938
Життя без МВФ. Яке воно?
— Казна та Політика
Україна вже точно не отримає третій транш МВФ в липні і, ймовірно, навіть не цього літа, а може, і не в цьому році.
Напередодні стало відомо, що МВФ не вніс Україну в графік своїх засідань, розпланований до 29 липня. Міністр фінансів Олександр Данилюк до останнього не виключав, що рада директорів таки відбудеться цього місяця і Україна отримає транш уже на початку серпня.
У прес-службі міністерства запевнили, що очікування і завдання ті самі – до кінця року отримати три транші на загальну суму 4,3 млрд доларів.
Наскільки це реально?
У найкращому випадку третій транш – при цьому незрозуміло в якому обсязі – надійде в кінці серпня – на початку вересня – після того як фонд вийде з канікул.
У гіршому – Україні потрібно готуватися до проживання осені без траншу і починати максимально скорочувати витрати держбюджету.
Ризик в тому, що “кінець серпня” – це максимально близько до початку вересня, коли уряд має внести в парламент проект бюджету на 2017 рік. Збалансованість проекту кошторису, безперечно, опиниться в центрі уваги кредитора.
Каверзні “моменти”
Україна вже не перший місяць заявляє, що проект меморандуму “майже готовий” і залишилося узгодити лише “технічні моменти”.
“Ми провели необхідні реформи, які були узгоджені з МВФ. Переговори фактично закінчено, і меморандум з фондом готовий до підписання. Залишилося тільки фіналізувати технічні моменти”, – повідомили в прес-службі Мінфіну.
Українська сторона розраховує, що відразу після цього рада директорів МВФ ухвалить рішення про новий транш. МВФ дотримується тієї ж риторики. При цьому обидві сторони принципово відмовляються називати, в чому полягають ці самі “моменти”.
“Є кілька невирішених технічних питань в рамках прийнятих Україною зобов’язань. Їх необхідно вирішити, оскільки ми не можемо мати наполовину виконану програму і сподіватися, що вона буде працювати”, – заявила директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард.
За її словами, робота має бути завершена. Лагард сподівається, що Петро Порошенко і Володимир Гройсман прислухаються до цього.
Вона зазначила, що Україна дуже близька до завершення другого перегляду програми EFF і більшість змін, які потрібно було провести владі країни, вже реалізовано.
Як уже писала ЕП, один із факторів, який впливає на отримання траншів, – пропущені Верховною Радою закони. Шанси, що вони будуть ухвалені відразу ж після виходу парламенту з канікул, невисокі.
Як повідомив народний депутат від БПП Богдан Дубневич, до відходу Верховної Ради на канікули не було ніяких розмов про ухвалення законопроектів, необхідних для виконання вимог МВФ, у пріоритетному порядку або на позачерговому засіданні.
Проведення останнього, правда, допустив спікер Андрій Парубій, але не заради МВФ, а в разі активізації військових дій на сході.
Заковика в тому, що в уряді стверджують: ці закони не є пріоритетною вимогою МВФ. Фонд нібито і без них може виділити транш. Проте – не виділяє.
Крім неухвалених законів, у списку причин, з яких фонд заморозив фінансування, – дефіцит Пенсійного фонду і запізнілий запуск електронного декларування.
Виділення траншу пов’язують також із майбутнім Приватбанку. Ідея націоналізації фінансового гіганта обговорюється з осені 2015 року. За інформацією джерел, у НБУ і Мінфіну нема єдиної думки про те, що робити з банком.
Ліквідація – не варіант. Для бюджету це занадто дорого. Як повідомили ЕП в уряді, зі 147 млрд грн вкладів фізосіб під покриття Фондом гарантування вкладів фізосіб потрапляє близько 70% – 103 млрд грн.
Офіційно сторони стверджують, що у банку немає проблем з виходом на закладені в програмі показники за обсягами кредитування між пов’язаними особами та коефіцієнти адекватності капіталу.
Неофіційно зізнаються: час від часу чиновники обговорюють “тему “Привату”. Впирається все в ціну питання для бюджету.
Є така версія: з виходом на заявлені показники не все гладко. НБУ не виключає націоналізації шляхом викупу статутного капіталу банку. Мінфіну ця ідея не подобається, оскільки витрати на це не передбачені в бюджеті на 2016 рік і вимагають коректування кошторису.
Тобто рішення про націоналізацію Приватбанку доведеться проводити через парламент. Гарантій того, що цей задум увінчається успіхом, немає. Зате він спричинить скандал і протести на вулицях.
Ще одне питання щодо Приватбанку – чи зможе держава керувати ним у разі націоналізації та підтримувати високий рівень технологічності установи.
Днями Україна провалила виконання ще одного пункту програми – приватизації ОПЗ. Конкурс із продажу активу не відбувся через відсутність заявок. ФДМ обіцяє повторний конкурс у вересні.
В цьому випадку перед кредитором можна виправдатися: Україна намагалася і зробила все для продажу заводу.
Однак ситуація, яка склалася з ОПЗ, ще раз доводить: заяви уряду про готовність іноземних компаній інвестувати в Україну не відповідають дійсності.
Життя без траншу
Затягування з отриманням траншу буде мати кілька наслідків.
По-перше, почнуться проблеми з бюджетом. Відсутність траншу означає відсутність макрофінансової допомоги від ЄС. Домовленість про отримання 1 млрд дол гарантій США також залишається на папері.
“Потрібно буде вирішувати, що робити: або скорочувати витрати, або шукати альтернативні джерела фінансування дефіциту бюджету”, – говорить експерт Concorde Capital Олександр Паращій.
За словами експерта, котирування українських облігацій дають змогу вийти з розміщенням на зовнішні ринки. “Реалізація цих планів можлива за умови, що Україна залишається в програмі МВФ. В іншому випадку прибутковість облігацій знизиться”, – зазначає Паращій.
По-друге, відсутність траншу не дасть змогу до кінця 2016 року вийти на заявлений обсяг золотовалютних резервів. Раніше голова НБУ Валерія Гонтарева заявляла про плани регулятора закінчити рік з резервами 18,7 млрд дол. Зараз вони становлять 13,6 млрд дол.
Все це, визнають в уряді, чинитиме тиск на гривню і призведе до чергових коливань курсу.
По-третє, припинення співпраці з фондом може призвести до уповільнення економічних реформ і погіршення інвестклімату.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
