Влада придумала 5 міфів для "розпродажу" портів, - судноремонтники — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Влада придумала 5 міфів для "розпродажу" портів, - судноремонтники

Казна та Політика
907
Велику приватизацію, в список якої включені стратегічно важливі для України підприємства, виправдовують п’ятьма міфами, які щодня “протискаються” у свідомість людей.
Про це заявив головний інженер ОСП “Судноверф Україна” Олексій Мусатов.
За його словами, ключовим міфом влади є теза про те, що держава не може бути ефективним власником.
“Ця заява озвучується як аксіома. Однак, у рейтингу за вантажообігом у 2015-му році із 76 портових операторів – 6 державних стівідорних компаній увійшли в ТОП-10. Картина була би приголомшливою, якби цей рейтинг був складений не в тоннах вантажів, а в коштах, що надійшли до бюджету країни. Ще один міф – про те, що державні стівідорні компанії втратили стратегічне значення для економіки країни. Однак, у низці міст держпорти є містоутворюючими підприємствами, що впливають на зайнятість населення, інфраструктуру і вирішення соціальних проблем”, – пояснив експерт.
Він також розвінчав третій міф уряду про те, що державні порти не здатні розвиватися, тому що не можуть залучити необхідні інвестиції. За словами Мусатова, 2015 року держсектор портової галузі отримав прибуток близько 8 млрд грн. При цьому держінвестиції в портову інфраструктуру склали менше 5% від зароблених грошей, оскільки рішенням уряду Яценюка 75% прибутку у портів держава забирає в держбюджет.
“Як ви вважаєте, приватні компанії будуть розвиватися, працюючи на таких умовах? Ні, вони згорнуть свій бізнес і викинуть людей на вулицю. Звідси випливає ще один міф про те, що приватний оператор нібито створить додаткові робочі місця. Мінінфраструктури навіть називає кількість – 5 000. Можна навести приклад порту Поті. Однією з умов Грузії перед концесіонером було створення 20 000 робочих місць. У підсумку було скорочено 7 000 портовиків. З 2012 року в порту періодично проходять страйки та голодування. У травні 2015-го страйк став загальним, всі причали порту припинили роботу. Портовики вимагали не путівок на Канари, а підвищення зарплат на 15%. Керівництво компанії погодилося тільки на 5,3%. Приватний оператор буде економити і не несе соціальну відповідальність”, – упевнений Мусатов.
Експерт запевнив: п’ятий міф про те, що приватний власник створить умови для підвищення соціально-економічного рівня регіону, також не витримує ніякої критики. Він навів ще один приклад – у 2000 році уряд Джибуті передав порт найбільшому оператору портів “DP World” у концесію на 20 років. Компанія сьогодні успішно розвивається, проте кожен другий мешканець регіону проживає за межею бідності.
“Приватного оператора хвилює тільки власний прибуток, йому немає діла до зарплат вчителів і лікарів”, – зазначив Мусатов.
Експерт висловив упевненість в тому, що в масовій приватизації і концесії портів немає ніякої логіки, а лише чийсь мотив. Експерти галузі не можуть зрозуміти причину, з якої Мінінфраструктури в першу чергу планує віддати в приватні руки найбільші та найприбутковіші порти – зокрема, порт “Південний”, в модернізацію якого держава інвестувала понад 5 млрд грн. На думку експертів, чиновники, судячи з усього, лобіюють інтереси олігархів, яким вигідний розпродаж високоліквідних держактивів у період економічної кризи.
За матеріалами:
РБК-Україна
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас