1108
ПриватБанку збережуть доступ до бюджетників
— Особисті фінанси
Уряд готовий піти на мирову з банкірами, які оскаржують в суді радикальний переділ грошових потоків бюджету. Список банків, через які можна виплачувати пенсії, держдопомогу і зарплати бюджетникам, різко скоротиться за рахунок виключення з нього невеликих банків. У той же час ПриватБанк, якому загрожувало позбавлення статусу уповноваженого банку, може і далі продовжити обслуговувати бюджетників.
Зміна правил
Як стало відомо FinClub, уряд готує нові правила відбору банків, які отримають монопольне право на виплату пенсій, державної допомоги та зарплат бюджетників (проект документа має FinClub). Нові умови замінять вимоги жорсткої постанови № 37, прийнятої на початку року. Тоді рішення Кабміну не тільки обурило банки, а й змусило їх оскаржити документ у суді. Позови подали Незалежна асоціація банків України, ПриватБанк і УкрСиббанк.
«Нам вдалося домогтися судової заборони на проведення засідання постійної комісії Мінфіну щодо перегляду уповноважених банків. Поки засідання суду перенесли на 22 червня. Сподіваємося, що до цього часу уряд скасує постанову № 37 і прийме нову, більш зважену і справедливу стосовно всіх гравців ринку », – повідомила FinClub виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.
Оновлений документ буде масштабніший. Якщо постанова № 37 стосується тільки відбору банків для виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги, то проект постанови, що готується також буде зачіпати виплату пенсій.
Відсіються не всі
Згідно з проектом документа, який є у розпорядженні FinClub, уповноважені банки повинні будуть відповідати вісьмом критеріям – на один менше, ніж раніше. Повністю ідентичні шість вимог.
Як і зараз, частка активів банку-кандидата на виплати повинна становити не менше 1% активів банківської системи; банк повинен працювати на ринку не менше трьох років; не допустять до роботи з бюджетниками банки, чиї власники або пов’язані особи перебувають під санкціями. Чи не допустять до таких виплат банки, які не є учасниками ФГВФО, «крім випадків, передбачених законом» (виняток стосується Ощадбанку), або мають борги перед ФГВФО по сплаті зборів, штрафів, пені, або ж мають заборгованість зі сплати податків і зборів до держбюджету. Не зможуть брати участь в конкурсі банки, які протягом останніх трьох місяців не виконували нормативи НБУ.
Втім, з’явилося виключення з правила розміру активів: воно не поширюється на банки, контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим і банківським установам, що мають інвестиційний рейтинг від міжнародно-визнаних рейтингових агентств.
Трохи жорсткіше будуть вимоги НБУ: до банків протягом шести останніх місяців (зараз – три) комісія НБУ не повинна застосовувати заходи впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних операцій.
Як і зараз, банки повинні емітувати платіжні картки, але емісія карт держсистеми (мова про «Простір», раніше – НСМЕП) більше не повинна становити не менше 10% випущених карток. З’явилась нова вимога: співвідношення кредитів, виданих Нацбанком, до статутного капіталу банку не повинно перевищувати 50%. Але зникла норма про викуп ОВДП в розмірі не менше 20% регулятивного капіталу банку.
Держбанки стають уповноваженими поза конкурсом. Їх унікальний статус збережений.
Боротьба за статус
Цей документ почала готувати ще команда Наталії Яресько. «Як Мінфін і обіцяв, він відмовився від вимоги щодо обов’язкової емісії карток НСМЕП. А ось щодо вимоги по ОВДП йшли дискусії. На Мінфін давило банківське лобі. Більш того, штучна вимога з купівлі ОВДП – дуже адміністративний крок. Тоді і з’явилася вимога про обсяг рефінансування: вона виглядає більш виваженою, її досить легко вираховувати. Головним «адресатом» як попередньої, так і нової норми є ПриватБанк», – пояснив FinClub екс-співробітник Мінфіну.
Глава Нацбанку Валерія Гонтарєва заявила, що ПриватБанк винен регулятору близько 26 млрд грн (щомісяця погашає за 650 млн грн), в той час як статутний капітал банку – 27,86 млрд грн.
Втім, у Нацбанку пояснили FinClub, що з самої останньої версії постанови критерій рефінансування зник. Це означає, що ПриватБанк не усунутий з цього ринку. У ПриватБанку відмовилися від коментарів. Раніше в банку заявляли про готовність виконувати постанову, але в підсумку оскаржили її.
«Про умови по рефінансуванню мова не йде. Цей проект постанови став результатом тривалих переговорів НАБУ з Нацбанком і новим Кабміном. Ми вважаємо цей проект більш зваженим і справедливим. Він в рівній мірі захищає населення, але в той же час не порушує принципи чесної конкуренції між усіма гравцями ринку. Якщо проект приймуть у такій редакції, ми не будемо виступати проти », – розповіла FinClub Олена Коробкова. У Мінфіні залишили запит FinClub без відповіді.
Чистка рядів
У порівнянні з нинішнім списком, кількість уповноважених банків може скоротитися більш ніж в два рази з нинішніх 44 установ. Станом на 1 квітня, активи лише 17 банків перевищують 1% активів всієї банківської системи. З них три – Сбербанк, ВТБ Банк і Промінвестбанк – тут же відсіваються за критерієм міжнародних санкцій.
Завдяки особливому критерію ще 11 банків могли б пройти «в фінал» – у них є міжнародні акціонери: Кредобанк, Прокредит Банк, Універсал Банк, Правекс-банк, Піреус Банк, Марфін Банк, Ідея Банк, Кредит Європа Банк, Дойче Банк ДБУ, «Форвард»,«СЕБ Корпоративний банк». Але власники лише менше половини з них мають інвестиційні рейтинги. Не проходять цей критерій Піреус Банк, Марфін Банк, «Форвард», Універсал Банк. Під питанням Ідея Банк і Кредит Європа Банк.
Директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЕМА Олександр Карпов пропонує в новій постанові Кабміну прописати, що воно буде діяти до вступу в силу закону, «яким будуть врегульовані питання захисту прав людини на вільне обрання банківської установи для отримання заробітної плати, пенсії, інших виплат, і заходів по економії коштів бюджетних установ, державних і комунальних підприємств, але не пізніше, ніж до 31 травня 2017 року ». «Комплексною програмою розвитку фінансового сектора до 2020 року передбачено добровільний і особистий вибір громадянином банківської установи для отримання переказів, а також відсутність обмежень і зайвого регулювання для банків», – йдеться в листі ЕМА на ім’я прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.
Хоча НАБУ підтримує нову ініціативу уряду, окремі банки готові оскаржити і її. «Банк Кредит Дніпро в цілому виступає проти дії постанови № 37 від 20 січня 2016 року. Ряд заходів, які значаться в документі, ми вважаємо дискримінаційними і такими, що порушують стандарти вільної конкуренції. І мають намір боротися за скасування цих норм в суді», – говорить директор з юридичних питань Банку Кредит Дніпро Максим Грінченко. Як мінімум одна норма, проти якої виступає банк, прописана в новій постанові – вимога до активів.
Інші банки не будуть оскаржувати рішення уряду. «Ми вже два роки не займаємося виплатою пенсій, так як сфокусувалися на платіжних проектах через платіжну систему FlashPay. Тому це рішення для нас не критично», – говорить голова правління банку «Фамільний» Ольга Долженко.
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
