243
Закон заради закону: парламент подбав про реструктуризацію боргів бізнесу
— Кредит&Депозит
Вчора Верховна Рада України прийняла в цілому закон №3555 про фінансову реструктуризацію, який передбачає механізм добровільної фінансової реструктуризації підприємств-боржників із метою врегулювання ситуації з проблемними кредитами і відновлення кредитування економіки.
Закон довго лобіювався Мінфіном і НБУ, чи вплине він на реальне відновлення кредитування економіки, розбирався Forbes.
«Законопроект є важливим інструментом врегулювання ситуації з проблемними кредитами банків, допоможе оздоровити банківську систему, сприяти відновленню платоспроможності підприємств і збереження робочих місць. У результаті банки зможуть зменшити кількість проблемних кредитів і спрямувати кошти на кредитування економіки», – так прокоментували його прийняття в Мінфіні.
Подібна риторика і в представників НБУ. «Ми стали на крок ближчими до прискорення одужання економіки й вирішення питання проблемних кредитів у банківському секторі», – сказано на сайті Нацбанку з посиланням на слова заступника його голови Владислава Рашкована. Разом з тим, якщо дивитися на реальну картину на банківському ринку, подібна риторика вищезазначених органів виглядає не інакше як популізм.
Тисячі підприємств за останні роки пішли в фіктивне банкрутство, щоб звільнитися від кредитів у банках. Процес банкрутства в Україні здається дещо своєрідним. Будь-яке підприємство може «намалювати» собі зобов’язання перед афілійованим кредитором, а потім за допомогою корумпованої судової системи затягувати процес банкрутства підприємства на роки, залишаючи зрештою банки ні з чим. При цьому багато боржників, які мали намір продовжувати роботу, з банками вже домовилися. А влада, замість того щоб зайнятися обіцяним посиленням прав кредиторів, приймає нові закони в і так уже досить зарегульованому полі.
«На перший погляд, прийнятий 14 червня 2016 року Верховною Радою України закон «Про фінансову реструктуризацію» вводить абсолютно новий і нехарактерний для українського бізнесу механізм добровільної реструктуризації боржниками заборгованостей перед кредиторами. Насправді основні процедури, передбачені Законом про фінансову реструктуризацію, такі як мораторій на задоволення вимог кредиторів і санація, багато в чому повторюють аналогічні процедури, передбачені Законом про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», – підкреслює керуючий партнер МЮК KODEX Євген Ковтуненко.
Опитані Forbes експерти взагалі розцінюють прийнятий закон неоднозначно. «Від авторів законопроекту мені доводилося чути про те, що, по суті, в Україні буде реалізована можливість (яка існує у всіх країнах з розвиненим банківським і фондовим ринком) реструктуризації корпоративного боргу в позасудовому порядку. В основі реструктуризації – угода кредиторів і боржника. Всі суперечки між цими суб’єктами, а також між кредиторами вирішуються в позасудовому порядку, через арбітраж», – розповідає Юлія Курило, партнер адвокатського об’єднання СК «Груп».
За словами Юлії Курило, в процес реструктуризації будуть залучені спеціальні органи, наглядова рада, яка буде складатися з представників НБУ і банківського ринку, громадських організацій підприємців і громадських об’єднань представників фінансового ринку, а також секретаріат такої наглядової ради. «В силу закону Нацбанк розробить проект рамкового договору, який запропонує типові умови взаємодії кредиторів – банків у взаєминах між собою в процесі реструктуризації. Розуміння щодо того, що закон пропонує робочий інструмент, у мене немає. Є побоювання, що через слабку юридичну техніку законопроект має всі шанси стати чорною дірою, яку використовуватимуть недобросовісні боржники», – припускає експерт.
З основних нововведень закону, які можуть привести його до реальної життєздатності, Павло Крапівін, радник голови правління АКБ «Конкорд», виділяє такі:
1. Добровільний для боржника принцип імплементації. Це свідчить про те, що скористатися умовами закону зможуть ті, хто реально планує реабілітацію бізнесу і розрахунок (нехай і в неповному обсязі) в майбутньому.
2. До заборгованостей, які можуть підлягати реструктуризації, віднесено всі борги підприємства, крім боргів із соціального і пенсійного страхування.
3. Дуже детально розписана термінологія, а також затверджується верховенство норм даного закону над іншими.
4. Цікавою нормою слід вважати, що участь звичайних кредиторів у процедурі фінансової реструктуризації можлива тільки за наявності хоча б однієї фінансової структури. Це дозволяє говорити про те, що суб’єктами даного закону все-таки виступають позичальники банків або фінансових компаній, але в справі реабілітації їх бізнесу повинні брати участь й інші кредитори, причому на рівних умовах. Тобто це унеможливлює ситуацію, коли банк списує кредит, а інші кредитори отримують якесь задоволення грошових вимог – або навпаки.
5. Введено роль Фонду гарантування вкладів у взаємодії з державними банками і банками з тимчасовою адміністрацією або в стані ліквідації.
6. Введено поняття рамкового стандартного договору реструктуризації, який розробляється НБУ.
7. Підлягають створенню наглядова рада, секретаріат і арбітражний комітет, діяльність яких досить докладно описана. Так само детально описано дії і документи, надані боржником.
«Якщо дивитися закон в цілому, він вийшов досить громіздким, що може бути розцінено по-різному: складність в імплементації, але деталізовані права, обов’язки і послідовність дії сторін процесу реструктуризації. Крім того, максимальний термін мораторію на задоволення прав кредиторів визначено в 180 днів. У ряді випадків цього може бути недостатньо», – констатує Крапівін.
Керуючий партнер АО Suprema Lex Віктор Мороз вказує, що в законі міститься багато суперечливих і недоопрацьованих норм: «Для координації питань організації та проведення процедури фінансової реструктуризації створюється наглядова рада, яка, серед іншого, створює арбітражний комітет – його рішення будуть остаточними й обов’язковими для сторін спору. Спори розглядаються відповідно до арбітражного регламенту, який затверджується наглядовою радою. Тобто фактично здійснюється підміна судів, що прямо суперечить як господарському процесуальному законодавству України, так і Конституції України».
До того ж на період проведення фінансової реструктуризації законом передбачається зупинка господарським судом процедури банкрутства. Крім того, передбачається законом і введення мораторію, в рамках якого буде заборонено примусово повертати стягнення на майно боржника, і майно, надане третіми особами в забезпечення виконання зобов’язань боржника. Заборона торкнулася і відчуження майна боржника з обов’язковою зупинкою виконавчого провадження та зупинкою термінів пред’явлення до виконання виконавчих документів.
«Це фактично дозволить боржникам на законних підставах уникати виконання рішень судів про стягнення з них заборгованості. Сама ж процедура фінансової реструктуризації виписана досить формально, і на практиці її реалізувати буде складно», – пояснює Мороз, підсумовуючи, що нововведення, запропоновані законом, навряд чи приведуть до виправлення плачевної ситуації, яка склалася в Україні з виконанням судових рішень про повернення підприємствами боргів і відновлення їх платоспроможності.
Марк Панаєв, Ольга Левкович
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
