Андрій Косенков: недострахування - дорога економія — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Андрій Косенков: недострахування - дорога економія

Особисті фінанси
650
Останнім часом, хай і не так активно, як хотілося б багатьом, відновився процес кредитування бізнесу, можливий за умови, коли предметом застави виступає застраховане майно. Симптоматично, що під час отримання кредиту підприємства розглядають обов’язкову страховку виключно як додаткову витратну частину. І часом ставляться до цієї вимушеної процедури страхування формально, особливо не турбуються про якість страхового покриття і не надають значення цьому інструменту мінімізації ризиків бізнесу.
За допомогою цієї статті хочу застерегти вас від трьох класичних помилок щодо недострахування, яких припускаються під час укладення договорів страхування.
 
Для початку варто ще раз усвідомити, що таке недострахування: це ситуація, коли страхова сума за договором страхування не відповідає реальній ринковій вартості застрахованого майна. У такому випадку слід розуміти, що в разі недострахування як відшкодування страхувальник ЗАВЖДИ отримає меншу суму, ніж реальний розмір збитку. Однак, багато клієнтів вважають, що отримають не всю суму лише в разі тотального збитку, що абсолютно не так.
Коли ж виникає недострахування? Варіанти можуть бути різними, але ключові причини такі:
Причина перша. Страхування за банківською оцінкою. Як правило, банки, визначаючи розмір фінансування, суттєво зменшують заставну вартість майна. При цьому банк цікавить лише один момент – можливість реалізувати заставне майно і погасити заборгованість в разі несплати за кредитом. Як правило, на реальну вартість застави банк не звертає уваги, оскільки його хвилюють не ваші можливі ризики, а власні.
Причина друга. Бажання клієнта заощадити на сумі платежу. Тут працює пряма залежність – чим менше страхова сума, тим менше платіж. Так, ви маєте право зробити свій вибір. Але пам’ятайте, що маленька страхова сума завжди може призвести до великого неприємного сюрпризу в разі непередбачених обставин.
Причина третя. Відсутність фінансової грамотності та недостатня практика врегулювання збитків у страхувальника. Давайте розглянемо реальний приклад: застраховано теплиці зі страховою сумою в 10 млн грн, при цьому реальна ринкова вартість об’єкта становить 20 млн грн. Це призводить до недострахування в розмірі 50%.
Стається «невеличка» пожежа, збиток від якої складає п’ять мільйонів гривень (франшизою в цьому випадку нехтуємо для простоти розрахунків). Скільки ж отримає страхувальник? П’ять мільйонів? Ні, на жаль: лише 2,5 млн грн, оскільки наявне недострахування в розмірі 50%.
Другий приклад. Торговельна мережа з 25 магазинів займається роздрібним продажем побутових товарів для будинку. У кожному магазині перебуває товарів на суму 15 млн грн. Банк визначив, що дає фінансування клієнту під заставу товарних запасів. Мережа магазинів, замість того щоб застрахувати товарні запаси кожного магазину на реальну суму, страхує товари всіх 25 магазинів із загальною страховою сумою 15 млн грн. Природно, розмір недострахування в цьому випадку буде вельми суттєвим.
Що ж відбувається в описаній ситуації в разі виникнення збитку? В першу чергу, в разі більш-менш великого майнового збитку страхова компанія перевірить відповідність страхової суми ринковій вартості об’єкта страхування. У підсумку, клієнт отримує виплату за вирахуванням коефіцієнта недострахування.
Резюме наведених прикладів напрошується саме собою: якщо ви хочете в разі настання збитку відновити свій бізнес за рахунок інституту страхування, варто подбати про адекватну страхову суму і правильно зазначити цю суму в договорі страхування. Інакше в разі настання страхової події жодна страхова компанія не зможе покрити ваш збиток в обсязі, достатньому для продовження бізнесу.
Андрій Косенков, директор відділів відшкодувань і автотранспортного страхування, партнер BritMark
За матеріалами:
Файненс.ЮА
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас