735
Приватних осіб допустять до виконання рішень судів
— Кредит&Депозит
З 6 жовтня в Україні вводиться змішана система виконання судових рішень, а це означає, що виконання рішень судів будуть займатися не тільки державні виконавці, а й приватні. Відтепер процес вибивання боргів в Україні спростять. До введення змішаної системи повернень майнових судових боргів займалася держава, іншими словами, на ринку панувала монополія.
Фінансові установи не раз на собі відчували труднощі при виконанні судових рішень Державної виконавчої служби (далі – ДВС), наприклад, Юрій Тітов, начальник відділу супроводу та врегулювання кредитів середнього і малого бізнесу АТ «ОТП Банк», навів найпоширеніші проблеми: несвоєчасне проведення державними виконавцями виконавчих дій у зв’язку з великою кількістю виконавчих документів на одного виконавця, низькою заробітною платою, високою корупційною складовою, а також відсутністю мотивації; відсутність механізму реалізації земельних ділянок; бюрократія на всіх рівнях системи ДВС.
У НАБУ підрахували, що в Україні до здійснення реформи в сфері виконавчого провадження виконувалося, за офіційними даними, лише 30% рішень, а за неофіційною інформацією реального виконання судових рішень домагалися лише 2-3% стягувачів.
“Вивчаючи статистику стягнень, можна констатувати, що робота органів виконавчої служби на сучасному етапі є дуже малоефективною”, – констатує виконавчий директор НАБУ, Олена Коробкова.
Згідно з наявними даними, в 2014 році в органах ДВС перебувало на виконанні майже 6 млн. виконавчих документів на загальну суму близько 400 млрд грн. Середній відсоток стягнення коштів за виконавчими документами є катастрофічно низьким і яскраво підтверджує наведену оцінку роботи органу державної влади та становить 3,7%, що в грошовому еквіваленті становить орієнтовно 14,6 млрд грн.
У штаті Державної виконавчої служби працює майже 6 тисяч державних виконавців, що порівняно з минулими періодами, на тлі зменшення навантаження на виконавців до 110 проваджень на особу, не дало позитивних результатів і призвело до зменшення сум стягнення виконавчого збору.
Тепер же, фактично з набранням чинності законів №2506 “Про органи і осіб, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів”, та №2507 “Про виконавче провадження”, нарівні з державними судовими виконавцями працюватимуть і приватні, яким будуть надані всі необхідні повноваження.
Хто ти, приватний виконавець?
Для детальнішого розуміння, що являє собою приватний виконавець, Finance.UA звернувся до адвоката, партнера Адвокатського об’єднання “Клочков і партнери” Анастасії Гурської. Згідно зі слів адвоката, приватним виконавцем зможе стати тільки громадянин України, якому вже виповнилося 25 років, з вищою юридичною освітою і не менше ніж з дворічним стажем роботи у галузі права.
“Фактично закон “Про органи і особи, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів” щодо вимог до приватних виконавців та їхньої діяльності в певній частині дублює вимоги до адвокатів та адвокатської діяльності згідно з Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” (за аналогією визначені порядок допуску до професії, дисциплінарна відповідальність, наявність регіональних рад, кваліфікаційних та дисциплінарних комісій, реєстру, гарантій діяльності тощо).
Разом з тим, діяльність приватних виконавців, а саме їх цивільна відповідальність перед третіми особами підлягає обов’язковому страхуванню і дані страховки обов’язково вносяться в профайл виконавця в Єдиний реєстр приватних виконавців. При цьому страхова сума за договором, тобто сума, яка підлягає компенсації при страховому випадку (наявності збитків), обов’язково повинна складати 10% від суми стягнень за виконавчими провадженнями виконавця в рік, але не менше 1000 мінімальних заробітних плат (наприклад, на сьогоднішній день мінімальна страхова сума повинна бути близько 1,5 млн грн)”, – докладно пояснює адвокат.
Як пояснила Анастасія Гурська, питання винагороди роботи приватних виконавців складатиметься з основної суми (фіксованої за виконавчими провадженнями не майнового характеру і в процентному співвідношенні за виконавчими провадженнями майнового характеру) і додаткової. При цьому розмір основної суми і витрат затверджується Міністерством юстиції України, а в подальшому стягується з боржника, а розмір додаткової суми затверджується виконавцем і стягувачем без подальшого стягнення з боржника.
“Приватним виконавцям будуть надані повноваження, які фактично прирівнюються до повноважень державних виконавців (залучення співробітників поліції, зберігання коштів і матеріальних цінностей тощо), – додала вона. – Який буде результат застосування цих законів, поки прогнозувати складно. У будь-якому випадку, можливе покращення ефективності виконання рішень, чого на сьогоднішній день в Україні немає, але можливе і зловживання своїми повноваженнями з боку приватних виконавців. Природно, що тільки баланс між свободою дій виконавців, їхньою сумлінністю і належним контролем за їхньою діяльністю дасть необхідний і позитивний результат”.
Плюс-мінус
Безсумнівно, у зв’язку з нововведеннями, плюси і мінуси від діяльності приватних виконавців бачать не тільки юристи, а й банківське середовище. Юрій Тітов досить лаконічно пояснив, що серед плюсів, на першому місці буде відсутність бюрократії, приватний виконавець буде зацікавлений у досягненні кінцевого результату, конкуренція між приватними виконавцями та Державною виконавчою службою, здатна стимулювати поліпшення роботи як приватних, так і державних виконавців. Серед мінусів – можлива несумлінність виконавців (здійснення певних дій за замовленням) і недосконалість системи контролю приватних виконавців та притягнення їх до відповідальності.
“Сама ідея інституту приватних виконавців є позитивною і в перспективі допоможе банкам уникнути затримок при виконанні судових рішень. Однак питання полягає в тому, як вона буде реалізована і дозволить приватним виконавцям користуватися всіма правами, наданими їм законодавством”, – підкреслив Тітов.
Система не нова
Змішана система виконання судових рішень вже встигла себе позитивно зарекомендувати в країнах Європи: Франції, Італії, Угорщини, Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії, Латвії, Литві, Естонії. У кожній з цих країн питанням стягнення боргів займається приватна особа, і результат очевидний: коефіцієнт стягнення та завершення виконання виконавчих проваджень збільшився в рази – до 70-90%.
“Запровадження “змішаної” системи виконання рішень – один з найважливіших елементів, що, безумовно, позитивно вплине на процес повернення наданих кредитів банкам і поліпшить захист кожного стягувача. Адже саме стягувач одержує право вибору до кого йому звертатися за виконанням рішення – до ДВС чи приватного виконавця. Це дозволить поліпшити якість надання стягувачам (як юридичним, так і фізичним особам) цих послуг, підвищити мотивацію виконання рішень через договірні відносини та запровадити реальну конкуренцію у цій сфері, вивести процедуру примусового виконання судових рішень на якісно новий рівень і істотно зменшити бюджетні витрати. Наявність альтернативи на цьому ринку позитивно вплине на процес зменшення частки проблемних кредитів”, – заявляє Олена Коробкова.
Результату не буде, якщо
Впровадження змішаної системи не дасть настільки позитивних результатів, якщо наряду з двома вищевказаними законами (№2506 “Про органи і особи, що здійснюють примусове виконання судових рішень та рішень інших органів”, та №2507 “Про виконавче провадження”, – ред.) не буде прийнято низку важливих законопроектів.
Приміром, законопроект № 4529, націлений на стимулювання кредитування в Україні, пропонує зміни до неефективного інституту поруки, у свою чергу, це дозволить ліквідувати популярну схему ухилення від повернення кредиту через ліквідацію основного боржника – юридичної особи. Або використання самовільного будівництва як інструменту для запобігання задоволення вимог кредиторів на предмет іпотеки внаслідок самовільної зміни експлуатаційних показників приміщень або будівлі та багато іншого.
З метою недопущення в майбутньому такого значного обсягу проблемної заборгованості в банківському секторі, яка існує сьогодні, необхідно внести зміни до податкового кодексу у частині доступу до інформації про платників податків. Відповідний законопроект № 2460 пропонує дозволити банкам перевіряти інформацію про доходи клієнта, маючи на те його згоду, в податкових реєстрах і базах. Такі превентивні заходи ще на стадії прийняття рішення по видачу кредиту зменшують ймовірність маніпулювання інформацією про доходи, і забезпечать оперативний моніторинг банком фінансового стану клієнта протягом усього терміну обслуговування кредиту.
Юлія Кузнєцова
За матеріалами: Finance.ua
Поділитися новиною
