99
Шлях закону: що впливає на роботу парламенту
12 травня 2016 року Верховна Рада встановила рекорд за швидкістю прийняття законопроекта.
Знадобився всього день, щоб законопроект про роботу Генпрокуратури, ініційований 11 травня Віктором Королем (БПП), був зареєстрований, пройшов комітет, а на наступний день був проголосований і підписаний президентом.
Всього за добу законопроект пройшов 12 стадій законодавчого процесу.
Це приблизно в 116 разів швидше, ніж проходження середньостатистичного українського законопроекту.
VoxUkraine задався питанням, що впливає на час прийняття законопроекту, і як довго він буде дрейфувати по коридорах Верховної Ради, перш ніж потрапить на підпис президенту.
DataVox запропонував інструментарій, який дозволяє відповісти на це питання.
Визначення і дані
Ініціатор – депутат, який ініціює законопроект. Цей депутат стоїть першим у списку авторів законопроекту і вважається формально головним автором. Все решта – це співавтори. Формальний ініціатор законопроекту не завжди є реальним автором. В аналізі не враховано цей нюанс.
Виконавець – депутат, який очолює комітет, через який проходить законопроект. Етап розгляду законопроекту в комітеті є одним з ключових в законодавчому процесі. На цьому етапі можна як пригальмувати процес, так і прискорити.
Період аналізу: листопад 2014 року – травень 2016 року. У даній статті автор зосередився виключно на законопроектах. Джерела даних – data.voxukraine.org і opendata.rada.gov.ua.
Найшвидші і найбільш повільні
За час роботи Верховної Ради восьмого скликання в парламенті були зареєстровано 3 876 законопроектів, з яких 421 підписав президент. У таблиці представлені топ-5 найбільш “швидких” і найбільш “повільних” актів.
В середньому, законопроект проходить всі стадії від реєстрації та до підписання президентом за 116 днів. Однак середня оцінка – дуже груба метрика.
Є законопроекти, який приймаються за день-два, а є ті, які “маринуються” по 400-500 днів. Доцільним буде поглянути на розподіл кількості підписаних законопроектів по тимчасових інтервалах, а також на кумулятивну криву.
З графіка розподілу можна зробити кілька висновків.
1. 85% прийнятих законопроектів пройшли весь законодавчий процес за період від одного дня до шести місяців.
2. Найбільша кількість прийнятих законопроектів – 80 або 19% – пройшли всі стадії за період від 30 до 60 днів.
3. Більше половини – 57% – прийнятих законопроектів пройшли весь шлях за чотири місяці.
Отже, якщо спиратися тільки на ці дані, то можна сказати, що у випадково обраного законопроекту шанси бути прийнятим і підписаним – трохи менше 11%, і весь шлях займе, швидше за все, менше шести місяців.
Найефективніші ініціатори і виконавці
Від кого і від чого залежить швидкість проходження проекту? Найбільше – від двох суб’єктів законодавчого процесу: ініціатора і виконавця.
Оцінка ефективності роботи представників законодавчої влади – актуальне питання для багатьох розвинених країн. Наприклад, в США існує дослідний проект оцінки законодавчої ефективності конгресменів thelawmakers.org.
У його рамках було розроблено методологію, яка ґрунтується на оцінці важливості кожного ініційованого законопроекту. Можуть бути проекти не дуже важливі – про перейменування вулиці, важливі – про державні закупівлі, фундаментальні – про внесення змін до конституції в частині правосуддя.
Автор поки використовує більш простий індикатор ефективності законодавців: ставлення прийнятих законопроектів до загальної кількості ініційованих.
Очікувано перше місце займає президент Петро Порошенко. Крім того, що він найефективніший законодавець – 82% від усіх поданих від його імені законопроектів стали законами, його ініціативи набагато швидше за інших проходять всі етапи законодавчого процесу – в середньому 60 днів.
З великим відставанням від президента далі слід уряд – 27,5% і 95 днів. За третє місце борються президентська партія “Блок Петра Порошенка” – 9,4% і 127 днів – і Радикальна партія Олега Ляшка – 17% і 131 день.
Різниця в часі прийняття проектів не критична: чотири дні на користь БПП. Однак законотворча ефективність Радикальної партії майже вдвічі вище.
З малюнка видно, що має місце негативний зв’язок між двома показниками, коефіцієнт кореляції: R = -0,79. Чим вище відсоток прийнятих проектів, тим менше часу в середньому йде на прийняття одного акту.
Причини такого зв’язку можуть бути різні: політичний авторитет ініціатора, його зв’язку з виконавцем – головою комітету, “стан здоров’я” коаліції.
Ініціатор законопроекту – це лише одна сторона медалі. Друга – комітет, який наділений своєрідною виконавчою владою в парламенті.
Комітети відрізняються кількістю учасників, їх середнім віком і гендерних розподілом, середнім рейтингом iMoRe для депутатів, який відображає, як той чи інший депутат голосує за реформаторські закони.
З таблиці видно, що з 27 комітетів виділяються два: у закордонних справах та з питань європейської інтеграції. Обидва мають дуже високий відсоток прийнятих законопроектів – 72% і 64% – і витрачають найменше часу на свою роботу – 50 днів і 51 день. Чим же вони так особливі?
По-перше, високий середній рейтинг iMoRe серед представників комітетів. У комітету у закордонних справах – 206,3, якщо винести за дужки представників “Оппоблока” С. Ларіна – 0 і Ю. Льовочкіну – 2. У комітету з питань євроінтеграції – 183,16, без О.Вілкула – 5,75 і В. Балоги – 66.
По-друге, гендерна рівність. В обох комітетах майже однакова кількість чоловіків і жінок.
П’ять найбільш і найменш ефективних комітетів
Що впливає на час проходження проекту
Уже відомо, скільки може зайняти процес прийняття законопроекту, хто найбільш ефективний законодавець, і який виконавець найбільш працьовитий. Що ще впливає на час проходження законопроекту?
Це завдання можна вирішити за допомогою нескладного “деревного” алгоритму, який виміряє інформативність кожної ознаки.
Створення та добір ознак – творчий процес. Щоб підібрати релевантні, потрібне розуміння функціонування парламенту, велике число вирішених завдань на парламентських даних і хороша інтуїція.
Автори створили десять ознак, цей список добре відображає парламентську роботу. Однак вони готові прийняти коментарі та вдосконалити перелік.
1. Різниця в рейтингу iMoRe – це різниця між рейтингами iMoRe ініціатора і виконавця законопроекту, взята по модулю.
2. Співавторство законопроектів – кількість спільно ініційованих законопроектів ініціатором і виконавцем.
3. Кореляція голосувань – ступінь “схожості” голосувань ініціатора і виконавця.
4. Відстань між депутатами в залі парламенту – геометричне відстань між місцем, де сидять ініціатор і виконавець.
5. Вікова різниця – різниця віку ініціатора і виконавця, взята по модулю.
6. Наявність Facebook-сторінки (бінарний ознака) – якщо у ініціатора і виконавця є сторінка, тоді 1, якщо ні – 0.
7. Фракція (бінарна ознака) – якщо ініціатор і виконавець з однієї фракції – 1, якщо ні – 0.
8. Професія до роботи в парламенті (бінарна ознака) – якщо ініціатор і виконавець мали одну професію до роботи у Верховній Раді – 1, якщо ні – 0.
9. Старий або новий (бінарна ознака) – якщо ініціатор і виконавець нові або обидва старі в парламенті – 1, якщо ні – 0.
10. Пол (бінарна ознака) – якщо ініціатор і виконавець однієї статі – 1, якщо ні – 0.
Тепер необхідно з’ясувати, які ж з них більш інформативні, а які ні. Цей процес називається відбором ознак – feature selection. Для його реалізації автори використовують один з “деревних” алгоритмів. У таблиці наведено інформативність кожної ознаки.
Інформативність ознак
Як видно з таблиці, найбільш інформативна ознака – різниця між реформаторськими рейтингами ініціатора і виконавця. Це в черговий раз підтверджує важливість рейтингу iMoRe для депутатів. Що це означає?
Чим ближче один до одного в рейтингу iMoRe ініціатор і виконавець, тим швидше законопроект потрапить до сесійної зали. При цьому неважливо – вони близько у верхній частині рейтингу або в нижній.
Іншими словами, якщо закон ініціює прогресивний депутат-реформатор, який знаходиться у верхній частині рейтингу, а комітет очолює депутат-ретроград, що знаходиться низько в рейтингу, то законопроект буде проходити комітет дуже довго. При дзеркальної ситуації буде той же ефект.
У сухому залишку
Результати здаються неоднозначними, але разом з тим виявляють кілька цікавих закономірностей.
1. Якщо хочете швидко прийняти законопроект, знайдіть спосіб переконати президента подати його. Глава держави – найефективніший законодавець.
2. Більшість законопроектів, 85%, проходять весь законодавчий процес в перші шість місяців після реєстрації.
3. Найбільш ефективні комітети – у закордонних справах, голова Ганна Гопко, і з питань європейської інтеграції, Марія Іонова. Примітно, що їх очолюють молоді жінки, які вперше обрані в парламент.
4. Реформаторський рейтинг депутата – iMoRe – найбільш інформативна ознака, який визначає час прийняття законопроекту.
Дмитро Остапчук
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
