Чиєю гарячою водою буде користуватися Київ. Як перетнулися інтереси Ахметова і Порошенка — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Чиєю гарячою водою буде користуватися Київ. Як перетнулися інтереси Ахметова і Порошенка

Казна та Політика
1486
Взаємні борги держави, киян, “Київенерго” і “Нафтогазу” залишили багатьох мешканців столиці без гарячої води. Постачання поновлять, але ринок комунальних послуг завмер у передчутті нового перерозподілу.
Нинішнього літа кияни вкотре стали заручниками боротьби бізнес-груп за столичний ринок комунальних послуг. Вранці 8 липня прес-служба “Київенерго” – монопольного постачальника електрики і тепла, який належить мільярдерові Рінату Ахметову, – повідомила, що через арешт своїх рахунків компанія призупиняє гідравлічні випробування і ремонт тепломереж.
Для киян, які давно звикли до двох тижнів літа без гарячої води, це означало, що гарячої води може не бути дуже довго.
Співробітники “Київенерго” розвісили на входах в багатоповерхівки оголошення, в яких, посилаючись на арешт рахунків за ініціативою “Нафтогазу”, не обіцяли відновлення постачання гарячої води в найближчому майбутньому.
Заборгованість компанії Ахметова перед “Нафтогазом” за поставлене блакитне паливо перевищує 260 млн грн, проте не цей борг став причиною блокування грошей, яке відбулося за рішенням суду 4 червня. Енергетичний держгігант виставив до “Київенерго” санкції на 1,5 млрд грн – це штрафи за газові борги 2014-2015 років. Самі борги при цьому були погашені.
“Нафтогаз” пред’явив претензії не тільки до “Київенерго”, а й ще до 103 аналогічних компаній в інших регіонах України. У відповідь на заяви ахметовської компанії та розвішані нею оголошення держмонополія звинуватила її в шантажі.
«Київенерго” не має шантажувати киян власними боргами, – йшлося в прес-релізі “Нафтогазу”. – Очевидно, що “Київенерго” намагається зробити своїх клієнтів заручниками в боротьбі за можливість не повертати борги».
Журналісти поцікавилися, чи можна вважати дії “Київенерго” шантажем, у Тараса Галайди, експерта з комунальної тематики організації “Публічний аудит”. «Це популізм з їхнього боку, – сказав Галайда. – Вони хотіли привернути увагу преси».
Добре розуміють необхідність уваги преси і в “Нафтогазі”. Держкомпанія наголосила, що протягом останніх років вона фактично безкоштовно кредитувала “Київенерго” на мільярди. У Ахметова не залишили цю заяву без відповіді й нагадали, що кияни не заплатили їм лише за поставлену електроенергію 895 млн грн.
У “Нафтогазі” зрозуміли, що можуть виявитися крайніми, і напевно приготувалися до компромісу з “Київенерго”, коментує Олексій Кучеренко, екс-міністр житлово-комунального господарства.
Порошенко має свої методи розв’язання проблем
Однак крайнім відчув себе не тільки “Нафтогаз”. Мер Києва Віталій Кличко, союзник Петра Порошенка, відчув, що ситуація може позначитися на його рейтингу напередодні можливих у 2017 році місцевих виборів, які передбачені ухваленими в першому читанні поправками до Конституції про децентралізацію. Отож Кличко 16 червня звернувся до президента з проханням допомогти розібратися з проблемою, через яку жителі міста тиждень за тижнем задовольняються холодним душем.
Гарант не забарився із втручанням. Верховна Рада, контрольована фракцією Блоку Петра Порошенка, 7 липня ухвалила закон, яким запровадила мораторій на нарахування і стягнення штрафів з підприємств, що надають комунальні послуги, за борги по газу і електроенергії, якщо вони не отримали від держави компенсацію різниці між тарифами і реальними витратами. Під дію цього закону, який нині чекає на підпис у президента, підпадає і “Київенерго”.
У відповідь на запит НВ компанія Ахметова дуже позитивно висловилася про ухвалений закон і сказала, що дуже чекає набуття ним чинності, оскільки це допоможе розблокувати її банківські рахунки. “Нафтогаз” за допомогою виконавчої служби вже списав з них 51,5 млн грн санкцій. І вже 13 липня з’явилися чергові новини від “Київенерго”: компанія, задоволена новим законом, відновила випробування труб і мереж напередодні прийдешнього опалювального сезону.
На відміну від Ахметова, законом дуже незадоволений міністр фінансів Олександр Данилюк. Мало того, що Рада не ухвалила закони, які потрібні для продовження отримання грошей від Міжнародного валютного фонду, так вона ще й проголосувала за документ, який фонду явно не сподобається. «МВФ вимагатиме, щоб його ветували, – припустив міністр. – Це конкретне порушення. Нам потрібно дуже акуратно зараз працювати з парламентом, тому що перед засіданням ради директорів МВФ це дуже поганий сигнал».
Якщо від бізнесу стільки проблем, навіщо він власнику?
Поки незрозуміло, як такі ситуації позначаться на бажанні Ахметова продовжувати керувати київськими тепломережами й теплоелектроцентралями, контроль над якими він, згідно з договором, втратить у кінці 2017 року. Київська мерія так ніколи і не зробила цей договір публічно доступним.
З офісу Кличка надходили неодноразові сигнали, що мерія хоче повернути контроль над активами собі. Ахметовський “ДТЕК” зайняв позицію, що постачання тепла не дуже-то і вигідний бізнес, боротися за який холдинг за всяку ціну не має наміру.
При цьому, одночасно з істотним зростанням тарифів, до київських постачальників комунальних послуг зростає інтерес бізнес-групи президента. Джерело, близьке до координатора цієї групи і депутата Ігоря Кононенка, передало НВ слова правої руки Порошенка, що підконтрольні “Київенерго” активи повернуться у власність міста і сумнівів у цьому немає жодних.
Інтерес Порошенка і Кононенка до комунального бізнесу підтверджує Володимир Бондаренко, голова комісії Київради з питань житлово-комунального господарства. Ці інтереси не обмежуються “Київенерго” – дивляться керуючі активами Порошенка і на “Київводоканал”.
Прибуток приносить не тільки гаряча вода, але і холодна
На сьогодні місту прямо належать 25% “Київводоканалу”. Крім того, через мажоритарний пакет “Київенергохолдингу” місто залишило за собою контроль над постачальником води для столиці. Однак серед акціонерів “Київенергохолдингу” є і офшори – кіпрський Densec Limited і британський Artio Global Investors LTD.
Бондаренко з Київради розповідає, що раніше кінцевим бенефіціаром цих офшорів був Сергій Курченко, олігарх з обойми Віктора Януковича. Пізніше він ними начебто поступився Кононенку. Однак перевірити це не вдалося. Сам Кононенко на запит НВ не відповів.
“Київводоканал” цікавий не тільки як окремий бізнес, а і як ресурс для основного активу президента – кондитерської компанії Roshen. Так, в середині червня комісія Київради з питань житлово-комунального господарства отримала пакет з пропозиціями про безкоштовну передачу артезіанських свердловин, що належать “Київводоканалу”.
На свердловину, зокрема, претендувала державна лікарня для топ-чиновників у Феофанії. Але якщо безкоштовну передачу комунальних активів у держвласність ще можна якось аргументувати, то аналогічне прохання компанії Roshen викликало у комісії питання. Кондитерська імперія президента хотіла безкоштовно отримати дві свердловини на території своїх виробничих потужностей в Голосіївському районі. Вони б забезпечили виробництво водою в промислових масштабах. Бондаренко оцінив втрати “Київводоканалу” від проекту на рівні 30 млн грн на рік. Отримати свердловини Roshen не вдалося.
Зв’язки бізнес-групи Порошенка і “Київводоканалу” простежувалися і раніше. За день до банкрутства банку “Хрещатик”, яке відбулося 5 квітня, “Київводоканал” перевів свої гроші звідти в “Міжнародний інвестиційний банк”, що належить Порошенку і Кононенку. Серед міноритарних акціонерів банку є діти Костянтина Ворушиліна, який очолює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та безпосередньо займається питаннями банкрутства.
НВ поцікавилося у Кучеренка, екс-міністра ЖКГ, чи відомо йому про інтереси групи Порошенка в “Київенерго” і “Київводоканалі”. «Я допускаю, що там є його інтереси», – відповів експерт. За його даними, Кононенко хоче отримати контроль над київськими ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, а тепломережі, які потребують ремонту, віддати місту. «Я не дивуюся присутності Кононенка і в “Київводоканалі”, враховуючи хаос в тарифоутворенні й те, які потоки вимиваються з киян», – додає Кучеренко.
Прибуткова непрозорість тарифів
До тарифів “Київенерго” у знавців комунального ринку питань багато. «Вони не розкривають свої витрати, які подають до Нацкомісії з регулювання енергетики та ринку комунальних послуг (НКРЕ), для отримання тарифу, – скаржиться Галайда з “Публічного аудиту”. – НКРЕ ці дані теж не розкриває». На сайті “Київенерго” опублікована інфографіка з розбивкою складових тарифу, проте експерт пояснює, що всі ці дані потрібно добре перевірити.
Тариф, отриманий компанією Ахметова від НКРЕ на електроенергію для населення, становить 0,57-1,56 грн за 1 кВт-год. Такий самий тариф, для прикладу, у “Житомиробленерго”. «Цього просто не може бути», – журиться Кучеренко. Потужності з виробництва електроенергії, яку “Київенерго” постачає киянам, розташовані або в самій столиці, або в Київській області, тоді як “Житомиробленерго” отримує електрику з інших областей, тож і витрати у неї більше.
Перерозподіл столичного ринку комунальних послуг – результат конкуренції олігархічних груп, тоді як поліпшити якість цих послуг могла б конкуренція профільних інвесторів. У мерії багато разів говорили, що шукають таких інвесторів, але поки їх не знайшли. Тож уміння задовольнятися холодним душем або обходитися без водогону взагалі киянам ще стане в пригоді.
Іван Верстюк
За матеріалами:
НВ
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас