до скасування валютного контролю при експорті послуг, каже експерт.
Є й інше ідеологічне підгрунтя законопроекту. Справа в тому, що переважна більшість фрілансерів зараз через складність і надмірну бюрократизацію процесу не працює в легальному полі, а отримує плату за послуги через системи Payoneer, PayPal тощо. Через це обсяги легального експорту послуг скорочуються.
Цей закон, на думку нардепів, дозволить максимально зменшити адміністративні бар’єри при укладанні міжнародних контрактів і зарахуванні валютної виручки. І в перспективі може допомогти вивести значну кількість фрілансерів в легальну площину.
Фрілансери з тіні виходити не поспішають
Правда, для українських айтішників, з якими вдалося поговорити “Країні”, цей закон – слабкий мотиватор до легалізації в українському правовому полі. Більшість з них виконує фріланс-замовлення через онлайн-платформи типу “Freelanсer” або “Upwork” – мовляв, так простіше і безпечніше, ніж працювати безпосередньо з клієнтами. “Переважно документація створюється сайтом автоматично, і ти не дбаєш взагалі про документи. Зробив замовлення, отримав свої гроші і забув про все”, – каже програміст Антон.
Співробітники ІТ-галузі говорять, що ті, хто свідомо хоче легалізувати свої доходи, отримані за експорт послуг, робили це і при існуючих обмеженнях. Але переважна більшість навряд чи почне працювати через офіційні договори. Причина – банальна – головним гальмом для легалізації є не стільки складність бюрократичних процедур, скільки високий рівень податків.
“Ніхто не хоче втрачати свої гроші”, – пояснює програміст з Києва Микита. – Адже з отриманих за замовлення за договором грошей доведеться заплатити податки. Причому сума буде чимала, якщо, наприклад, розробив софт, який може коштувати і до сотень тисяч доларів”.
Слова програміста підтверджує юрист Ростислав Кравець: “Якщо прикинути, що програміст розробив софт для європейського замовника за 100 тисяч доларів, то з нього йому потрібно буде віддати державі податками майже половину суми. Плюс втратить грошей ще й на курсовій різниці при конвертації в гривню. Який фрілансер на це піде? Та з таким оподаткуванням, як в Україні, йому простіше зареєструвати свою фірму десь в Чехії, Польщі (навіть не обов’язково через офшорні схеми) і працювати легально – у нього на руках залишиться більше грошей, ніж якби він легально працював в Україні. Тут програміст-фрілансер втратить купу грошей на цій легалізації, а натомість не отримає нічого: ані прозорих правил гри, ані поваги податкових органів, ані захисту від свавілля правоохоронців”.
Крім того, юрист не виключає, що згодом цей закон можуть доповнити підзаконними актами, які ще більше збільшать податкове навантаження на фрілансерів. І тоді вийде, що закон насправді не спростить, а ще більше погіршить експорт послуг в Україні.
“Навряд чи такі поодинокі законопроекти дадуть відчутний приріст в легалізації надання послуг. Повинна бути цілісна стратегічна політика держави на спрощення оподаткування і виведення бізнесу з тіні. У всіх цивілізованих країнах світу експорт для економіки країни – в пріоритеті. Взагалі, будь-який експорт в цивілізованих країнах є для них пріоритетом. За рахунок цього в країну надходить реальна валюта. Дали б можливість легально і просто заводити в Україну валюту за експорт, взагалі можна було б забути про тіньовий бізнес. Дайте людям чесно заробляти, і країна отримає мільярдні доходи”, – зазначає Ростислав Кравець.
Анастасія Пасютіна
За матеріалами: Страна.UA.
Поділитися новиною
