1795
Довгострокове рефінансування добігає кінця
— Кредит&Депозит
Дмитро СЛИНЬКО
Недавно Нацбанк заявив про намір цього року завершити програму рефінансування банків для кредитування довгострокових інвестпроектів, у рамках якої вже видав кредити на понад 450 млн грн. «Контракти» з’ясовують, які її підсумки, і що думають з цього приводу банкіри та Нацбанк.
«Спірна» програма
Історію програми довгострокового рефінансування можна сміливо назвати історією суперечок. Від самого початку її існування (20 серпня 2002 р.) програму не критикував тільки ледачий. Першим «критиком» був уряд, якому не подобалася відсутність положень про моніторинг інвестпроектів, а також невідповідність проектів, що подаються на розгляд НБУ, пріоритетам розвитку галузей економіки.
Керівництво НБУ хоч і спростовувало ці обвинувачення, все ж вимушене було визнати, що проекти, яких менш ніж за місяць банки подали на 827 млн грн, справді далекі від інноваційних. Врешті тогочасний голова Нацбанку Володимир Стельмах чітко дав зрозуміти, що до інновацій належить не будівництво супермаркетів, а будівництво, наприклад, автобанів і запуск залізничних маршрутів на зразок «Столичних експресів».
Для чіткого розуміння банками суті інноваційних проектів уряд випустив офіційний список пріоритетних галузей для рефінансування. Хоча цей документ навряд чи щось прояснив: адже в довгому списку пріоритетів фігурували майже всі галузі — від «розведення свиней і птиці» та «рибальства» до «виробництва велосипедів» і «послуг з прийому та доставки грошових переказів». У жовтні 2002 року програму нарешті вдалося «запустити» — першим інноваційно-інвестиційним проектом став проект модернізації Роздольського цегельного заводу (Львівська обл.) вартістю 12 млн грн, фінансований банком «Надра».
2002 року рефінансування Нацбанку на суму 121,5 млн грн залучив і Промінвестбанк — для кредитування інвестпроекту Харківського авіазаводу з випуску літаків Ан-140 і Ан-74.
МВФ програму не любить
Не втомлюється критикувати програму довгострокового рефінансування і Міжнародний валютний фонд. На думку МВФ, вона «може спотворити кредитний ринок, обмежити гнучкість монетарної політики і збільшити державні витрати».
МВФ вважає, що НБУ через цю програму може кредитувати реальний сектор економіки, тоді як повинен працювати тільки з банками. У Нацбанку ж ці аргументи категорично відкидають. Як не раз наголошувало керівництво НБУ, Нацбанк діє в рамках затверджених Радою НБУ параметрів зростання грошової маси і бази, а програма допомагає «збити» ставку кредитування. Тим часом, як зазначав голова НБУ Сергій Тігіпко, серйозних протиріч з МВФ щодо цієї програми у Нацбанку немає.
Еволюція умов програми
Протягом дії програми до неї було внесено кілька змін. Так, 12 лютого 2003 р. НБУ дозволив банкам давати йому в заставу при рефінансуванні корпоративні облігації.
Ще важливішим кроком став дозвіл з 21 червня 2003 р. довгострокового рефінансування банків для придбання корпоративних облігацій на первинному ринку. Таке рішення Нацбанк прийняв вочевидь для того, щоб сприяти розміщенню облігацій великих держпідприємств. Адже до його прийняття Сергій Тігіпко не раз закликав держпідприємства випускати облігації, щоб сприяти розвитку фондового ринку і диверсифікувати активи банківської системи, яка понад 70% своїх прибутків заробляє на кредитних операціях, що призводить до концентрації ризиків.
Справді, великі банки вже залучили рефінансування Нацбанку під заставу облігацій Південно-Західної залізниці, Укртелекому; на черзі — папери НАЕК «Енергоатом». Президент НАЕК Сергій Тулуб повідомляв про досягнуту з Нацбанком домовленість щодо можливого рефінансування під заставу цих облігацій, а також про намір провідних банків придбати великі пакети облігацій (планована сума випуску — 500 млн грн).
Банкіри хочуть продовження
Хоча про остаточні підсумки програми говорити зарано, один висновок зробити вже можна — основну частину кредитних ресурсів Нацбанку внаслідок реалізації програми отримали великі держпідприємства.
Загалом банкіри позитивно відгукуються про ефективність програми. Основна думка — жоден, навіть великий, український банк не потягне фінансування великомасштабних проектів за низькою кредитною ставкою на тривалий термін. Тому банкіри наголошують на доцільності продовження програми.
Нацбанк, своєю чергою, бачить й інші «позитиви». Так, на думку першого заступника голови НБУ Арсенія Яценюка, програма довгострокового рефінансування дала змогу створити «додаткові компенсатори для надмірної гривні» і сприяти розвитку фондового ринку. Як вважає Яценюк, без розвиненого фондового ринку надлишок гривні буде використано для валютних спекуляцій, що негативно позначиться на валютному ринку.
Перший заступник голови НБУ також наголосив, що програма не призводить до зайвої емісії. «Національний банк добре рахує і добре знає, в якому обсязі, коли і за яких обставин можна видавати гроші, тому про мільярди емісійних грошей не може бути й мови», — впевнений він.
Що ж до можливого поновлення програми — в Нацбанку вважають, що про це говорити ще рано, тим більше що до кінця року в її рамках ще можуть виділити великі кредити.
«Ми ще не закрили програму, як можна поновити те, що ще не закрите? — відповів на запитання «Контрактів» Арсеній Яценюк.
Коментарі фахівців
Арсеній ЯЦЕНЮК, перший заступник голови НБУ:
— Якщо ви пам’ятаєте ідеологію впровадження програми довгострокового рефінансування, вона ставила кілька завдань. Перше — зменшення процентної ставки в реальному секторі економіки. Друге — забезпечення надзвичайно позитивних темпів зростання ВВП необхідною грошовою пропозицією. Третє — фінансування особливо важливих проектів, які дають можливість розвиватися Україні і поліпшувати структуру її економіки.
На мою думку, першу частину цієї програми вже виконано, тобто ми показали, що кошти можна видавати не тільки на рік-півтора, а й на довгостроковий період. Друге — ми показали, що структура кредитного портфеля банків має бути зорієнтована не тільки на роздрібний бізнес і на короткострокові позики, а й на інвестиційні внески. І сьогодні ті кошти, які виділив Нацбанк, саме і спрямовані на інвестиційний розвиток економіки. Третє — ми реально зменшили процентну ставку.
Сьогодні поліпшувати структуру економіки та кредитного портфеля за рахунок коштів Національного банку було б не зовсім правильним. Тому 2003 рік мав бути і стартом цієї програми, і її закінченням.
Ерік НАЙМАН, начальник відділу випуску фінансових інструментів АКБ «Укрсоцбанк»:
— Ефективність програми довгострокового рефінансування НБУ поки що оцінювати рано, хоча перші підсумки вже підбити можна. У справді великих вітчизняних підприємств з’явився шанс, не чекаючи розширення фінансового сектора до рівня хоч би Польщі (сумарні чисті активи польських банків становлять 65% ВВП, а українських банків тільки 37%), реалізувати відповідні до їх масштабів інвестиційні проекти. Зокрема, це показують приклади Південно-Західної залізниці й Укртелекому.
Економіка ніколи не стоїть на місці — вона або зростає, або падає. Тому будь-яка зупинка інвестиційної діяльності неминуче призведе до стагнації економіки, а отже, до падіння прибутків бюджету і зниження рівня життя населення України. Тому ми сподіваємося, що програма довгострокового рефінансування НБУ не зупиниться на досягнутому. Хоча наразі можна чекати, що вона трансформується.
Вадим БЕРЕЗОВИК, заступник директора кредитного департаменту банку «Аваль»:
— На мою думку, рефінансування комерційних банків НБУ для кредитування довгострокових проектів — дуже важлива для вітчизняної економіки програма. Сьогодні це єдина можливість для комерційних банків залучити адекватні за термінами кредитні ресурси, які будуть використані для надання довгострокових інвестиційних кредитів. Ефективність програми можна підвищити, збільшивши її обсяги і полегшивши доступ до неї тим стабільним банкам, які мають перспективні реальні проекти. Однозначно, такі програми необхідні не тільки для банківської системи, а, передусім, для промисловості. Доки не з’являться на ринку довгострокові цінні папери, у банків не буде достатніх ресурсів для кредитування великомасштабних інвестиційних проектів.
Основні кредити, видані Нацбанком за програмою довгострокового рефінансування в 2003 році, млн грн
За матеріалами: Контракти
Поділитися новиною
