1251
Бюджет-2017. Привіт, ялинка, Новий рік!
— Казна та Політика
Мінфін не може запустити бюджетний процес. Уже вдруге на засіданні Кабміну зривається розгляд бюджетної резолюції на 2017 рік.
Цей документ, як відомо, закладає основи для формування бюджету на майбутній рік.
У ньому прописуються всі орієнтири і маяки, на які чиновники будуть спиратися при розгляді та затвердженні бюджету. Це макропрогнози із зазначенням номінального і реального ВВП, інфляції, курсу гривні в середньому за рік, і на кінець року, рівня безробіття.
Також бюджетна резолюція визначає розмір мінімальної заробітної плати і прожиткового мінімуму.
Якщо в 2016 прийняття бюджетної резолюції заблокував парламент, то в цьому році документ “завис” на самому старті – він ніяк не може вийти з Мінфіну.
Уже двічі в урядовців виникали зауваження до проекту документа, і він повертався на доопрацювання.
Багато в чому це пов’язано з бажанням міністра фінансів Олександра Данилюка змінити формат бюджетної декларації. Міністр наполягає на тому, щоб виписати документ з урахуванням середньострокового планування видатків держбюджету.
“Моя позиція була в тому, щоб вносити трирічну декларацію і я давав відповідні доручення”, – говорить він.
Новий підхід до формування бюджетної резолюції міністр визначив одним із пріоритетів роботи міністерства. Сенс в тому, щоб визначити основні бюджетні орієнтири на наступні після планового два бюджетні періоди, які повинні стати базою для формування бюджетів на 2017, 2018 і 2019 роки.
У пріоритетах Данилюк навіть прописав дефіцит бюджету, на який планувалося орієнтуватися при середньостроковому плануванні: у 2017 році – 3%, в 2018 – 2,5%. Це узгоджені з МВФ показники дефіциту.
Правда, тут виникає протиріччя. У березні, коли проект резолюції виносився на розгляд, до нього додавався розрахунок макропоказників на 2018 і 2019 роки. А в цей раз його не було. Як відсутність макропрогнозів на наступні роки узгоджується з середньостроковим плануванням, незрозуміло.
Планування наперед вимагає конкретних розрахунків, а також їх узгодження з розпорядниками бюджетних коштів. Акцент планувалося зробити на видаткової частини, тобто треба домогтися від головних розпорядників коштів прогнозів про те, якими будуть їхні витрати на три роки наперед.
На все це потрібен час.
Данилюк публічно визнає: якраз часу на підготовку системного документа в форматі, в якому він хотів, не вистачило. За його словами, резолюція буде розглянута на засіданні урядового комітету в п’ятницю. “Після цього вона буде винесена на наступне засідання Кабміну”, – запевняє він ЕП.
У якому вигляді документ з’явиться на наступному (або не наступному) засіданні уряду, можна тільки здогадуватися.
“Проект не буде сильно відрізнятися від того, який був внесений в кінці березня. Але всі наступні етапи бюджетного процесу будуть зроблені по-новому. Без зміни бюджетного процесу ми не зможемо ефективно розподіляти ресурси”, – говорить Данилюк.
Поки Мінфін доопрацьовує документ і визначається з його форматом ясно одне: нинішній рік не буде винятком, і бюджет знову буде прийматися в останній момент.
Прописані в Бюджетному Кодексі терміни бюджетного процесу черговий раз не дотримуються, процедура підготовки бюджету порушена.
Не допрацювали
Згідно із законом Кабмін повинен прийняти бюджетну резолюцію пізніше 1 квітня. Пізніше 30 квітня документ повинен розглянути парламент.
Мінфін подав документ в термін, і вперше затвердити його на Кабміні планувалося 30 березня. Але своєчасний старт дуже швидко був знівельований і розгляд документа застопорився.
Документ був винесений на розгляд КМУ, але тоді у міністрів виникли до нього зауваження. Найбільше критики прозвучало від тоді ще міністра соціальної політики Павла Розенка – він вимагав зафіксувати зростання соціальних стандартів темпами, що перевищують інфляційні очікування.
Зауваження також звучали і від інших міністрів.
З тих пір Мінфін два місяці допрацьовував документ, і в підсумку видав майже те ж саме.
У середу на порядку денному Кабміну стояв проект резолюції практично ідентичний березневому. За винятком номінального ВВП макропоказники залишилися колишніми: зростання ВВП – 3%, індекс споживчих цін – 8,1%, індекс цін виробників – 8,5%, середньорічний обмінний курс – 27,2 грн за дол, рівень безробіття – 8,6% .
Якщо в березні прогноз по номінальному ВВП закладався в сумі 2 574,9 млрд грн, то зараз він збільшився на 10 млрд грн – до 2 584,9 млрд грн.
Граничний розмір держборгу залишився незмінним 66,8% ВВП. Граничний обсяг держгарантій – не більше 5% доходів загального фонду держбюджету.
Що змінилося? Мінфін конкретизував свої плани в соціальній політиці. Так, темпи підвищення прожиткового мінімуму будуть не менш, ніж на 2% вище інфляції.
Розмір мінімальної зарплати закладається не нижче прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Оклад працівника першого тарифного розряду також планується підвищувати вищими темпами, ніж очікування щодо інфляції.
У березні маса зауважень до резолюції була у місцевої влади. Зокрема, її пропонувалося доповнити положеннями щодо вжиття заходів щодо ліквідації податкової заборгованості держпідприємств перед місцевими бюджетами, змінити механізм стягнення туристичного збору і прив’язати його ставки до обороту (виручки) за надання готельних послуг.
Також пропонувалося додати пункт про забезпечення бюджетів необхідними ресурсами для виконання делегованих повноважень. Ці побажання не були враховані.
Чому резолюцію зняли з розгляду
В ході засідання Кабміну Данилюк зняв проект резолюції з формальної причини – вона не була розглянута на профільному урядовому комітеті.
За інформацією видання, на цей раз зауваження до проекту резолюції були у міністра освіти Лілії Грівневич.
“Міністр проти пунктів, які стосуються оптимізації ПТУ на 5%, що прописано в проекті резолюції”, – повідомив ЕП джерело в міністерстві фінансів.
“У цьому проекті резолюції написано про оптимізацію мережі ПТУ. Для нас важливо, щоб у бюджетній резолюції підкреслювалося, що на утримання навчальних закладів буде надано субвенцію”, – пояснила ЕП Грівневіч.
Також, за її словами, не можна виставляти ніяких кількісних показників по оптимізації.
“Регіони будуть стверджувати свої регіональні плани мереж ПТУ, вони можуть відрізнятися. Тому ніяких узагальнених середніх показників на нашу думку прописувати не можна. Ми будемо відстоювати свою позицію на засіданні урядового комітету”, – пообіцяла міністр.
Все це говорить про відсутність єдиного підходу в Мінфіні до процедури підготовки бюджету. Є ризик, що доопрацювання документа затягнеться на невизначений термін, і він знову буде прийматися поспіхом перед новим роком.
За інформацією видання, паралельно Мінфін почав процес узгодження з розпорядниками коштів основних параметрів бюджету. Оптимістичний сценарій такий – попередньо визначитися в липні, до серпня звести проект кошторису, і винести на розгляд до 15 вересня.
Як буде на практиці, покаже час. Балансувати бюджет 2017 має бути за рахунок “пакету” соціальних законопроектів, який напевно викличе ажіотаж у парламенті.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною
