Віктор Шулик: Пом'якшення на валютному ринку - шлях до підвищення конкурентоспроможності економіки або додаткові ризики для нацвалюти? — Finance.ua
0 800 307 555
0 800 307 555

Віктор Шулик: Пом'якшення на валютному ринку - шлях до підвищення конкурентоспроможності економіки або додаткові ризики для нацвалюти?

Валюта
706
7 червня 2016 року НБУ прийняв відразу 3 постанови (№339, №341 і «342), які стали логічним продовженням політики поступового пом’якшення адміністративних обмежень на валютному ринку. Серед основних новацій зазначених документів:
  • Зниження вимоги із продажу ескортної виручки (з 75% до 65%);
  • Збільшення максимальної суми продажів готівкової іноземної валюти з і банківських металів вдвічі – до 12 тис. грн в еквіваленті (в одні руки протягом 1дня);
  • Зняття обмежень на репатріацію дивідендів, нарахованих іноземним інвесторам протягом 2014-2015 рр. При цьому, обсяг таких перерахувань обмежений за розміром і/або частці від загального обсягу дивідендів, нарахованих у вказаному періоді;
  • Збільшення максимального обсягу готівки, яка може видаватися в іноземній валюті з рахунків клієнтів в межах 1 дня (еквівалент 100 тис. грн в 1 руки, замість 50 тис. грн), а також зняття обмежень на видачу готівки в гривні (раніше діяв ліміт – 500 тис. грн. в одні руки в межах 1 дня).
  • Зняття обмежень на зміну індикативних курсів валют в межах 1 дня.
Крім того, в рамках зазначених документів були і зроблені й інші кроки щодо лібералізації взаємовідносин на внутрішньому валютному ринку, а також транскордонних операцій в іноземній валюті.
Це не перші кроки в межах останнього року, якими регулятор намагається трохи згладити негатив в оцінці інвестиційної привабливості вкладень в економіку, що виник в результаті «попереднього закручування гайок» в рамках ручного управління валютним ринком, а також дефолту (з подальшою стресовою реструктуризацією) по суверенних і квазісуверенних боргах.
Особисто я не дуже вірю в «невидиму руку ринку», особливо коли об’єм такого ринку є незначним, а ряд гравців має всі можливості для розгойдування ситуації на догоду власним фінансовим результатом.
Кожен заробляє як може і завдання регулятора (як раніше було визначено ЗУ «Про НБУ») – підтримка стабільності (хоча б відносної) національної грошової одиниці. Ключове питання в методах і наслідках. Таргетування валютного курсу не завжди виправдано, якщо воно здійснюється на шкоду економічному зростанню або добробуту внутрішніх контрагентів.
Згідно зі статистикою, опублікованою на офіційному сайті НБУ, середньоденний обсяг продажу валюти на міжбанківському ринку з початку 2016 року склав 255 млн. дол. США (екв.), що на 5% менше середнього показника за 2015 рік; в той же час, в порівнянні з 2014 і 2013 роками – просідання колосальне (60% і 79% відповідно).
Обсяги зовнішньоторговельних операцій у зазначеному періоді також знизилися, що не в останню чергу пов’язано з втратою окремих ринків збуту з економічних і політичних причин, а також скороченням внутрішнього попиту на імпортні товари через їх подорожчання.
Частково вичерпавши можливості підтримки пропозиції іноземної валюти за рахунок власних резервів, регулятор був змушений вдаватися до інструментів адміністративного впливу на валютний ринок.
Так, ще в листопаді 2012 року Постановою №475 введена норма обов’язкового продажу частини валютної виручки компаній експортерів, яка в подальшому була посилена; також встановлені обмеження по видачі валютних депозитів, продажу в валюти в одні руки, виплату валютних переказів понад певної суми.
Це призвело до зниження довіри до банків з боку звичайних вкладників (які після різкої девальвації гривні в 2014-на початку 2015 рр. могли зняти з депозиту близько 600 дол. в день).
Також регулятор спробував максимально нівелювати можливість відтоку валюти з країни за рахунок «нетипових» операцій з борговими інструментами (включаючи дострокові зовнішні позики) і обмеження на виплату дивідендів. І якщо окремі заходи, спрямовані на поліпшення синхронності валютного ринку (продаж частини валютної виручки експортерами; додаткові вимоги для імпортерів та інвесторів/кредиторів) ще можна вважати виправданими, то обмеження на готівковому валютному ринку привели до поступового заміщення банків легальними і напівлегальними обмінними пунктами, послуги яких для звичайних громадян були більш вигідними, ніж банківські обмінні пункти.
Чи зможуть банки відвоювати втрачені позиції в даному сегменті? – Думаю, зможуть, але це займе чимало часу, який для банківського сектора виллється не тільки в значний обсяг упущеної вигоди, але і втратою потенційних клієнтів за іншими операціями.
Поступове пом’якшення обмежень (вимог) за операціями на валютному ринку може поліпшити фінансовий стан низки банків і сприятливо позначиться на ліквідності підприємств ЗЕД.
Також лібералізація транскордонних валютних відносин сприятливо відіб’ється на перспективності вкладень в корпоративні права українських компаній для іноземних інвесторів і кредиторів, що особливо актуально напередодні глобального розпродажу великих об’єктів держвласності.
Є плюси і для громадян – «ослаблення рамок» «гіпотетично» зможе повернути частину населення в банки, так як ризик отримати «фальшиві долари» для пересічного громадянина «з рук» набагато вище, ніж в разі придбання валюти в банківському обмінному пункті.
Всі плюси наштовхуються лише на одне «але» – чи достатньо у регулятора інших можливостей для «утримання ринку» і чи не доведеться через пів року-рік констатувати чергову різку девальвацію національної валюти. Надіюсь, важелів достатньо.
Віктор Шулик, аналітик фінансового ринка
За матеріалами:
Файненс.ЮА
Якщо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter , щоб повідомити про це.

Поділитися новиною

Підпишіться на нас