2176
В яких банках українські чиновники сховали найбільше грошей
Перші особи держави не вірять українським банкам і національній валюті. Доказ тому — оприлюднені декларації міністрів, віце-прем’єрів, прем’єр-міністра, відповідального за стабільність банківської системи і курс гривні глави Нацбанку, керівника Державної фіскальної служби, ну і звісно ж, глави держави.
Як би вони не кривили душею на тему стабільності нашої банківської системи та детінізації економіки, позуючи на публіці, самі довіряють лише готівці. Дослідження UBR.ua довело, що найбільша частина заощаджень 27 чиновників припала не на національну, а на іноземну валюту: долар було інвестовано $9,3 млн, в євро — €1,9 млн, а у фунти стерлінгів — £63 тис. При цьому в гривню було вкладено лише 27,3 млн грн.
На рахунки українських банків згадані персони вклали набагато менше, і знову-таки зробили упор на іноземні валюти: $29,1 млн на доларові рахунки, €14 тис. — в євровклади. І лише 10,6 млн грн — на гривневі депозити.
“Показовим є те, що люди, від яких залежить економічна політика, стабільність гривні, інфляція, не довіряють своїй валюті. Хоча повинні бути пропагандистами місцевої грошової одиниці. Так, це не протизаконно, і не карається, але це аморально”, — прокоментував ситуацію виконавчий директор Фонду Блейзера Олег Устенко.
Експерти нагадали, що під час економічних реформ (Польща, Чехія) та повоєнної відбудови (Японія, Німеччина) представники влади особистими прикладами рекламували національні грошові одиниці та банки.
“Було неприпустимо тримати гроші в готівковій формі, тим більше в іноземній валюті. Це нонсенс, коли прем’єр зберігає більшу частину заощаджень в доларах і євро, а не в гривні, так ще і в готівковій формі. Як він може нарікати, що 50-60% української економіки в тіні й боротися з нею, коли сам не прагне, щоб його заощадження працювали у фінансовій системі”, — зазначив радник президента Асоціації українських банків Олексій Кущ.
І найбільше в цій частині вразила керівник Нацбанку, відповідальна за стабільність гривні, яка левову частку заощаджень ($1,8 млн) вклала в долар і зовсім незначну частину (62 тис. грн) у гривню. Єдиний позитивний момент — левова частка її накопичень все-таки виявилася на банківських рахунках.
“НБУ кілька років доводить, що стабільність нацвалюти, згідно з його конституційним обов’язком, не стосується курсу гривні до долара, а тільки цінової стабільності. І виникає конфлікт інтересів. Якщо ви відповідаєте за курсову політику в країні, то повинні формувати свої активи в гривні. І тоді буде розуміння того, наскільки болюча девальвація для економіки і бізнесу. А якщо активи тримаєш в доларах, і відповідаєш за курс, то отримуєш приємний бонус у вигляді девальваційного доходу”, — зауважив Кущ.
Експерти вже почали вираховувати, скільки членів сімей глави Нацбанку, глави ДФС і інших держслужбовців щодня мали купувати долари (не порушуючи чинних обмежень), щоб накопичити величезні суми готівки. І головне питання — чи не були сім’ї чиновників головними провокаторами на готівковому валютному ринку, коли курс долара різко підскакував?
Як довіряють банкам
Банкофобія виявилася дуже поширеною хворобою серед кабмінівців. Виявилося, що відразу кілька високопоставлених чиновників готові набивати валізи готівкою, лише б не відкривати рахунки. Від послуг банків геть відмовляються віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко (зберігає готівкою $29,6 тис. і €4,6 тис.), міністр екології Остап Семерак ($160 тис. + 340 тис. грн), міністр закордонних справ Павло Клімкін (€92 тис. + $101 тис.), міністр інфраструктури Володимир Омелян ($160 тис. + €25 тис.), а також міністр молоді та спорту Ігор Жданов ($60 тис.). А міністр енергетики Ігор Насалик тримає готівкою понад $1 млн, при цьому Приватбанку довірив лише $6 тис.
UBR.ua зібрав рейтинг українських банків, у яких найчастіше відкривають рахунки українські міністри і керівники відомств. Вони обслуговуються в 19 банках.
Перше місце в рейтингу зайняла структура Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова — Приватбанк. У ньому відкрили рахунки сім’ї 10 чиновників із 27: у тому числі глави Нацбанку, керівника ДФС, прем’єр-міністра, віце-прем’єра, міністра інформації, енергетики, юстиції тощо
“Приватбанк” — один з 4-5 банків, у кого добре розвинений рrivate banking. У інших — не дуже. А для VIP-клієнтури з великими грошима це важливо”, — зазначив головний аналітик РА “Експерт-Рейтинг” Віталій Шапран.
На другому місці за популярністю виявився банк, який нещодавно змінив італійських акціонерів на європейських і російських в тому числі — Укрсоцбанк. Про вкладення в ньому повідомили п’ять сімей (Аваков, Зубко, Кутовий, Данилюк, Супрун). А третю сходинку зайняв державний Укрексімбанк, який обслуговує сім’ї Полторака, Кістіона і Авакова.
Ще три банки — Ощадбанк, Райффайзен банк Аваль і Альфа-Банк — обслуговують по дві-три сім’ї чиновників.
Іншим же 13 фінустановам дісталося крихти — по одному клієнту вищого рангу.
Зовсім інакше рейтинг банківської популярності виглядає, якщо за основне взяти гроші: не кількість відкритих рахунків, а обсяг вкладених коштів на них. При такій оцінці на перше місце вибивається банк Президента Петра Порошенка — Міжнародний інвестиційний банк. У ньому Гарант Конституції з сім’єю зберігають $26 млн 620 тис. грн. Ще фінустанові частину своїх коштів довірила дружина міністра інформаційної політики.
На другому місці опинився Укрексімбанк — завдяки депозиту глави Нацбанку Валерії Гонтарєвої в $1,8 млн, а на третьому Ощадбанк — міністр юстиції Павло Петренко вклав на його рахунок $1,3 млн. Банку “Богуслав” перепали 4,5 млн. грн. від глави ДФС Романа Насирова, а Сітібанк – $100 тис. від чоловіка Уляни Супрун, в. о. міністра охорони здоров’я. Завдяки чому вони посіли, відповідно, четверте та п’яте місця в рейтингу за обсягами вкладень.
Не обійшлося і без жертв. Вкладення чиновників були зафіксовані і в проблемних банках, які були позбавлені ліцензій — “Хрещатику” і “Софіївському. Там виявилися вклади міністра освіти і соцполітики, а також сім’ї міністра інформації.
Захід не допоможе
Гігантські суми коштів, задекларовані високопоставленими чиновниками, переполошили не тільки українську громадськість, але і західний світ.
“Імідж зіпсований. До нашого політбомонду тепер бридливе ставлення. Іноземці, вимагаючи декларування, довели, в першу чергу собі, що Україна корумпована країна. Вони не вірять, дивлячись на цифри, і по кілька разів уточнюють, коли бачать готівкові суми за 100 тис. і більше. У цивілізованих країнах з такою готівкою ти відразу ж зіткнешся з FATF. Там навіть грошові перекази понад $12 тис. перевіряються”, — зазначив Олег Устенко.
Експерти чекають, що іноземні кредитори ще сильніше тиснутимуть на Україну, вимагаючи швидких реформ.
“Вони оцінили всі спроби зірвати декларування. Публічна реакція буде стриманою. Але те, що будуть шукати і стимулювати альтернативних прозахідних політиків, немає сумніву”, — запевнив політолог Руслан Бортник.
Тиснути на владу буде і очманіле від готівкового багатства суспільство, особливо після отримання в грудні повних сум платіжок за комуналку. Політологи прогнозують активні дії на лютий-березень, якщо владі не вдасться відволікти увагу громадян.
“Будуть намагатися переключити увагу, дискредитувати систему декларування, як заявою про трильйон гривень готівки, активізують бойові дії або раптом станеться якась резонансна подія. Будуть відволікати увагу людей”, — підсумував Бортник.
Олена Лисенко, Віта Філонич
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
