1570
Схиляють до економії: як українці можуть знизити споживання енергії
— Казна та Політика
Кабінет Міністрів знайшов спосіб, як за 5 років досягти щорічної економії в 5 млрд гривень бюджетних коштів, скоротити споживання газу на 1,5 млрд кубометрів і знизити фінансове навантаження на населення, пов’язане з підвищенням комунальних тарифів. Розв’язанням цих проблем може стати створення національного фонду енергоефективності, через який будуть фінансуватися енергоощадні проекти, передусім у житловому секторі. У ньому щорічні втрати тепла доходять до 60%, а це коштує країні 3 млрд доларів. Крім держбюджету, чиновники розглядають кілька джерел наповнення фонду. Та левову частку коштів планується залучити у закордонних донорів і МФО. Останні хоч і схвалюють ініціативи Кабміну, але роздавати фінансові обіцянки не поспішають.
Запропонували механізм
“Підвищення тарифів значно підриває здатність населення оплачувати послуги ЖКГ і збільшує витрати держбюджету на фінансування субсидій та пільг”, – пояснює Мінрегіон уряду в своїй “Політичній пропозиції”, якою доповнено текст концепції створення фонду енергоефективності (копію має РБК-Україна).
Однак про зниження вартості комунальних послуг не йдеться. Розв’язувати ці проблеми в Кабміні планують по-іншому і комплексно, значно знизивши рівень споживання енергоресурсів населенням.
У Мінрегіоні вважають, що в житловому секторі України щорічні втрати тепла складають 60%, або 3 млрд доларів. Ця різниця покривається за рахунок коштів споживачів комунальних послуг і держбюджету. При цьому значні втрати енергії припадають саме на багатоквартирні будинки – вони складають понад 98% всього житлового фонду країни і споживають 58% природного газу і майже 34% енергії загалом.
“Більшість сімей, особливо які проживають в багатоквартирних будинках, не мають стимулів скорочувати споживання і засобів для інвестицій в енергоефективність”, – йдеться в “Політичній пропозиції”.
Тому уряд, керуючись досвідом країн ЄС, має намір вже в 2017 році створити національний фонд енергоефективності для “безперебійного та стабільного фінансування” енергоощадних проектів у житловому фонді. З таким завданням, на думку чиновників, не впоруються обмежені в ресурсах державний та місцеві бюджети. Концепцію про створення такого фонду Кабмін затвердив на засіданні 13 липня.
Фонд забезпечить реалізацію та фінансування цілої низки програм з енергозбереження. Передбачено, що через цю структуру об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) зможуть залучити кредити для облаштування індивідуальних теплових пунктів і систем обліку, заміни труб, вікон і вхідних дверей, радіаторів, термоізоляції фасадів, дахів і підвалів у багатоповерхових будинках, а індивідуальні домогосподарства отримають можливість, крім іншого, замінити газові котли на більш ефективні.
Для того щоб отримати кошти фонду, українцям необхідно буде зробити 6 кроків. Спочатку за допомогою спеціальної онлайн-платформи обрати незалежного енергоаудитора і отримати необхідну технічну документацію. Потім через ту ж інтернет-платформу подати заявку до фонду, який надасть клієнту перелік будівельних компаній і банків. Обравши банк, учасники програми отримають автоматичний розрахунок кредитних продуктів, а будівельна компанія після затвердження проекту – перший платіж. Коли роботи буде виконано, клієнт підписує фінальний звіт будівельної компанії, і остання сама надішле його у фонд.
Джерело: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ
Погашати кредит українці зможуть не відразу, а “після певного пільгового періоду, коли фактична економія від проекту вже досягнута”. Саме в цьому Кабмін бачить одну з ключових переваг у роботі фонду енергоефективності порівняно з нинішньою урядовою держпрограмою надання так званих “теплих” кредитів.
Ця програма реалізується Держенергоефективності з 2015 року і передбачає часткове відшкодування державою тіла кредиту (від 20% до 70% залежно від проекту, що реалізовується), який ОСББ чи домогосподарства залучають на термомодернізацію будинків і придбання котлів.
“Через високу процентну ставку (25-30%) і вартість будівельно-монтажних робіт така фінансова підтримка населення не забезпечує зростання обсягу інвестицій домогосподарств у енергоефективність”, – зазначає Мінрегіон в своїх пропозиціях уряду.
Крім того, через брак бюджетних коштів на початку липня держпрограму частково довелося призупинити. Хоча, за даними Держенергоефективності, попит на залучення “теплих” кредитів у населення є. За час дії програми ними скористалося близько 140 тис. українських сімей, які залучили позик на суму близько 2 млрд гривень.
Але відмовлятися від реалізації вже чинної держпрограми повністю чиновники не планують. “Фонд буде одночасно і паралельно вести кілька пакетів програм. Це не суперечить міжнародній практиці, наприклад, у Польщі діють сім програм енергоефективності”, – уточнюється в документі.
Та й одна програма не в змозі забезпечити термомодернізацію житлового фонду країни. За розрахунками Мінрегіону, на такі цілі необхідно понад 830 млрд гривень, а на фінансування механізму “теплих” кредитів у держбюджеті-2016 передбачено менше 1 млн гривень.
З оглядкою на донорів
Залучити багатомільярдні суми для наповнення фонду чиновники планують з кількох джерел. Частину витрат на його фінансування і утримання пропонується закладати щорічно в статті витрат держбюджету.
Поповнювати скарбницю фонду Кабмін має намір і за рахунок часткової монетизації субсидій на оплату послуг ЖКГ. Для цього чиновникам доведеться розробити механізм, який дозволить українцям отримувати частину житлових субсидій “в грошах” і витрачати їх на реалізацію енергоефективних проектів.
Зараз в Україні близько 5 млн сімей, що мають право на отримання субсидії. Держава виділила на такі цілі 35 млрд гривень, згодом збільшивши цю суму до 40 млрд гривень. Однак за 5 місяців 2016 року, за даними Держстату, субсидію отримали 2,3 млн громадян.
При цьому механізм нарахування пільги не передбачає отримання субсидії “на руки”. Після того як споживач оплачує свою частину рахунку за комунальні послуги, держава відшкодовує решту підприємствам – постачальникам послуг.
Тому, на думку уряду, категорія громадян, які отримують субсидії, “менш мотивована знижувати споживання енергоресурсів і має обмежені можливості інвестувати в термомодернізацію власного житла”.
При цьому виплата житлово-комунальних субсидій – це ще й серйозне навантаження на бюджет. У Мінрегіоні прогнозують, що в 2017 році на ці виплати доведеться витратити до 80 млрд гривень.
Але чиновники розраховують, що ця сума може бути значно менше, якщо державі вдасться істотно знизити втрати енергії в житловому секторі та скоротити рівень енергоспоживання. Тоді фінансувати енергоощадні проекти через фонд можна за принципом “револьверності”, виділяючи на це кошти, “зекономлені в результаті проведення енергоефективних заходів, зокрема, і субсидій”.
Основну частку коштів уряд все ж сподівається залучити від міжнародних фінансових і донорських організацій, а також інвесторів на умовах державно-приватного партнерства.
Незважаючи на те що поки створена лише концепція фонду і Кабміну ще тільки належить розробити законопроект, який регулює його діяльність, чиновники вже поспішили зробити багатообіцяючі заяви.
Наприкінці червня прем’єр-міністр Володимир Гройсман запевнив журналістів, що “країни ЄС висловили готовність підтримати проекти України, спрямовані на підвищення енергоефективності держави”. “Розраховую, що в наступному році буде не менше 20 млрд гривень на фінансування фонду”, – заявив тоді глава уряду.
Більш серйозні суми пообіцяв і віце-прем’єр-міністр регіонального розвитку Геннадій Зубко. За його словами, участь у створенні національного фонду енергоефективності братиме уряд Німеччини. “Німеччина вже зараз має в програмі підтримки створення фонду 25 млн євро, також готова надати технічну експертну допомогу з підготовки стандартів, які будуть впроваджені при роботі фонду”, – раніше заявляв Зубко.
Нагадаємо, рівно рік тому віце-прем’єр говорив про те, що німецький уряд запропонував Україні 200 млн євро для наповнення фонду енергоефективності. Минулої середи, 13 липня, на засіданні Кабміну Геннадій Зубко утримався від згадки конкретних цифр, запевнивши міністрів у тому, що “зараз ведуться переговори з МФО та іншими міжнародними партнерами”.
Українцям та іноземним донорам Кабмін обіцяє грандіозні результати від роботи фонду енергоефективності. До 2021 року реалізація енергоефективних проектів дозволить знизити щорічне споживання природного газу в країні на 1,5 млрд кубометрів, економити по 5 млрд гривень держбюджетних коштів на рік на виплатах житлових субсидій, створити ринок енергоаудиту та енергосервісних компаній.
Крім того, уряд обіцяє потенційним донорам повну прозорість, контроль за витрачанням коштів, а також відсутність політичного тиску на фонд. “Робота фонду будуватиметься за принципом корпоративного управління. В його наглядову раду увійдуть представники МФО, міжнародні партнери і чиновники. Це дозволить нам сформувати довіру і донорів, і громадян до нової структури”, – запевнив Геннадій Зубко.
Насторожений оптимізм
Представники МФО ініціативу українських чиновників підтримують і ведуть переговори про їх участь у фонді, але поки ставляться до концепції Кабміну насторожено.
“Переговори ми ведемо. Але поки рано говорити про будь-яку конкретну участь. Необхідно чіткіше розуміти структуру роботи фонду”, – повідомив РБК-Україна старший радник із зовнішніх зв’язків київського офісу ЄБРР Антон Усов.
“Ми за будь-які ініціативи, котрі спрямовані на поліпшення показників енергоефективності, – зазначила керівник програми IQ Enegry Оксана Булгакова. – Але необхідно сформувати довіру громадян до роботи такого фонду. Крім інформаційних роз’яснювальних кампаній, повинні бути прості й зрозумілі людям механізми фінансування енергоощадних проектів, з якими буде працювати фонд”.
Підтвердили свою зацікавленість у створенні національного фонду енергоефективності і в IFC. “Ми повністю підтримуємо створення такого фонду і активно взаємодіяли з робочою групою, яка займалася розробкою його концепції”, – розповіла РБК-Україна керівник проекту IFC “Енергоефективність у житловому секторі України” Софія Лінн.
За її словами, створення такого фонду прописано в Євродирективах Третього енергопакета, положення якого необхідно буде імплементувати Україні. “Але може виникнути нюанс з приводу того, як ця програма буде наповнюватися, який буде механізм роботи з міжнародними організаціями, а також успішність цього проекту не передбачає зайвої чиновницької бюрократії”.
Про подібні ризики говорять і в Мінрегіоні. Згідно з “Політичною пропозицією” відомства, причинами провалу реалізації концепції можуть стати “несвоєчасне прийняття політичних рішень і законодавства”, “відсутність комплексного супровідного пакета нормативних актів”, “недостатнє фінансування фонду”.
Втім, представники МФО бачать і інші ризики. “В цілому ідея відмінна. Але питання в тому, як це буде впроваджуватися в життя. МФО – це не благодійні організації, і нас буде цікавити чіткий, зрозумілий і прозорий механізм повернення вкладених нами коштів. На жаль, держава часто розраховує на нашу донорську безоплатну допомогу або бере гроші й потім просить реструктуризацію. У такій співпраці ми не зацікавлені”, – повідомив на правах анонімності один з топ-менеджерів міжнародного банку, що працює в Україні.
Співрозмовник РБК-Україна також засумнівався, що Мінрегіону вже вдалося досягти конкретних домовленостей щодо фінансового наповнення фонду: “Чиновники називають різні цифри. Але МФО і комерційні іноземні банки не будуть давати гроші, якщо до кінця незрозуміло, як вони будуть використовуватися і повертатися. Не думаю, що фонд зможе швидко запуститися і почати повноцінну роботу. До нього іноземні партнери будуть придивлятися”.
Але є ще кілька “підводних каменів” у реалізації урядової ідеї. По-перше, фонд зможе ефективно працювати лише тоді, коли в країні буде забезпечено 100% комерційний облік енергоресурсів. Тоді в результаті реалізації енергоощадних проектів споживач зможе прорахувати отриману економію і енергії, і власних коштів. Але, згідно з даними Мінрегіону, в планах на 2016 рік – забезпечити 80% будинкових приладів обліку тепла. У минулому році вдалося забезпечити лічильниками близько 51% житлового фонду.
По-друге, необхідно буде ухвалити закон “Про енергетичну ефективність будівель” для того, щоб провести енергетичний аудит і паспортизацію техстану житлофонду. Цей закон український парламент не може ухвалити з 2012 року.
По-третє, вже на етапі концепції закладено складну структуру фінансування фонду. “Ініціатива позитивна, але потрібна конкретика. Як буде проходити процес часткової монетизації субсидій? Як робота фонду буде перетинатися з повноваженнями Держенергоефективності? І навіщо за наявності цієї держструктури ми генеруємо нові?”, – запитує директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Якщо вірити Володимиру Гройсману, то відповісти на них уряд зможе вже наприкінці жовтня. Саме тоді Кабмін планує подати на розгляд парламенту проект закону “Про фонд енергоефективності”.
Марія Цатурян
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
