557
Безкредитна історія. Банкам загрожує проїдання капіталу
— Кредит&Депозит
Українські банки готуються нарощувати кредитні портфелі у наступні 12 місяців. Про це свідчать дані, зібрані Національним банком України у першому кварталі 2016 року.
Згідно інформації 72 опитаних кредитних менеджерів банків, протягом другого кварталу поточного року – першого кварталу 2017-го обсяги виданих кредитів планують наростити 62% респондентів. Вже у квітні-червні 2016 року фінустанови очікують на зростання попиту на усі види кредитів домогосподарств та корпоративного сектору, крім валютних.
Не дивлячись на те, що по даних НБУ оцінювати серйозність намірів банкірів активізувати кредитування важко, адже сьогодні банківська система все ще лишається слабкою, і більшість банків все ще дуже слабо кредитують економіку, відновити кредитування стає питанням виживання для фінустанов. Якщо банки й надалі відкладатимуть активізацію кредитування, то втратять роль ключової ланки в фінансовій системі. Адже вже зараз підприємства перетікають за позиками до фінансових компаній та кредитних спілок, оскільки банки висувають жорсткі вимоги до позичальників.
Ще одна причина розпочати кредитувати вже зараз – швидке погіршення якості кредитного портфелю. ‘‘В наслідок тієї кризи, яку пережила банківська система, постраждали не лише банки, але й населення, і так само підприємства. Вони також втратили велику кількість ресурсів в збанкрутілих банках, які могли направляти на свій розвиток чи обслуговування кредитів. Як результат, частка непрацюючих кредитів на сьогодні перевищує 40%’’, – каже заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
Після того, як зупинилося кредитування, хороші кредити продовжували погашатися. Відповідно кредитний портфель банків почав скорочуватися, а питома вага поганих боргів лише збільшувалася. ‘‘Без кредитування у банків не буде достатньо доходів, вони проїдатимуть свій капітал, а частка проблемних боргів рости – це замкнене коло’’, – запевняє Рожкова. І це вже значно серйозніший привід не відкладати питання відновлення кредитування до того часу, коли країна вирішить усі свої проблеми як економічні, так і системні, ніж тимчасова втрата клієнтів.
Бізнес та споживання
Згідно даних НБУ, 45% опитаних банків прозвітували про збільшення заявок як від великого бізнесу, так і від малого та середнього бізнесу (МСБ). Найбільший приріст попиту спостерігався за короткостроковими, що свідчить про збільшення потреби підприємств в обіговому капіталі та необхідність реструктуризації заборгованості перед банками та партнерами.
За інформацією НБУ, суттєве покращення ситуації із ліквідністю у банках вже у поточному кварталі дало можливість пом’якшити стандарти кредитування та піти на певне зниження кредитних ставок. Так, за даними консалтингової компанії Простобанк-Консалтинг, якщо станом на 1 січня 2016 середня ефективна процентна ставка на поповнення оборотних коштів становила 27,2% річних, то станом на 24 квітня такі кредити підприємцям обходилися вже в 26,6%.
Росте й оптимізм банкірів щодо пожвавлення роздрібного кредитування протягом наступних 12 місяців – 44% респондентів очікують пожвавлення, тоді як ще півроку тому таких було лише 33%. Приріст попиту переважно зумовлений зростанням витратами домогосподарств на товари довготермінового користування та зростання споживчої впевненості, свідчать дані НБУ.
Боротьба за клієнтів змусила банки вдатися до пом’якшення стандартів споживчого кредитування. Цінові умови кредитування домогосподарств, на думку банкірів, поліпшилися. Це ж підтверджують і в Простобанк-Консалтинг: на початку року ефективна процентна ставка споживчого кредиту терміном на рік коштувала позичальникам 85,8%, а на три роки – 81,8%. А станом на 27 квітня, за даними аналітиків компанії, ставки впали до 81,6% і до 76,4% відповідно.
Кому кредит
В принципі, банки продовжують кредитувати, але не можна говорити про масове структурне кредитування, описує наміри банківської спільноти Тамара Савощенко, голова правління Укрсоцбанку. Адже головне питання у банкірів – кому видавати кошти – лишається. Та кількість клієнтів, за її словами, яка сьогодні кредитується в банках – це і є здорові позичальники, яких можна кредитувати.
‘‘Ми часто говоримо про неохідність відновлення довіри до банківської системи, але забуваємо, що банки теж винесли уроки з цієї кризи, і недовіра банків до позичальників теж висока’’, – розповідає вона. Як результат, банки повністю змінили свою політику ухвалення рішень.
Сьогодні, за словами Савощенко, поведінка банків кардинально змінилося: фінустанови звертають увагу на кредитну історію та історію партнерства банку з кожним конкретним клієнтом. І саме таким клієнтам, з якими банк тривалий час співпрацює не тільки в частині кредитування, але й по решті продуктів, фінустанови готові видавати позики.
‘‘Значущим чинником, що стримує попит на кредитування, є високі відсоткові ставки. Навіть при мінімальній маржі [різницею між вартістю залучених вкладів і вартістю виданих кредитів] вона не підйомна для бізнесу. Але, якщо клієнт працює з банком по всьому комплексу послуг, то банк може запропонувати йому привабливу ставку, тому що по інших сервісах, які він надає клієнту, банк має дохід’’, – розповідає Савощенко.
Друга ознака, на яку банки звертають увагу при прийнятті рішення про видачу кредиту, це бізнес-модель клієнта, і його здатність генерувати дохід, який дозволить обслуговувати кредит в тривалій перспективі. Банки в даний час навчаються вивчати і розуміти бізнес-моделі потенційних позичальників.
І третій важливий момент, на який банки звертають увагу, – це кредитні застави. ‘‘Якщо до всіх цих подій, до 2014 року, банки охоче дивились на клієнтів із заставою, то сьогодні застава не є ключовою при прийнятті рішення, а отже і не є драйвером кредитування’’, – констатує Кирило Шевченко, голова правління Укргазбанку.
За словами банкірів, якщо раніше покриття застави вимагалося практично один до одного (вартість застави була рівнозначна розміром кредиту), то зараз банки прагнуть перестрахуватися, вимагаючи заставу, ціна якої в три-чотири рази перевищує об’єм позики. Усе тому, що в даний час ліквідність застав дуже низька, і їх дуже складно продати. Частина ліквідного майна вже закладена іншим банкам, а інша частина знаходитися в розпорядженні Фонду гарантування вкладів.
Леся Виговська
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
