757
Ціна війни. Скільки податків втратив бюджет через АТО
— Казна та Політика
14 Квітня 2014 року секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Турчиновнадав чинності рішенню РНБО про проведення в Україні антитерористичної операціі.
У той самий день Кабмін розпочав пошук відповіді на, мабуть, одине з найскладніших в історії України питання: як вибудувати взаємини з бунтівною територією і мінімізувати негативні наслідки для економіки.
Пошук тривав багато часу. Потрібні закони писалися довго, з орієнтуванням на політичні домовленості. У перші місяці проведення АТО уряд “гасив пожежі” – регулював міжбюджетні відносини в точковому порядку.
Пізніше в ухвалені нормативні акти вносилися численні правки.
Витрати на оборону зростали, ВВП падав. У 2014 році темпи розвитку української економіки скоротилися на 6,8%, в 2015 році – на 9,9%.
Втім, оборонний комплекс – це тільки частина витрат. Є ще такі статті витрат, як відновлення інфраструктури або виплати переселенцям. Також держскарбниця втратила колосальні кошти через податкові недонадходження.
У розпорядженні ЕП виявилися документи, які демонструють це.
Дорогі переселенці
З початком АТО змінилася палітра соціальних витрат. З’явилися нові види пільг і виплат військовим і переселенцям. Виплати переселенцям – один з найбільш проблемних рядків видатків бюджету в соціальній сфері.
У 2014 році на ці цілі було спрямовано 360 млн грн, в 2015 році – 3,3 млрд грн. План на 2016 рік – 2,8 млрд грн, з яких в січні-червні виділено 1,64 млрд грн.
Разом – 5,3 млрд грн витрат, яких у мирний час бюджет б не зазнав.
У 2016 році Мінфін планував завершити фінансування переселенців і перевести їх на загальну систему соціального забезпечення.
Мінфін ратував за те, щоб обмежити термін дії довідки про статус переселенця. Він би поступово минав, а кількість переселенців скорочувалася – вони б розчинялися в інших категоріях пільговиків.
Розрахунок був на те, що таким чином вийде скоротити суму виплат. У розумінні Мінфіну переселенці – одна з найбільш проблемних категорій населення. Спрощений порядок отримання виплат – благодатне поле для різних махінацій з ними і підтасовки реципієнтів.
На думку Мінфіну, офіційний перехід переселенців в інші групи пільговиків послужив би фільтром і, можливо, відсіяв зловмисників.
Поки цим планам не судилося збутися. Кабмін зробив безстроковою довідку внутрішніх переміщених осіб. Таким чином, скоротити кількість переселенців в 2016 році навряд чи вдасться.
Цій категорії громадян також виплачуються кошти на працевлаштування. У 2016 році вони становили 8,76 млрд грн. Гроші йдуть з Фонду загальнодержавного соціального страхування на випадок безробіття.
При цьому Україна продовжувала виплачувати пенсії. З серпня 2014 року по червень 2016 року, за даними Мінфіну, на пенсії жителям, які проживали на непідконтрольних територіях, було витрачено 39,8 млрд грн.
Тим часом доходи бюджету від окупованих регіонів скорочувалися. З початку АТО до 1 квітня 2016 року казна отримала мінімум 50 млрд грн податків. Зараз ця цифра, напевно, на пару-трійку мільярдів більша.
Що ми втрачали
Два роки тому працюючим в зоні АТО підприємствам довелося переносити свої виробництва на підконтрольні Україні території. Багато з них з об’єктивних причин скоротили податкові відрахування в бюджет. Деякі, такі як “Стирол”, зупинилися і припинили платити податки.
У розпорядженні ЕП виявилися офіційні дані про те, скільки податків не отримав держбюджет з моменту початку АТО, а також якими були динаміка податкового боргу та темпи переїзду підприємств із зони воєнних дій.
Дані щодо податків охоплюють період з 1 липня 2014 року по 1 квітня 2016 року. Аналізувала відомості ДФС. Вона вираховувала недобір шляхом зіставлення цифр за попередні аналогічні періоди. За даними служби, загальна сума податкового недобору – 49,8 млрд грн. ДФС визначила втрати трьох видів.
Перший – втрати від підприємств, зареєстрованих на неконтрольованій території Донецької та Луганської областей. Вони припинили платити податки на початку 2014 року.
Другий – недонадходження від підприємств, які зареєстровані на непідконтрольній території і продовжують платити податки в бюджет України.
Третій – від єдиного соціального внеску, основного джерела поповнення Пенсійного фонду.
Структура недонадходжень виглядає так.
Переїхали не всі
За час АТО на підконтрольних Україні територіях перереєструвалося набагато менше підприємств, ніж тих, хто вирішив залишитися.
В основному переїжджали фізособи. Якщо 1 липня 2014 року в зоні АТО їх було 201 511, то в квітні 2016 року – 129 304. Кількість юросіб змінювалося повільніше: в липні 2014 року їх було 76 тис, зараз – 71,7 тис. За час АТО в бунтівному регіоні було ліквідовано близько сотні юросіб і понад 1,1 тис. фізосіб.
Борг у підприємств є практично за всіма основними податками: ПДВ, податком на прибуток, ПДФО, єдиним внеском, податком на землю.
Два роки по тому проблеми між центром і бізнесом з окупованих територій залишилися ті самі. Для Мінфіну проблема в тому, що проконтролювати коректність заявлених до сплати сум практично неможливо.
“Підприємства можуть занижувати суми, але є й ті, які не платять взагалі. Нам вони сказали, що базуються там, і все пропало. Складно зрозуміти, як насправді”, – пояснює співрозмовник з уряду.
Тривалий шлях до пільг
З самого початку АТО бізнес з Луганщини та Донеччини просив центр про податкові пільги і податкові канікули. У парламент було внесено відповідні законопроекти, однак вони не були прийняті.
Київ йшов на поступки неохоче: у вересні 2014 року набув сили закон, який ввів мораторій на нарахування штрафів за кредитами для фізосіб, обмежив проведення перевірок і спростив низку дозвільних процедур.
Через два роки Мінфін підготував нову порцію змін. Відповідний законопроект містить низку поправок до Податкового кодексу. Зокрема, пропонується звільнити підприємства з окупованих територій від сплати місцевих податків і заборонити нарахування деяких штрафів.
Разом з тим підприємства з зони АТО не зможуть претендувати на відшкодування ПДВ. Головна проблема таких компаній – достукатися до центру.
“Через зруйновану логістику бізнес зазнає додаткових витрат. Потрібен ремонт дороги на Харків. Луганську область відключили від загальної енергосистеми, виробництва не запускаються”, – сказав голова організації роботодавців в Луганській області Борис Макаревич.
За його словами, бізнесу з окупованих територій потрібні зрозумілі і уніфіковані правила співпраці з центральними органами влади.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
