601
Будинок профспілок: скільки насправді коштує демонтаж надбудови
— Нерухомість
Журналісти з’ясували, що ліквідація блюзнірської надбудови над київським Будинком профспілок коштуватиме не 100 тисяч, а 120. І не гривень, а доларів.
Демонтаж надбудови над київським Будинком профспілок почалася вчора вранці. За словами Дмитра Білоцерківця, народного депутата і радника київського мера з питань благоустрою, процедура триватиме близько місяця. Очевидно, влада хоче встигнути до святкування Дня Незалежності, але якщо згадати історію побудови ганебної двоповерхової «стайні» на даху згорілого штабу Революції Гідності та гарячі події першого дня демонтажу, можна спрогнозувати: цей місяць у центрі столиці не буде спокійним.
Надбудова над Будинком профспілок – це дуже точна ілюстрація того розсаднику корупції та зловживань, в який перетворилася будівельна галузь України. Вона – це відомий факт – була зареєстрована як «реконструкція внутрішніх приміщень», тобто всередині будівлі. Контракт на її спорудження було підписано ще в липні 2014 року, а виконанням займалася компанія «Буд Жил-Пром», пов’язана з політиком, головою Федерації греко-римської боротьби, а в минулому – фігурантом столичних кримінальних хронік Іваном Балабаном.
Лише навесні 2015-го київська мерія подала до суду вимогу знести нелегальну надбудову. Чому і як київська влада «не помічала» брутальне знущання з пам’яті Майдану на відстані якихось 300 метрів від свого центрального офісу на Хрещатику, 36 – це окреме питання. Судді теж не надто поспішали: аж через рік, 23 березня 2016 року Вищий господарський суд України ухвалив рішення про демонтаж незаконної надбудови в Будинку профспілок.
«За результатами судового засідання апеляцію відповідача (об’єднання профспілок) не підтримано. Тобто надбудова має бути демонтована за рахунок відповідача», – повідомила у Facebook в. о. головного архітектора Києва Анна Бондар.
У відповідача же час на знесення був до 9 червня, проте винуватець скандалу, який вже вклав мільйони в будівництво надбудови, просто проігнорував це рішення.
І ось нарешті через два роки беззаконня і тяганини ганебну надбудову все ж демонтують. Правда, невідомо, за чий рахунок. Дмитро Білоцерківець повідомив, що, за його приблизними підрахунками, демонтаж коштуватиме 100-200 тисяч гривень і це будуть гроші «меценатів і комунальників». Ми відразу здивувалися: при чому тут меценати, мета яких – створювати, а не руйнувати? А стосовно комунальників, то, очевидно, йдеться про бюджетні кошти. А що ж, ініціатори та виконавці такої «прикраси» столиці платити не будуть?
“Укрінформ” звернувся по консультацію до голови Київської організації Національної спілки архітекторів України Вадима Жежеріна:
«100-200 тисяч гривень – це дитячі розмови. Це просто кран під’їде на 2 дні і там постоїть. Ось 200 тисяч доларів я б ще зрозумів. Побудувати 800 кв. м в центрі столиці – це по собівартості приблизно $500-600 на 1 кв. м. А демонтувати – ну хоча б половину цієї суми, інакше неможливо. Там повинні бути техніка, люди, щоб перевозити все і не порушити конструкцію, потім треба буде знову зробити новий дах, тому що він вже порушений».
От і рахуйте. Припустимо, що надбудова була в стані 50% готовності. Вартість будівництва: 800 х $300 = $240 000. Вартість демонтажу: $240 000 / 2 = $120 000. Разом – $360 000, або близько 10 мільйонів гривень. Саме стільки має коштувати вандалам сумнівне задоволення осквернити пам’ять про Майдан двох революцій.
А платити не хочеться. Те, що почалося вчора на Майдані, це підтверджує. Тітушки, яким саме в цей день знадобилося штурмувати кафе з блюзнірською назвою «Каратель» (воно ж «тихенько» собі працює, незважаючи на всі протести, в першому поверсі багатостраждального Будинку профспілок). Хто їх оплатив? «Власники МАФів» також, невідомо з якого дива, після свого мітингу з галасом перебазувалися під «профспілки», щоб перешкодити демонтажу. Зрозуміло, що це робиться не за власною ініціативою, і не за спасибі. Знайти, «хто, кому, скільки, за що», в такій «схопленій» темі, як вулична торгівля, не є проблемою для правоохоронців. А чи схочуть?
Сумно, що навколо политого кров’ю місця, яке стало символом двох українських революцій, досі збираються продажні люди.
Юлія Горбань
За матеріалами: Укрінформ
Поділитися новиною
