397
Кирило Бігай: Хто захистить інтернет-користувачів від шахраїв
— Особисті фінанси
На нещодавній конференції “Управління операційними ризиками” директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Сергій Шацький розповів про обсяги шахрайських операцій при розрахунках в інтернеті. У минулому році зафіксовано понад 43 000 випадків незаконного заволодіння коштами користувачів на загальну суму майже 95 млн грн. Кількість сумнівних операцій з банкоматами і в торгових мережах майже на порядок менше – інтернет залишається благодатним грунтом для здійснення зловмисних дій.
Багато це чи мало? Голова Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації Леонід Євдоченко на парламентських слуханнях щодо реформування галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розбудови інформаційного простору України оцінив кількість активних інтернет-користувачів в нашій країні станом на кінець 2015 р. на рівні 58% від загального числа жителів. За даними Держстату без урахування Криму і Севастополя в той же період населення становило 42,76 млн осіб. Якщо відштовхуватися від даних Кабміну, відповідно до яких тільки 17% інтернет-користувачів зробили в минулому році операції купівлі-продажу в онлайні, отримаємо аудиторію 4,2 млн осіб.
Виходить, ймовірність втратити свої гроші в мережі приблизно 1:1000. Здається, небагато, але вже цілком достатньо, щоб підірвати довіру користувачів до відомим маркетплейсів. Історії про OLX і шахрайські схеми з картами ПриватБанку останнім часом зустрічаються на сторінках Facebook із завидною регулярністю. А втрати від дій шахраїв в інтернеті можна порівняти, наприклад, з обсягом коштів, які Кабмін виділив на придбання нових трамваїв вітчизняного виробництва для Києва, Львова, Одеси та Маріуполя. Сумна арифметика.
Кругова порука
Виходить відверто парадоксальна ситуація. З одного боку, фінансовий регулятор в особі Нацбанку і учасники платіжного ринку всіляко прагнуть популяризувати безготівкові платежі і тим самим підвищувати безпеку здійснення транзакцій. Але якщо економіка повинна бути економною, то безпечні електронні платежі повинні бути безпечними на ділі. Поки все навпаки: зростання популярності і повсюдне поширення таких платежів стимулює шахраїв винаходити все більш витончені схеми обману довірливих користувачів.
Виходить відверто парадоксальна ситуація. З одного боку, фінансовий регулятор в особі Нацбанку і учасники платіжного ринку всіляко прагнуть популяризувати безготівкові платежі і тим самим підвищувати безпеку здійснення транзакцій. Але якщо економіка повинна бути економною, то безпечні електронні платежі повинні бути безпечними на ділі. Поки все навпаки: зростання популярності і повсюдне поширення таких платежів стимулює шахраїв винаходити все більш витончені схеми обману довірливих користувачів.
Нацбанк і його підопічні в особі українських банків роблять ставку на інформування: попереджений – значить озброєний. Можливо, підвищення рівня фінансової грамотності населення, знання і неухильне дотримання правил безпечних безготівкових розрахунків здатне переламати тенденцію. Але людина ледача за своєю природою, і перекладати на тендітні плечі пересічного інтернет-користувача непосильний тягар відповідальності за дії зловмисників, як мінімум, нечесно.
Теоретично, банки мають у своєму розпорядженні власні служби безпеки, але ж шахраї, які по телефону “ненав’язливо” просять повідомити PIN-код карти не мають прямого відношення до банків. Оператори зв’язку теж займають відокремлену позицію – вони не несуть відповідальності за зміст розмов абонентів. Ловити злочинців – прерогатива силових структур, тільки кількість скоєних злочинів поки не дає приводу для оптимізму.
Допоможи сам своїм клієнтам
Якщо ситуація, що складається, боляче б’є по репутації інтернет-майданчиків, очевидно, їм самим впору робити проактивні дії для захисту користувачів і створення комфортних умов здійснення транзакцій. «Ми будемо продовжувати працювати над поліпшенням користувацького досвіду. Це завжди залишається нашою головною метою», – заявив Майкл Лі, директор з міжнародного маркетингу та розвитку бізнесу найбільш швидкозростаючого в світі маркетплейса Alibaba. Ще в 2013 році за обсягом транзакцій цей майданчик перевершив eBay і Amazon.com разом узяті, а в минулому році на Single’s Day (11.11) або день холостяка обсяги продажів тільки за перші 90 хвилин склали рекордні $ 5 млрд.
За значними фінансовими показниками, безсумнівно, стоїть довіра десятків мільйонів споживачів до продавців, які розміщують свої пропозиції на майданчику. І завдання Alibaba якраз забезпечити той самий позитивний досвід користувачів і захист інтересів користувачів. Одного інформування, про яке у нас люблять говорити, для досягнення поставлених цілей мало.
Втратити користувача легко. І зовсім не обов’язково навіть, щоб він зіткнувся з фактом шахрайства з боку недобросовісного продавця, – досить просто невчасно отримати замовлений товар. До речі, в цьому випадку одночасно постраждає не тільки репутація продавця і майданчика, а й виробника. У високих показниках якості сервісу зацікавлені всі без винятку сумлінні учасники ланцюжка продажів: інтернет-сервіс, банк, платіжний і телекомунікаційний оператор, служба доставки.
Втратити користувача легко. І зовсім не обов’язково навіть, щоб він зіткнувся з фактом шахрайства з боку недобросовісного продавця, – досить просто невчасно отримати замовлений товар. До речі, в цьому випадку одночасно постраждає не тільки репутація продавця і майданчика, а й виробника. У високих показниках якості сервісу зацікавлені всі без винятку сумлінні учасники ланцюжка продажів: інтернет-сервіс, банк, платіжний і телекомунікаційний оператор, служба доставки.
Кирило Бігай, співзасновник і керуючий партнер Preply
За матеріалами: Файненс.ЮА
Поділитися новиною
