Розшукуються багатії. Який "сюрприз" Насіров готує українським мільйонерам
Державна фіскальна служба звернула увагу на заможних українців. Наміри податківців наче серйозні. Пункт на цю тему є в останній редакції проекту меморандуму з МВФ.
Як повідомляють співрозмовники ЕП в Кабміні, з’явився він там саме з подачі ДФС.
“Українська сторона завершує розробку законопроекту, який встановить критерії визначення “власників велкого капіталу”, введе для них нову програму перевірок і надасть ДФС інструменти для виявлення недобросовісних платників податків, включаючи можливість доступу до даних банківського рахунку таких осіб”, – йдеться в проекті меморандуму.
Доступ до даних можливий за умови потужних захисних механізмів. Важливо мінімізувати можливість зловживань з боку фіскалів.
ЕП з’ясовувала, що криється за цими формулюваннями, і які наміри ДФС щодо багатих українців.
ДФС працює над критеріями
“Мова йде про те, щоб створити офіс з обслуговування великих платників-фізосіб”, – пояснив суть хитромудрого пасажу глава ДФС Роман Насіров. Такий офіс вже є, але тільки для юросіб.
Як випливає з документів, які опинилися в розпорядженні ЕП, ідея створити офіс обговорювалася в 2015 році з експертами бюджетно-податкового департаменту МВФ і представниками департаменту казначейства США. Законопроект на цю тему планувалося розробити до кінця 2015 року, але процес застопорився.
У розпорядженні ЕП опинилася попередня версія змін до законодавства, яку напрацьовувала ДФС.
Власниками великого капіталу пропонувалося визнати кінцевих бенефіціарів великих платників податків або українців з часткою капіталу 20% і вище в іноземних компаніях, які задекларували дохід 10 і більше млн євро.
Як фізосіб з високим рівнем доходів також розглядалися громадяни з річним доходом понад 50 млн грн.
За неподання або несвоєчасне подання декларації пропонувалося штрафувати. Розмір штрафу – 25% суми нарахованого ПДФО.
За не весь задекларований дохід міг загрожувати штраф в розмірі 3% суми задекларованого доходу. Якщо ж заможний громадянин нічого не задекларував, йому ставиться штраф в розмірі 25% визначеної фіскалами суми податкових зобов’язань. Виглядають напрацювання наступним чином.
Ці поправки не остаточні.
“Критерії поки обговорюються. Частка капіталу може бути і 10% +. Ми б хотіли зробити критерії більш дискретними. У нас багато компаній, які пройшли IPO. Є топ-менеджмент в приватному секторі, який володіє невеликим пакетом акцій, але отримує високу зарплату.
Можна ввести комбінований критерій для тих, хто одночасно володіє пакетом акцій і займає керуючу посаду в компанії – великого платника”, – говорить Насіров.
За його словами, критерії можуть торкнутися і чиновників – топ-менеджерів, які офіційно отримують зарплату, умовно, 12 тис грн, але володіють іншими активами і отримують з них дохід.
У травні 2016 року роботу Дфс в цьому напрямку активізувалася.
За даними джерел ЕП, глава центрального офісу відомства по роботі з великими платниками податків Євген Бамбизов запропонував провести вибірку фізосіб, які отримали дохід за 2015 року понад 50 млн грн і є бенефіціарами одного або декількох великих платників податків.
Вибірка йому знадобилася напередодні зустрічі з представниками казначейства США.
Мотиви-перспективи
Як випливає з документів, основна мета нового офісу – підвищити податкову дисципліну серед фізосіб з високим рівнем доходу.
“Сенс в тому, щоб вони централізовано платили податки, а ми отримали зрозумілу картину зв’язків між корпораціями-юрособами і фізособами-бенефіціарами цих компаній, – пояснив Бамбизов.
Розуміння цих зв’язків ДФС в тому числі більш ефективно виявляти можливі схеми ухилення від сплати податків.
Опитані ЕП експерти сумніваються в тому, що фіскалам допоможе новий офіс.
“Всі схеми відходу від сплати податків відомі. Виявляти фізосіб-ухильників можна незалежно від того, в якому офісі вони обслуговуються. Функціонал ДФС дозволяє їх дістати. Головне – бажання”, – зазначив в коментарі ЕП керівник податково-юридичної практики “EY в Україні” Володимир Котенко.
За його словами, в офіс потраплять тільки ті платники, які і так платять податки і декларують доходи. Ті ж, хто ухилявся, продовжать шукати можливості для ухилення незалежно від місця реєстрації.
“В Англії та Франції створення структури по роботі з юрособами мало сенс – там складна система оподаткування фізосіб. В Україні оподаткування фізосіб просте, тому очевидних підстав для створення окремої структури немає”, – говорить партнер International Tax Associates B.V. Рустам Вахітов.
В Україні, за його словами, громадяни з високими доходами тісно пов’язані зі своїми бізнес-групами, і якщо цих людей розглядати поза корпоративної системи взаємозв’язків, віддавши їх в інший офіс, то це лише все заплутає.
“Логічно, щоб ними займалася структура, яка працює з великими платниками податків-юрособами. Шукати кінці структур і їх бенефіціарів треба, але це частина корпоративної структуризації – левова частка схем доводиться саме на операції юросіб”, – говорить експерт.
За прогнозами Бамбізова, офіс може заробити з початку 2017 року.
“З методологією супроводу фізосіб і критеріями ми визначимося за місяць-два. В частині підготовки законопроектів роботи до кінця 2016 року вистачає. Законодавча база не пристосована до супроводу фізосіб. Потрібно вирішити багато питань – від надання банківської інформації до застосування непрямих методів оподаткування”, – говорить Бамбизов.
За його словами, ДФС спочатку потрібно визначитися з критеріями, потім стане зрозуміло, скільки фізосіб під них підпаде.
У Мінфіні з запуском офісу поспішати не готові. Рівень тінізації доходів громадян високий, і якщо орієнтуватися на нинішню статистику, вибірка буде неповною. В першу чергу, буде видно “білі” фізособи.
“Сказати, що офіс запрацює прямо зараз, не можна. Поки у нас не буде результатів нульового декларування, виявити певну категорію українців буде складно”, – говорить співрозмовник ЕП в Міністерстві фінансів.
Заковика в тому, нагадує він, що МВФ проти нульового декларування. Таким чином, ефективність роботи подібного офісу поки під питанням.
Як відомо, Насіров і глава парламентського комітету з питань податкової і митної політики Ніна Южаніна допускають старт нульового декларування в кінці 2016 року. Мінфін же, за даними ЕП, схильний почекати.
Галина Калачова
За матеріалами: Економічна Правда
Поділитися новиною