330
Бракує привабливості: що заважає розвитку бізнесу в Україні
— Казна та Політика
Ні попередньому, ні нинішньому уряду похвалитися в поліпшенні інвестиційного клімату в Україні нічим. 78% компаній не задоволені бізнес-середовищем, а індекс привабливості країни для капіталовкладень знаходиться на рівні початку 2014 року. Незважаючи на безліч обіцянок влади, більшість бізнесменів досі констатують відсутність яких-небудь змін, нульовий прогрес у реформах і збереження корупції. Традиційно проблемними сферами залишаються податково-митний напрямок, земельний та судовий.
В уряді визнають, в Україні низький рівень інвестицій. І це велика проблема для економіки. Частка інвестицій перевищує 10% від ВВП, в той час як прийнятним рівнем у Кабміні вважають 20-25%.
За даними Держстату, в 2015 році іноземні інвестори вклали в країну 3,76 млрд доларів, що на 1,3 млрд доларів більше, ніж роком раніше. Хоча у 1 кварталі 2016 року приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) перевищив 1 млрд доларів.
“Це багато. Ми розраховуємо, що за рік буде 4 млрд доларів”, – прогнозує гендиректор ІК Dragon Capital Томаш Фіала. – Більше 80% йшло в банківський сектор, але в основному це наслідок рекапіталізації дочок російських банків, де частка проблемних кредитів наближається до 90%. Це дуже багато”.
Проблеми уряд бачить в регуляторних обмеження, які створює держава, високому рівні зношеності більшості об’єктів економічної та соціальної інфраструктури. Серед причин – невідшкодування ПДВ, що не приваблює бізнес. Бачення проблем очима європейських компаній, що працюють в Україні – в матеріалі РБК-Україна.
Гірка нота оптимізму
Настрої іноземних інвесторів – індекс інвестпривабливості України, який 7 років проводить Європейська бізнес-асоціація. За результатами опитування 92 топ-менеджерів компаній, показник в 1 півріччі склав 2,88 бала з 5 можливих. Тобто, охоплений період роботи уряду Володимира Гройсмана.
“Бізнес-клімат в січні-червні знаходиться практично на рівні початку 2014 року. Індекс залишається в негативній зоні”, – констатують в ЄБА. Нагадаємо, найбільшого результату вдалося досягти в 1-2 кварталі 2011 року. Середній бал тоді становив майже 3,4.
Інфографіка: індекс інвестпривабливості України за версією європейського бізнесу
“Це суб’єктивне настрій інвесторів, менеджерів, – пояснює голова представництва Astellas Pharma Europe B. V. в Україні Кшиштоф Сідлецький. – За інвестиціями завжди стоїть людина, і яке у них настрій, так вони і будуть представляти цифри своїх штаб-квартирах в Європі, Америці чи Азії. Але у всіх є невелика, але нота оптимізму”.
Настрої 78% бізнесменів говорять про те, що вони незадоволені інвесткліматом. Пов’язано це з тим, що в Україні відсутні які-небудь зміни, нульовий прогрес у реформах і корупція або її прояву на всіх рівнях.
У більшості випадків у компаніях відзначають, що не помітили реформи судової системи. “Ми сумніваємося в тому, що є політична воля подолати корупцію. Тих, хто приходять до влади, тягне використовувати ці органи в свою користь замість того, щоб створити рівні, справедливі умови для всіх”, – говорить Томаш Фіала.
В якості прикладу він наводить свій давній конфлікт, як міноритарного акціонера за проектом ТРЦ Skymall з Андрієм Адамовским, за яким стоїть депутат від БПП Олександр Грановський. “Якщо ви виграєте арбітраж в Лондонському суді, то в Україні це ще нічого не значить, коли з іншого боку стоять депутати більшості, мають вплив на правоохоронні органи, суди. Рішення Лондонського суду близько до нуля, тому що є велика проблема його в Україні імплементувати”, – зазначив Фіала.
Керівний партнер ЮК Arzinger Тимур Бондарєв впевнений, що проблема №1 в Україні—відсутність реформ саме в судовій системі. “Ми вже зачекалися. Кожен президент приходить, обіцяє, але так нічого і не відбувається. Ми пам’ятаємо, що при нинішньому президенті був прийнятий закон про очищення судової влади, були надії у бізнесу, клієнтів, але так нічого і не сталося, – додає Бондарєв. – Зміни прийняті 2 червня (у закон “Про судоустрій і статус суддів”, – ред.) сприймаються як позитивні, але і до нього є питання. Хорошою ідеєю було створення антикорупційного суду. Але на сьогоднішній день відсутній механізм імплементації цієї норми”.
За словами співбесідників РБК-Україна, в більш, ніж 70% випадках виконавча служба не виконує рішення судів.
Таємниця за сімома печатками
Крім того, що відбувається з конфіскованим товаром, зокрема, підакцизною продукцією – контрабандою та контрафактом – таємниця за сімома печатками. Заступник голови Державної фіскальної служби-глава податкової міліції Сергій Білан не зміг надати РБК-Украина дані щодо обсягів конфіскату і його утилізації. Представникам бізнесу-членам ЄБА він лише заявив, що вдвічі збільшилася кількість виявлених цехів, наприклад, з нелегального виробництва горілки і спирту.
“Якщо продукція за рішенням суду визнається безпечної і її можна реалізувати, то через виконавчу службу вона продається, а гроші йдуть в бюджет. Якщо контрафакт, то знищується в комісійно – установленому порядку”, – резюмував він. Глава ГФС Роман Насиров пропонує представників профільних асоціацій включати в групи по утилізації конфіскату.
“Щодо знищення конфіскату і устаткування, змушені констатувати відсутність бажання з боку органів влади приймати дієві заходи. Жодного знищення з початку року не було”, – відзначає менеджер зі зв’язків з урядовими організаціями компанії Philip Morris Ukraine Олексій Калініченко.
У той же час, Мінфін активізував процес з розробкою стратегії протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів до 2021 року. У ній, серед іншого, мова йде про оприлюднення зараз засекреченої інформації. Цей документ зараз на стадії узгодження.
Виробники і “білі” імпортери змушені конкурувати з нелегальним товаром. І, якщо у випадку з сигаретами “тінь” за останні роки скоротилася до менш 1%, а зростає тільки “експорт”, то у випадку з алкоголем обсяги такого виробництва усередині країни складають 40%. А “сірий” і “чорний” імпорт побутової техніки складають 20%.
При цьому конфіскат, товар, ввезений контрабандним шляхом або з порушенням митних правил, можна вільно придбати в інтернеті. Тому 51% бізнесу, згідно з рейтингом, не бачать поліпшень в митних процедурах.
“Для бізнесу важливо, щоб в країні було чітке верховенство права. Якщо є сфери, де без корупції неможливо досягти рішень, щоб вести бізнес у нормальному руслі, це сильно стримує підприємців. Те, що значна частина економіки перебуває “у тіні”, також негативно впливає на інвестиційну привабливість країни”, – відзначив РБК-Україна бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета.
“Коли повідомляєш в ГФС про пресинг з боку “сірого” імпорту і контрабанди жодної реакції немає”, – додає керівник митного комітету ЄБА Денис Шендрик.
Тільки скепсис і негативні очікування
Проте не виключено, що наступні показники індексу інвестпривабливості покажуть позитивний результат у сфері митних процедур. Нагадаємо, з 1 серпня уряд запускає і “єдине вікно” для подачі документів при оформленні вантажів, а також мобільні групи для протидії контрабанди і корупції. Хоча поки що у суб’єктів ЗЕД тільки скепсис.
Не задоволений бізнес і ходом відшкодування ПДВ. Про це говорить 50% опитаних топ-менеджерів. Хоча ДФС рапортує, що з початку року платникам відшкодовано понад 36 млрд гривень, що майже на 70% більше, ніж за відповідний період минулого року.
“Відшкодування ПДВ відбувається у нормальному режимі. Заявки на повернення сум вносяться до відповідного реєстру протягом операційного дня для їх отримання у хронологічному порядку”, – запевнив директор департаменту податків та зборів юросіб Олексій Лышенко.
Тим не менше, серед пріоритетів для уряду бізнес зазначає проведення ефективної і полномосштабной податкової реформи. “Всі найболючіші питання для українського бізнесу відображаються в тих скаргах, які до нас приходять, – розповів Шемета. – Якщо дивитися на нашу статистику, на першому місці – податкові питання: перевірки, електронне адміністрування та відшкодування ПДВ, оцінка митної вартості. На другому місці – дії або бездіяльності силових структур з перевищенням повноважень в ході кримінальних розслідувань, порушенням кримінальних проваджень. Далі слідують дії або бездіяльність контролюючих органів. Показово, що зараз скарги по поверненню ПДВ поточного ми практично не отримуємо. В основному звернення стосуються повернення заборгованості за 2014-2015 роки”.
Додамо, що прем’єр-міністр Володимир Гройсман доручив міністру фінансів Олександру Данилюку створити робочу групу “високого рівня” для підготовки податкової реформи з урахуванням основних положень законопроекту глави профільного комітету парламенту Ніни Южаниной №3357, що передбачає лібералізацію системи.
Перше засідання вже було 9 червня, вдруге експерти збиралися 15 червня. За даними РБК-Україна, розглядаються варіанти скасування класичної моделі податку на прибуток з заміною його на податок на виведений капітал або розподілений прибуток, нульове декларування. Великий бізнес просить реформувати спрощену систему оподаткування, розблокувати можливість отримання грошей, які лежать на електронному рахунку компаній в рамках електронного адміністрування ПДВ і повернутися до практики одного реєстру для відшкодування податку.
Серед першочергових завдань інвестори бачать все-таки боротьбу з корупцією на практиці, а не декларативно, захист їх прав у судах. Антикорупційні заходи передбачають і завершення реформи держуправління. На думку податкового омбудсмена Тараса Качки, у цьому напрямку Україна просувається дуже повільно. Відповідний закон хоч і прийнятий, але зусиль вимагає його імплементація. І проблема тут в кадрах, а також у прискоренні спрощення регуляторних процедур: система повинна працювати швидко і об’єктивно.
Томаш Фіала вважає, що на нинішньому етапі Україна має відновити співпрацю з МВФ. А для цього парламент повинен прийняти весь пакет законопроектів, необхідних для продовження кредитування. Це і стане сигналом для інвесторів, а також відкриє доступ до кредитних ресурсів під держгарантії США.
“Якщо б Україна провела ключові реформи – адміністрування податків, перезавантаження силових структур, судів та держслужби, це була б чудова країна для інвестицій. І як скоро будуть реалізовані ці реформи, залежить від політичної волі. Адже якщо вона є – такі реформи можна провести за 2-3 роки. І потрібно пам’ятати, що весь світ вкладає величезні зусилля в те, щоб ситуація в Україні покращилася, – додав Альгірдас Шемета. – Я бачу величезний потенціал України. Це – сільське господарство, переробка агропродукції, адже Україна експортує багато сировини, а якщо буде готовий продукт, це більше доходу завдяки товарів з доданою вартістю. IT сектор може процвітати, я бачу серйозні можливості і для промисловості. І хоча у багатьох сферах не пройшла реструктуризація, але є хороші підприємства, куди можна інвестувати”.
Незважаючи на це, надій на те, що уряд зможе реалізувати реформи, немає. У 30% топ-менеджерів негативні очікування. І основний аргумент – у владі залишаються ті ж самі люди.
Наталія Непряхина
За матеріалами: РБК-Україна
Поділитися новиною
