3222
За що банки блокуватимуть операції українцям
— Кредит&Депозит
Уже кілька днів минуло з часу публікації Нацбанком нових вимог щодо фінансового моніторингу (постанови №365), однак банкіри досі не розібралися, як перевіряти операції українців і походження їхніх грошей. Фінансисти чекають на додаткові роз’яснення регулятора, який розширив існуючий перелік підозрілих операцій в Україні. Такі “проводки” повинні припинятися, а інформація про їхніх замовників повідомлятися у Держфінмоніторинг.
“Є ряд питань щодо цих нововведень. Ніхто не розуміє, що з ними робити. Наприклад, є деякі операції, які мають двояке трактування, а як діяти – не зрозуміло, оскільки критерії виписано нечітко. НБУ пообіцяв надати роз’яснення в інструкції. Можливо, вони будуть вже у вівторок-середу “, – зазначив перший заступник голови Промінвестбанку В’ячеслав Юткін.
Щоб банки могли застосувати новації НБУ, їм потрібні не тільки роз’яснення, а й внесення змін до документів з фінансового моніторингу, вважає директор департаменту аналізу банківського ринку Центру економічних досліджень і прогнозування “Фінансовий пульс” Діляра Мустафаєва. Саме в цих документах повинні бути відповіді на всі запитання в частині дій банків у кожному конкретному випадку.
“Відповіді треба шукати не в постанові №365, а в документах з фінмоніторингу. Наскільки знаю, вони протягом останніх днів не змінювалися. Можливо, в них скоро буде внесено доповнення відповідно до нової постанови”, – сказала Мустафаєва.
Вона стверджує, що сфера фінмоніторингу дуже складна і якісно виписати нормативну базу непросто, бо важко формалізувати багато факторів. Тому людям і компаніям потрібно бути готовими до того, що банкіри почнуть у них запитувати додаткову інформацію або зовсім відмовлять у проведенні операції.
“Фінансовий моніторинг регулюється окремою великою нормативною базою, до якої НБУ досить часто вносить зміни і доповнення, конкретизуючи і деталізуючи свої вимоги, щоб закривати діри, що виникають”, – констатувала Мустафаєва.
Загрози для всіх
До появи роз’яснень НБУ банки продовжують діяти за відпрацьованими правилами оцінки ризиків, згідно зі ст.16 закону про протидію легалізації і відмиванню доходів і за постановою Нацбанку № 417 “Про здійснення фінансового моніторингу”. Ці документи дозволяють їм точно стверджувати одне: у разі підозри зупинятимуть операції до з’ясування спірних моментів.
“Відповідно до чинного законодавства, банки можуть відмовляти у проведенні операцій або зупиняти їх проведення. Всі терміни передбачено відповідним законодавством”, – зазначив член правління Forward Bank Андрій Ковтун.
Насамперед, визнають банкіри і юристи, увага, як і раніше, буде приділятися операціям клієнтів, які потрапляють у групу високого ризику, серед яких публічні особи або громадяни, пов’язані з ними. Але на цьому перелік не обмежиться. Тепер йтиметься не лише про конкретні категорії громадян, а про всіх клієнтів банків: від студентів до пенсіонерів, юридичних і фізичних осіб.
“Оцінка операцій по-новому застосовуватиметься до всіх фізичних та юридичних осіб, які проводять ризикові операції. Безумовно, більшість з них є характерною для підприємницької діяльності. Тому частіше моніторинг стосуватиметься фізичних осіб – підприємців та юридичних осіб. Однак здійснення фінансових операцій, що не відповідають фінансовому становищу, цілком стосуватиметься і простих громадян “, – заявив керуючий партнер Suprema Lex Віктор Мороз.
До речі, зі збільшенням обсягу операцій і кількості клієнтів, які підлягатимуть моніторингу, фінансисти побоюються і зростання витрат зусиль і ресурсів на такі перевірки. Нові вимоги призведуть як до збільшення потреби у працівниках фінмоніторингу, так і до подорожчання банківських послуг.
“У великих банків є сотні-тисячі індивідуальних підприємців і представників малого та середнього бізнесу. У нас тільки роздрібних клієнтів – мільйон. Банк фізично не може моніторити всіх. Це нереально. Треба вибудовувати максимально автоматизовані системи, щоб не менеджер ухвалював рішення про схемність операції. Головне , щоб трудовитрати на моніторинг усіх цих клієнтів були мінімальними, щоб зростання витрат на моніторинг не перевищувало певний припустимий рівень, який може зробити собівартість послуг занадто високою “, – зауважив головний аналітик UniCredit Bank Андрій Приходько.
Банкіри говорять, що їм дуже складно сформулювати ознаки, за якими вони відноситимуть операцію до ризикової. Тому поки що не беруться давати людям якихось рекомендацій. Оскільки критеріїв ризиковості дуже багато і універсального засобу для аналізу операцій ще не існує.
“Те, що для одного клієнта може бути характерною безризиковою операцією – для іншого буде нехарактерною, що не відповідає ані його фінансовому стану, ані соціальному статусу”, – зауважила директор департаменту фінансового моніторингу та внутрішнього контролю ТАСкомбанк Марина Сокова.
Що буде підозрілим
В основному під пильну увагу потрапляють використання в розрахунках векселів, регулярна переуступка прав вимоги, регулярні операції з надання фінансової допомоги, перекази юрособами коштів на карткові рахунки фізичних осіб, операції зі зняття готівкових коштів. Також банки повинні відслідковувати джерела походження великих депозитів.
“Наприклад, якщо студент приносить мільйонний депозит готівкою без підтвердження джерела її походження – ця операція також може розглядатися як ризикова”, – пояснила Сокова.
“За офіційної заробітної плати у кілька тисяч гривень купівля квартири або автомобіля за кілька десятків тисяч доларів без документа джерела коштів вважатиметься ризикованою, і банк зобов’язаний інформувати фінмоніторинг”, – додав Віктор Мороз.
Крім операцій із значними сумами, ризиковими вважатимуться повторювані регулярно операції, що не мають економічного сенсу, невластиві для клієнтів, а також використання банківського рахунку не за призначенням.
“Використанням рахунку не за призначенням, наприклад, є отримання грошових коштів за здійснення підприємницької діяльності на особистий рахунок клієнта. А для доведення економічної доцільності потрібні будуть документи, що розкривають остаточне значення операції. Банк повинен бачити, звідки у клієнта гроші і чому є сенс у їх витраті на певну послугу, товар або роботу”, – зазначив Віктор Мороз.
Як щодо критеріїв ризику, так і щодо сум, які можуть моніториться, немає єдиних правил. І хоча насамперед перевіряються операції понад 150 тис. грн, суми нижчі за це граничне значення, також можуть вивчатися. Як наголосили в Таскомбанку, усі операції клієнта розглядаються у сукупності.
“Доступ до законодавства з фінансового моніторингу є у всіх. Так що сказати, що є якісь порогові суми, нижче яких операції не аналізуються – не можна. Наприклад, усі, що нижче за 150 тис. грн, як часто думають клієнти”, – констатувала Марина Сокова.
Чи загрожують новими вимогами
Юристи кажуть, що доповнювати правила фінансового моніторингу (3 серпня постановою НБУ №365) довелося через спритність окремих банкірів. У пошуках шляхів обходу вже існуючого моніторингу вони налагодили схеми виведення і відмивання коштів, що не підпадали під чинні поки що ознаки ризикованості.
“Тому Нацбанк і вніс відповідні зміни до попередньої редакції постанови. Такими діями НБУ відповідає на “ноу-хау” учасників ринку, спрямовані на обхід фінмоніторингу”, – запевнив адвокат АТ “СК Груп”, Віталій Тимчук.
А як уточнив Віктор Мороз, нинішній моніторинг не дозволяв надійно захищати інтереси вкладників і кредиторів банків. За його оцінкою, занадто багато ризикованих схем з грошовими коштами на рахунках банків можна було проводити цілком легально.
“Серед цих схем є згадані Нацбанком операції, що не відповідають можливостям клієнта, як, наприклад, придбання клієнтом з щомісячним доходом у кілька тисяч гривень автомобіля за сотні тисяч доларів, проведення безтоварних операцій, характерних для конвертації безготівкових коштів; регулярне авансування коштів за зовнішньоекономічними договорами, коли була інформація, що зобов’язання за такими договорами не виконуються “, – зазначив він.
Усі подібні операції, згідного з постановою центробанку №365, тепер будуть предметом моніторингу. У фінустановах натомість кажуть, що через нові вимог щодо фінансового моніторингу можуть знову почати прикривати банки. “Додавання цих критеріїв до переліку ризикових дозволить при наявності в банку операцій, які підпадають під ці критерії, віднести його до категорії неплатоспроможних”, – підтвердила Марина Сокова.
Водночас експерти впевнені, що якщо фінансисти навчаться обходити і ці – розширені – критерії віднесення операцій до схемних, то Нацбанк знову буде посилювати фінансовий моніторинг. І за постановою №365 підуть нові вимоги і критерії щодо перевірки банківських операцій.
Віта Філоніч
За матеріалами: УБР
Поділитися новиною
