691
Спливання покаже. Вісім міністрів уряду Гройсмана розповідають, що зроблять на своєму посту
— Казна та Політика
У Кабмін, сформований за політичним, а не технократичним принципом, увійшло 23 особи. Дев’ятеро з них працювали в попередньому уряді Арсенія Яценюка
Всім їм доведеться доводити, що третій після Майдану Кабмін у змозі провести реальні реформи. І якщо їхні попередники боролися з кризою, то тепер, коли дно досягнуте, команда Гройсмана повинна показати зростання.
НВ звернулося до нових міністрів, які прийшли в уряд, з проханням відповісти на запитання: “Що ви плануєте зробити і чого хотіли б досягнути на своєму посту?”
Степан Кубів, перший віце-прем’єр — міністр економічного розвитку і торгівлі, 54 роки
CV: З 2000‑го по 2008‑й — голова правління Кредобанку. На парламентських виборах-2012 пройшов у Верховну раду (ВР) від ВО Батьківщина.
Під час революції був комендантом Євромайдану. З лютого по червень 2014‑го очолював Нацбанк.
На позачергових виборах 2014‑го знову отримав мандат, але вже від Блоку Петра Порошенка (БПП).
ВІДПОВІДЬ: Говорячи з колишнім міністром Айварасом Абромавичусом, я щиро подякував йому за виконану роботу та запевнив, що всі ініціативи, які були започатковані Міністерством економіки, будуть доведені до кінця. До таких я відношу, наприклад, приватизацію держпідприємств. Сьогодні їх майже 3,5 тис., але тільки половина працює. Та й ті приносять більше збитку, ніж прибутку. Нашою метою буде залишити в держвласності тільки дійсно стратегічні підприємства, решту ж корпоратизувати або повністю чи частково приватизувати.
Ми продовжимо роботу над крос-секторальним питанням дерегуляції. Це включає в себе і гармонізацію законодавчого поля з правом ЄС, і скасування окремих ліцензій та спрощення процедур (всі ці законопроекти вже не раз були в Раді, але до них ніяк не доходили руки).
Особливу увагу я б хотів приділити питанням наукової сфери. Мова йде про прикладну науку й розробки. Тут я бачу величезний потенціал, який до цього часу практично не використовувався. Мінекономрозвитку не має можливості впливати на розвиток того чи іншого напрямку науки безпосередньо, але ми можемо і повинні займатися питанням комерціалізації: стимулювати розробки інноваційних технологій українськими дослідниками та сприяти їх впровадженню на практиці.
Всі міжнародні зобов’язання України будуть виконані — ми зробимо все можливе, щоб отримати наступний транш МВФ у травні-червні цього року.
Прем’єр-міністр також наділив мене функцією роботи з парламентом і депутатами. Я вважаю, що ми повинні суттєво покращити комунікацію Кабміну з Радою — все‑таки, як не крути, будь-яка реформа починається з прийняття відповідних законодавчих актів. Я б хотів, щоб ми почали з прийняття нагальних законопроектів, які необхідні для підняття України в рейтингу Doing Business. Входження в топ-50 у найближчі місяці дало б чіткий сигнал інвесторам, що в країні відбуваються практичні позитивні зміни.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, 43 роки
CV: З 2014 року — депутат ВР від БПП: входила в об’єднання Єврооптимісти і Антикорупційна платформа. До цього чотири роки працювала директором Ялтинської європейської стратегії (YES).
Працювала в Українському незалежному центрі політичних досліджень, кореспондентом служби ВВС в США і на Кавказі, керувала Фондом підтримки міжнародного співробітництва України.
ВІДПОВІДЬ: Завдання кількох найближчих днів тижня — організаційне забезпечення роботи віце-прем’єра з новим функціоналом. Тут, у Кабміні, є офіс урядового уповноваженого з питань євроінтеграції. Ми вже провели якусь кількість зустрічей з його працівниками — це 31 особа плюс керівник — для того, щоб зрозуміти, наскільки можливим їм бачиться виконання поставлених перед нами завдань. Це той кістяк, на який хотілося б спертися, а потім запропонувати удосконалення цієї структури.
Країни, які повноцінно ставили перед собою завдання євроінтеграції, створили окремі інститути: хтось — міністерство євроінтеграції, як в Грузії; хтось — агентства. У перспективі такий інститут міг би запрацювати [в Україні] з наступного року.
Є кілька важливих для мене завдань. Перше — адаптація нашого законодавства до директив і взятих на себе зобов’язань, закладеним у рамках Угоди про асоціацію України з ЄС. Друге — координація горизонтальної співпраці між міністерствами, щоб досягти максимального успіху в кожному секторальному напрямку.
І, звісно, ми говоримо про євроатлантичний компонент. З боку Кабміну потрібно допомагати скоординувати зусилля з оборонної реформи. Багато пропозицій на даному етапі серйозно опрацьовані. Цей процес потрібно рухати вперед.
Хотілося б також приєднатися до підготовки стратегії системи держуправління. Наші європейські партнери зацікавлені, щоб ця реформа вдалася і стала одним з елементів боротьби з корупцією. Тому буде корисно залучити віце-прем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції до цього проекту.
Володимир Омелян, міністр інфраструктури, 37 років
CV: Працював заступником міністра інфраструктури Андрія Пивоварського в уряді Арсенія Яценюка.
Кар’єру починав у відділі НАТО і Західноєвропейського союзу управління євроатлантичної інтеграції при МЗС. Потім працював на інших посадах, зокрема керував відділом РФ в МЗС. Був заступником директора Департаменту забезпечення діяльності міністра (патронажна служба) Мінфіну, керував Службою міністра Кабміну.
ВІДПОВІДЬ: Моє основне завдання — довести до кінця розпочаті реформи і покласти початок новим.
По-перше, це зміни в [держкомпанії] Укрзалізниця (УЗ). Нам потрібно створити незалежну УЗ з ефективним професійним менеджментом і прозорим корпоративним управлінням. Мета цього етапу реформи УЗ — створити вертикально інтегровану холдингову компанію, в якій керування інфраструктурою, пасажирськими і вантажними перевезеннями, промисловими підприємствами тощо розділені по вертикалях і керуються окремо.
Друге — морська галузь з необхідністю реформування АМПУ [держпідприємство Агентство морпортів України], створення повноцінної морської адміністрації. Ми, як і раніше, будемо відстоювати важливість приватизації держкомпаній, крім стратегічних. Перш за все державних стивідорів [структури, що контролюють навантаження і вивантаження у портах]. Це може бути продаж або концесія, головне — щоб актив розвивався, нарощував робочі місця, приносив більше грошей до бюджетів усіх рівнів.
На порядку денному залишається питання створення дорожнього фонду, ми будемо заново вносити цей законопроект у парламент. В цілому я планую приділяти більше часу роботі з ВР і профільним комітетом.
Продовжиться робота над успішним завершенням процесу укладення угоди Про відкрите небо з ЄС. І, звісно, корпоратизація Укрпошти — робота в цьому напрямку стане більш інтенсивною.
Олександр Данилюк, міністр фінансів, 40 років
CV: До приходу в українські держоргани працював в інвесткомпаніях. У вересні 2010‑го, за часів президентства Віктора Януковича, очолив Координаційний центр з упровадження економічних реформ. У липні 2014‑го Порошенко зробив Данилюка представником президента в Кабміні, а через рік — заступником глави Адміністрації президента. Данилюк — один зі співзасновників Центру вільної економіки ім. Кахи Бендукідзе.
ВІДПОВІДЬ: Пріоритетами міністерства у 2016‑му я вважаю відновлення співпраці з МВФ і реалізацію Коаліційної угоди, в якій зазначено поставлені перед урядом завдання. Також вважаю за необхідне розпочати системну реформу сфери держфінансів і посилити роль самого Міністерства фінансів як функціонального, системного інструменту перетворення всіх сфер, адже саме Мінфін за допомогою механізмів фінансування може стимулювати реформи освіти, медицини, соціальної сфери тощо.
Ще одним важливим напрямком роботи я вважаю прозору приватизацію, яка є реальним інструментом боротьби з корупцією, зокрема політичної.
Крім того, ми повинні налагодити систему адміністрування податків, завдяки чому звільниться додатковий фінансовий ресурс, який наповнить бюджет країни. І, нарешті, ми будемо вживати заходів для остаточного об’єднання податкової та митниці.
Лілія Гриневич, міністр освіти і науки, 50 років
CV: Професійну кар’єру починала у Львові, працюючи вчителем у школі. Була директором Центру оцінювання якості освіти. На виборах у 2012‑му пройшла в парламент від ВО Батьківщина, очолила комітет з питань науки і освіти. У 2014‑му стала депутатом від Народного фронту.
ВІДПОВІДЬ: Моя стратегічна мета — створити таку систему освіти, яка буде допомагати дитині стати успішною і зайняти своє місце в житті незалежно від її походження і здібностей, а дорослим — створить можливості для навчання протягом життя.
Ми повинні суттєво змінити українську школу, насамперед зміст освіти — чому ми вчимо дітей. Це має бути освіта для життя. Ми перейдемо від трансляції величезної кількості знань і вимог (щоб діти відтворювали ці знання), до формування у школярів умінь критично мислити, працювати в команді, розв’язувати проблеми, самостійно шукати й аналізувати інформацію, володіти фінансовою грамотністю і навичками підприємництва, бути готовим вчитися протягом життя.
Хочу підкреслити: фінансова грамотність та підприємництво — це не нові предмети для навчання в школі. Це компетентності, які повинні бути розвинені у дітей в результаті навчання, зокрема математиці.
Ми повинні змінити зміст освіти, щоб молодші школярі могли порахувати свій бюджет походу в магазин або зоопарк, а старші — вміли розрахувати відсотки за депозитом або свої податки. Щиро переконана, що школа — це не тільки сума знань, але і місце, де закладаються цінності. І вони також мають стати частиною змісту освіти.
Одночасно ми повинні підготувати вчителів до викладання осучасненого змісту: змінити підходи до викладання в педвузах і підвищення кваліфікації вчителів. Новий зміст вимагає знання нових сучасних методик та інших підходів до оцінювання знань.
Поряд зі стратегічними завданнями ми продовжуємо реформи вищої освіти.
Але є й низка невідкладних кризових питань. До мого приходу в міністерство не були вирішені питання своєчасного забезпечення випускників шкіл атестатами та свідоцтвами. Ми вже вжили необхідних заходів, і хочу заспокоїти і школи, і випускників: атестати і свідоцтва видадуть вчасно. При цьому ми здешевили вартість цих документів, і держава заощадить бюджетні кошти.
Інше гостре питання — друк підручників: своєчасно видати підручники для 8‑го класу та допомогти органам місцевого самоврядування закупити підручники для 4‑х і 7‑х класів, які досі не доставлені в школи у повному обсязі.
Ми повинні терміново вирішити ці нагальні питання, але наша стратегічна мета — повністю змінити підхід і логістику підготовки і відбору підручників. Підручники повинні нарешті переорієнтуватися на дитину, її вікові здібності і особливості, і на сучасний сенс.
Остап Семерак, міністр екології та природних ресурсів, 43 роки
CV: Екс-нардеп фракції Народний фронт.
Багато років пропрацював керівником секретаріату парламентських фракцій ПРП Реформи-центр, Наша Україна, Реформи і порядок. Обіймав посаду заступника голови Київської облдержадміністрації з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю. З 2007‑го по 2012‑й — нардеп Блоку Юлії Тимошенко. З лютого по грудень 2014‑й — міністр Кабміну Арсенія Яценюка.
ВІДПОВІДЬ: Перше і головне завдання я бачу в тому, щоб реорганізувати міністерство у прозору, просунуту структуру, здатну впроваджувати сучасну екологічну політику. Я хочу, щоб у суспільному уявленні міністерство не асоціювалося з корупцією і розпилом надр. Навпаки, саме тут може зароджуватися нова культура ставлення суспільства до навколишнього середовища в найширшому розумінні цього слова. Ставлення до природних ресурсів, які є надбанням не тільки нинішнього, а й наступних поколінь, повинно визначати в тому числі і національні пріоритети.
Почав я роботу з організаційних моментів. Наприклад, вже на першій апаратній нараді прийнято рішення про швидкий перехід на електронний документообіг — принаймні, в рамках міністерства — та впровадження відкритих електронних сервісів. Дико виглядає, коли у міністерстві екології співробітники носять за собою сотні папірців!
Другий пріоритет — міністерство повинно стати локомотивом зростання ВВП завдяки ефективному керуванню.
Третє завдання — формування стратегічних пріоритетів в екологічній політиці, які б відповідали Угоді про Асоціацію з ЄС.
З проектів, які вже можна презентувати і виносити на громадське обговорення — нова концепція розвитку Чорнобильської зони відчуження. Є різні ідеї — від розвитку тут біосферного заповідника до створення наукової бази з вивчення наслідків та запобігання катастрофам. Крім того, я прихильник ідеї створення в Україні повного ядерного циклу, тобто, поховання ядерних відходів на територіях, які будуть завжди непридатними для життя. Цей проект має економічну доцільність, і виводить Україну на якісно новий технологічний рівень.
Вважаю, що нам терміново необхідна реформа Екологічної інспекції. З корупційної піраміди вона повинна перетворитися в ефективний прозорий сервіс.
Окреме питання — кадрова політика. У всій структурі Мінекології, зокрема і на чолі держпідприємств, підпорядкованих міністерству, повинні працювати люди з сучасним мисленням і бездоганною репутацією. Сподіваюся на підтримку громадськості в контролі за роботою кожного.
Тарас Кутовий, міністр аграрної політики і продовольства, 40 років
CV: У 2004-2009 роках був фінансовим директором інвестиційної компанії XXI століття. Потім керував агрохолдингом Райз.
У 2012 році пройшов у парламент від партії УДАР, був першим заступником голови комітету з питань агрополітики та земельних відносин. На виборах у 2014‑му потрапив у Раду по одномандатному округу.
ВІДПОВІДЬ: Якщо говорити про кадрове бачення, в міністерстві будуть проаналізовані попередні досягнення, подивимося плани на наступні місяці. Тоді я і визначуся з результатами: на кого можна покластися, а на кого — ні.
Друге, про що потрібно говорити,— це входження в переговорний процес (разом з Мінфіном, МВФ) щодо перегляду умов і меж роботи агропромислового комплексу, передусім у контексті державної підтримки та податкового регулювання. Це те ключове, що вимагає швидких рішень. На цьому ми зосередимося.
Дуже часто в медіа сьогодні йдеться про якісь катастрофічні кадрові зміни, що плануються. Я прийшов підвищувати ефективність міністерства та досягати цілей, а не змінювати людей. Якщо заміна людей — елемент підвищення ефективності, вона буде відбуватися.
Я прийшов в міністерство у складний період — ми в процесі посівної. Хочу, щоб ми суттєво підвищили рівень взаємодії, насамперед, з малими і середніми підприємцями, які сьогодні чекають відкритого діалогу.
З точки зору людських стосунків — що було раніше і залишиться зараз — нульова толерантність до корупції. Будь-які неетичні речі в міністерстві неприпустимі. Я буду особисто докладати всіх зусиль для того, щоб той, хто не дай Бог буде мати до цього відношення, був покараний. І щоб це було зроблено публічно і доведено до кінця.
Євген Нищук, міністр культури, 43 роки
CV: Народний артист України, актор, голос обох Майданів. Був міністром культури в першому уряді Арсенія Яценюка в 2014 році.
ВІДПОВІДЬ: Одне з головних завдань сьогодні — повернути довіру до Мінкульту. Я хочу створити раду міністра в доповнення до вже існуючих інституцій. Це повинен бути пул інтелектуалів, з яким спільно ми б опрацювали план дій.
Путівником повинні стати напрацювання, створені поза Мінкультом,— стратегія Культура-2025, робота РПР [Реанімаційного пакету реформ] Культура, Конгресу активістів культури, Альянсу культури та інших. У мене вже було кілька зустрічей з представниками культурної громадськості, я взяв участь у Конгресі активістів культури, також у мене була досить продуктивна зустріч у Мінкульті. Впевнений, що такі кроки зітруть межі між державною і недержавною культурою, вони повинні бути зрівняні в правах, саме це допоможе “зшити” країну. Радий, що ми домовилися про координацію дій, подальшу комунікацію та опрацювання списку пріоритетів.
Ми повинні декомунізувати сам Мінкульт і відмовитися від виключно технічного функціоналу — розподілу коштів. Також я хочу створити департамент розвитку сучасних культурних індустрій. Міністерство повинно стати тією платформою, яка допоможе втілити ідеї наших талановитих художників у різних жанрах і продукувати їх у світ.
Бачу великі перспективи і в роботі з європейськими партнерами. Міністерство може стати гарантом, але не повинно втручатися в розподіл грошей тих чи інших програм. Державі також необхідна розгалужена система культурно-інформаційних центрів за кордоном. Настав час разом з традиційним надбанням показати сучасне мистецтво України — актуальне, цікаве, гостре, самобутнє. Буду дуже радий активно співпрацювати з ініціативою Культурна дипломатія України від МЗС.
Христина Бердинських
За матеріалами: НВ
Поділитися новиною
