1302
Неспортивно: ринок фітнес-послуг просів в 4,3 рази
— Фондовий ринок
Догляд за своїм тілом в період кризи для українців не в пріоритеті. У 2015 році по всій країні закрилося більше 5 тис. спортивних залів і басейнів, в грошовому еквіваленті ринок просів більш ніж в чотири рази.
Похід в спортзал для українців скоріше розкіш. За даними аналітичної компанії Pro-Consulting, за станом на 2014 рік тільки 9% населення, а це близько 3,8 млн осіб, відвідували фітнес-клуби і басейни. У порівнянні з 2013-м, який вже вважався кризовим, цей показник скоротився на 17,8%. У 2015 році ситуація не покращилася. “Відвідування спортклубів відсувається на другий план через зниження загального добробуту українців”, – пояснює Олена Свирида, фахівець аналітичного департаменту компанії Pro-Consulting.
Крім економічних факторів, свій вплив на падіння ринку дала й окупація Росією Криму та частини Донбасу. До початку військових дій східні регіони були в числі лідерів по наданню фітнес-послуг. “Донецьк посідав друге місце після Києва за кількістю спортклубів”, – зазначає власник спортклубу “Океан” (Чернівці) Геннадій Романенко. Частка Луганської області в загальному обсязі ринку фітнес-послуг в 2014 році становила 3,2%, Донецької області – 10,5%. Втрата Криму призвела до того, що загальний обсяг ринку скоротився ще на 3,9%.
Всі перераховані вище фактори призвели до того, що обсяг ринку фітнес-послуг в Україні в минулому році склав всього $ 156,8 млн, що в 4,3 рази менше докризових показників. Так, обсяг ринку станом на кінець 2012 року оцінювався в $ 675 млн. У той же час потенційна місткість ринку досягає $ 2 млрд.
Індивідуальний забіг
Різке скорочення числа клієнтів призвело до закриття спортзалів. Приміщень, призначених для фізкультурно-оздоровчих занять, в 2014 році стало на 15% менше (13, 9 тис. проти 17,1 тис. у 2013-му), кількість спортивних залів скоротилася на 13,6% (з 17,1 тис. до 14,8 тис.), а басейнів – на 9,8% (до 498).
Під ніж в першу чергу пішли невеликі спортзали. “Зараз локальні спортивні зали знаходяться на межі виживання, – нарікає Геннадій Романенко. – Вони не можуть стримати зростання цін на абонементи в першу чергу через дороге імпортне обладнання, яке необхідно оновлювати і обслуговувати. Впливає на подорожчання абонемента і зростання комунальних тарифів. Як наслідок вартість відвідування такого фітнес-клубу стає для споживача непідйомною і клієнти йдуть, що призводить до закриття малих підприємців сфери фітнес-послуг”.
Великим мережам спортивних клубів вдається виживати тільки за рахунок своїх масштабів, тобто постійного потоку клієнтів. “Не дивлячись на загальну тенденцію до скорочення кількості фітнес-клубів, в 2015 році деякі великі гравці розширили свою мережу”, – коментує Олена Свирида. Так, найбільший фітнес-оператор SportLife в минулому році відкрив дев’ять спортивних центрів, ще 15 перебувають на етапі будівництва і почнуть свою роботу в 2016-му.
Основними гравцями на ринку як і раніше залишаються мережі фітнес-центрів середнього цінового сегмента. Найчисельнішою мережею залишається SportLife (40 спортклубів по всій Україні), “Спортленд” (вісім клубів в Києві), MyFit (чотири клуби), InterFit (три спортклуби), “Планета Фітнес” (два спортклуби), а також компанії, що працюють в преміум-сегменті: “5 елемент”, “Гран-Прі”, Tsarsky, “Акваріум”, “Подільський”, Sportlife Deluxe.
У 2016 році на ринок фітнес-послуг зайшов новий оператор – міжнародна компанія GoFit. Це онлайн-платформа, клієнти якої можуть придбати єдиний абонемент практично в усі спортивні клуби країни. За даними самої компанії, вже зараз вони працюють з більш ніж 500 клубів. “Нашими партнерами є виключно локальні мережі, оскільки, на нашу думку, саме вони дають клієнту необхідний в спорті індивідуальний підхід”, – говорять в GoFit. Зараз компанія працює тільки на столичному ринку, в планах вихід на Дніпропетровськ, Одесу, Харків і Львів.
Професійна трансформація
Головною тенденцією 2014-2015 років став перехід ринку на “сухі” клуби, оскільки відкриття центрів з басейном дуже дороге задоволення для підприємців середньої руки. “Це витратний проект, причому не тільки через особливості будівництва, але також через бюрократичну і, будемо відверті, корупційну складову”, – розповідає учасник ринку. Так, будівництво спортклубу площею 3-5 тис. кв. м з басейном обійдеться в $ 1-3 млн. У той же час відкриття “сухого” фітнес-залу до 300 кв. м зажадає $ 100-300 тис. інвестицій. “Якщо мова йде про регіональний клуб з простим ремонтом і вживаними тренажерами, можна вкластися і в 1 млн грн”, – констатує Геннадій Романенко.
Також все більшою популярністю користуються клуби, які спеціалізуються на певних послугах, наприклад, на кроссфіт, боксі, йозі, групових тренуваннях. Як відзначають в спортклубі “Подільський”, у 2015 році їх відвідувачі в більшості своїй були готові платити за базові і функціональні тренування.
Криза вносить свої корективи і в підхід до оплати. “Тепер споживачі все частіше звертають увагу на можливість щомісячної оплати фітнес-послуг і багато центрів йдуть назустріч своїм клієнтам”, – розповідає Олена Свирида. Це більшою мірою відноситься до локальних спортклубів. У свою чергу, великі мережеві оператори, хоч і залишили річні абонементи, пропонують всілякі акції та розстрочку. Наприклад, можна придбати денний абонемент від 150 грн за місяць або річну карту за 11 платежів по 1583 грн на місяць. В середньому ж, за даними Pro-Consulting, річний абонемент у фітнес-клуб в 2015 році коштував 4200 грн.
Незважаючи на вихід частини гравців, на ринку все ще актуальна проблема дефіциту кадрів. Справа в тому, що в Україні практично відсутня професійна підготовка фітнес-тренерів, тому багатьом доводиться брати на роботу самоучок. Оператори ринку визнають, що саме забезпечення якісного тренерського складу буде основним викликом для них в 2016 році.
Юлія Мартиненко
За матеріалами: Діло
Поділитися новиною
