595
Безвізовий режим з Євросоюзом: отримати і втримати
— Казна та Політика
14 липня – останній день роботи комітетів Європарламенту. У сесійній залі євродепутати наступного разу зберуться лише 12 вересня. Тож з огляду на цей графік та останні заяви єврокомісара з питань розширення та європейської політики сусідства Йоганнеса Гана, який під час перебування в Києві пообіцяв скасування віз для громадян України восени, можна передбачити, що фінальний етап юридичного оформлення візової лібералізації у відповідних євроструктурах має відбутися упродовж вересня-жовтня.
На фінішну пряму в отриманні “безвізу” з ЄС одночасно вийшли Україна і Грузія. Незважаючи на те, що на певному етапі Тбілісі випереджало Київ у виконанні вимог ЄС щодо візової лібералізації, наразі дві країни “вирівнялися” і, як прогнозують експерти, отримають безвізовий режим з ЄС майже синхронно.
Європарламент зробив перший крок
Для того, аби громадяни третіх країн могли вільно подорожувати країнами Шенгенської зони, необхідно внести зміни до директиви ЄС. Це можливо після ухвалення відповідних рішень Європарламентом, а потім – Радою ЄС. Через 20 днів, після перекладу і публікації директиви в “Офіційному журналі ЄС”, безвізовий режим вступить у дію.
Єврокомісія ще наприкінці минулого року визнала, що Україна та Грузія виконали всі пункти Плану дій щодо візової лібералізації. Наразі цю правову позицію Єврокомісії розглядає Європарламент.
Минулого тижня комітет із закордонних справ Європейського парламенту, який є непрофільним у питанні запровадження безвізового режиму з третіми країнами, схвалив рекомендаційні висновки своїх доповідачів щодо “безвізу” для України та Грузії.
“Безвізовий режим повинен бути наданий Україні якомога швидше і без будь-яких подальших затримок на знак визнання прогресу, якого вона досягла на європейському шляху”, – говориться у висновку щодо України.
Дві доповіді, дві резолюції
Проте вирішальне слово, а точніше вирішальні доповіді щодо обох країн має представити профільний комітет Європарламенту з питань громадянських свобод, судочинства та внутрішніх справ. Обидві доповіді готуватиме болгарська євродепутатка, представниця Європейської народної партії Марія Габріель.
За словами депутатки, вона представить свою доповідь щодо України на засіданні комітету 5 вересня.
“Сподіваємося, комітет ухвалить її наприкінці місяця, після чого її буде винесено на голосування євродепутатів під час пленарного засідання”, – зазначає джерело у Європарламенті.
Співбесідник також наголосив, що рішення щодо України і Грузії “не є пакетним”, оскільки до кожної країни – індивідуальний підхід.
“Єврокомісія представила свої пропозиції щодо візової лібералізації з Україною трохи пізніше, ніж з Грузією, отже календар Європарламенту слідуватиме цьому порядку”, – пояснило джерело.
Все вирішиться у жовтні
Після Європарламенту остаточне рішення має схвалити Рада ЄС на рівні міністрів внутрішніх справ. Під час прес-конференції у Києві єврокомісар Ган доволі впевнено заявив журналістам, що безвізовий режим з Україною буде запроваджений не пізніше жовтня.
Відвертість єврокомісара щодо термінів “безвізу” дещо здивувала. Адже досі у Брюсселі намагалися уникати прямих відповідей на запитання про конкретні дати скасування віз і в ліпшому випадку говорили про “обережний оптимізм”.
Найімовірніше, упевненість у райдужному майбутньому “безвізу” для українців і грузинів у чиновників ЄС з’явилася після того, як минулого тижня згаданий профільний комітет схвалив оновлений механізм призупинення безвізового режиму ЄС з третіми країнами. Адже ще місяць тому Берлін, Париж і Рим говорили про те, що без узгодження принципів дії цього механізму питання візової лібералізації розглядатися не буде.
“Безвіз” зможуть скасувати
Дія нового механізму призупинення “безвізу” набагато простіша, ніж була досі, і дає можливість як окремій країні-члену ЄС, так і Єврокомісії ініціювати скасування безвізового режиму на шість місяців.
Тепер підставою для цього можуть бути не лише надзвичайні обставини, а й зростання міграційного потоку та кількості шукачів притулку.
Крім того, Єврокомісія повинна буде регулярно звітувати перед Європарламентом, чи продовжує та країна, візи для якої були скасовані, виконувати критерії візової лібералізації, особливо у сфері захисту прав людини та фундаментальних свобод.
На думку директора Європейської програмної ініціативи фонду “Відродження” Дмитра Шульги, Єврокомісія отримала змогу скасувати безвізовий режим з Україною у випадку, якщо у країні загальмуються реформи, зокрема, у сфері боротьби з корупцією, що викликає найбільше побоювань у Брюсселі.
“Якщо згодом в Україні з’являться тенденції до обмеження діяльності антикорупційних органів або виникнуть спроби переглянути законодавство, ухвалене в рамках Плану дій щодо візової лібералізації, ЄС матиме змогу скасувати безвізовий режим”, – пояснив експерт у розмові з DW.
Тому він не радить українським політикам діяти за схемою: отримаємо “безвіз”, а далі – хоч трава не рости. “Якщо українська влада хоче, щоб ЄС продовжував з нею співпрацю і виконував те, що обіцяв, то й вона повинна повною мірою виконувати зобов’язання, які раніше взяла на себе”, – говорить Шульга.
Вікторія Власенко
За матеріалами: Deutsche Welle
Поділитися новиною
