Чому в Україні низькі зарплати і пенсії: бізнес йде в "тінь", а держава залишається без грошей
В Україні один з найвищих рівнів тіньової економіки в Європі: бізнес приховує свої доходи, а зарплати виплачуються “в конвертах”. В результаті левова частка “бюджетників” живе на “мінімалці”, а Пенсійний фонд недоотримує мільярди гривень. Українські експерти впевнені: детінізувати українську економіку можна тільки подолавши корупцію, а бізнес має звикати до нових умов роботи.
60% підприємств платять зарплати “в конвертах”
40% працюючих українців офіційно отримують мінімальну зарплату, розповідає міністр соцполітики Андрій Рева. Серед них є як ті, хто дійсно живе на “мінімалку”, так і ті, хто частину своєї зарплати отримує “в конвертах”. І других, судячи з даних ДФС, значно більше. Так, з усіх підприємств, які пройшли перевірку податківців, у 60% реальні зарплати виявилися значно вищими від офіційних. А це означає, що обкладалася податками тільки частина суми.
З кожної зарплати необхідно заплатити 41,5% податків: 22% йде в Пенсійний фонд (ЄСВ), 18% – у державний бюджет (ПДФО) і 1,5% військового збору. В результаті мінімізації доходів Пенсійний фонд недоотримує мільярди гривень, а пенсіонери живуть на найнижчі в Європі пенсії. Крім того, в держбюджеті немає коштів, щоб підняти зарплати вчителям, вихователям, медикам. Так, ставка вихователя в дитячому садку в регіонах – 1600 гривень, лікаря – 1800 гривень, а вчителя – 2100.
За підсумками цього року дефіцит в бюджеті Пенсійного фонду досяг 145 мільярдів гривень. “Діру” доводиться компенсувати за рахунок державного бюджету. “Ці гроші мали бути направлені на розвиток освіти, на дороги, на медицину, на інфраструктуру”, – упевнений Андрій Рева.
У Горішніх Плавнях Полтавської області є одне з найбільших в Україні текстильних виробництв. Зараз тут працюють приватники – у кожного своє невелике підприємство, кілька швачок і оборот до мільйона гривень. Більшість підприємців реальні доходи приховують, а швачкам офіційно платять 1450 гривень – мінімальну зарплату. За фактом швачки заробляють до 5 тисяч гривень.
“Я питала своїх швачок. Я готова платити білу зарплату, але вираховувати з неї податки. Я запитую у швачки: “Ми показуємо, – (реальні зарплати, – Авт.)?”. Ніхто не погоджується. Їй з зарплатою в 4-5 тисяч гривень потрібно прожити. Це не є гідна зарплата, а взимку у неї до 2 тисяч “комуналка”, а у неї діти! Більше половини жінок розлучені, мають по двоє дітей. А податки ж вони самі платять. А у неї двоє дітей, вона одиначка! Така сумна арифметика”, – пояснює власниця текстильного виробництва в Горішніх Плавнях Олена.
Директор департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк впевнений: українці, які погоджуються отримувати зарплату в “конвертах”, позбавляють себе гідної пенсії у майбутньому. Так, як відомо, розмір пенсії залежить від розміру заробітної плати відносно середньої зарплати по країні. Ті, хто заробляє “мінімалку”, ризикують на заслуженому відпочинку отримати мінімальну пенсію (на даний момент 1130 гривень).
Керівник одного з найбільших в Україні регіональних бізнес-спілок Олена Єременко вважає, що єдиний вихід із ситуації – знизити податкове навантаження. Бізнес дійсно працює “в тіні”, однак іншого виходу, за словами Олени Єременко, на даний момент немає.
Підприємствам доводиться боротися за ринки збуту. І найчастіше перемагає той, у кого продукція дешевша. Один з найпростіших способів знизити собівартість виробництва – мінімізувати доходи. Ті, хто працює “в білу”, програють в конкуренції з “сірим” бізнесом.
“Але навіть якщо весь бізнес одночасно почне працювати “в білу”, податки будуть перекладені на собівартість і буде інша проблема – низька купівельна спроможність, і якщо це не продукція першої необхідності, люди перестануть її купувати. Сплата “в білу” всіх податків – це зменшення можливості внутрішніх інвестицій, не буде коштів для розширення свого бізнесу. Це все замкнене коло”, – пояснює Олена Єременко.
Крім того, як зазначає керівник бізнес-союзу, самі працівники зацікавлені в низькому офіційному доході – це дозволяє отримувати субсидії.
Бізнес скаржиться: існувати можна тільки приховуючи свої доходи, а експерти кажуть про боротьбу з корупцією
“Якщо я заплачу всі податки, доведеться звільнити третину співробітників або взагалі закрити контору”, – розповідає один з українських підприємців. За даними статистики, за підсумками першого кварталу цього року тисячі українських великих і середніх підприємств знаходяться у збитках. Частка збиткових підприємств при цьому скоротилася з 46,6% в 1 кварталі 2015-го до 39,7% у 2016-му.
Як зазначають в Мінекономрозвитку, найвищий показник “тіні” — у добувній промисловості (62%), фінансовому секторі (61%), переробній промисловості (58%). Бізнесмени намагаються знизити собівартість свого продукту для того, щоб бути конкурентоспроможними на внутрішньому ринку.
Для того, щоб не допустити збитки, бізнес скорочує свої витрати за рахунок податків. Генеральний директор аудиторської компанії “Бейкер Тіллі Україна” Олександр Почкун вважає, що в такій ситуації недостатньо просто знизити податки. За словами експерта, необхідно боротися з корупцією і створити ефективні механізми впливу на бізнес.
“Це елемент довіри до держави, чим вища довіра до держави, тим нижча тіньова економіка. Я не схильний пов’язувати тіньову економіку з питанням виживання підприємств. На бізнес потрібно впливати нормальними, цивілізованими механізмами контролю для того, щоб бізнес розумів, що перебувати в тіньовій зоні може бути дорожче, ніж перебувати на “світлі”, – розповідає податковий експерт.
Водночас Олена Єременко впевнена, що без зниження податкового навантаження малий і середній бізнес продовжить іти в “тінь”.
“Сьогодні ми побачили статистику: 73% всіх найманих працівників у Запорізькій області працюють в малому та середньому бізнесі, і тільки 27% – на великих підприємствах. Більше 50% надходження у місцеві бюджети – надходження від малого і середнього бізнесу, інше – це не тільки великий бізнес, це і комунальні підприємства, податки від зарплат бюджетників тощо. На сьогоднішній день економіка тримається на малому і середньому бізнесі. Саме цей бізнес найстійкіший до перепадів і змін. Якщо ми не зменшимо податкове навантаження, вони йтимуть у тінь”, – сказав експерт.
Як пояснили в ДФС, підприємцям, які працюють “в тіні”, загрожує штраф – від 25 до 75% від суми податку. Якщо попалися вперше, доведеться заплатити і податок, і штраф у розмірі 25% від того ж податку. Для “рецидивістів” штраф збільшується до 50 і 75% від суми податку.
“Руйнування схем ухилення від оподаткування – один з пріоритетних напрямків діяльності ДФС. Зокрема, введена в 2015 році система електронного адміністрування податку на додану вартість, з метою викорінення в правовому полі передумов функціонування тіньових схем відомство направило в Кабінет Міністрів України та Міністерству фінансів України низку пропозицій про необхідність внесення змін до законодавчих актів”, – відповіли на запит “Сегодня.ua” у ДФС.
Нагадаємо, за підрахунками експертів Мінфіну, рівень тіньової економіки в Україні перевищує офіційні дані Міністерства економічного розвитку і торгівлі, згідно з якими тіньова економіка в країні становить 42%. У Міністерстві фінансів повідомляли, що тіньовий бізнес в Україні сягає 67% економіки. За інформацією МЕРТ, рівень тіньової економіки в Україні в 2014 році зріс на 7 процентних пунктів порівняно з 2013 роком — до 42% від ВВП і став рекордним з 2007 року.
Олександр Литвин
За матеріалами: Сьогодні
Поділитися новиною