332
На короткому ланцюгу
— Кредит&Депозит
Голова фінансового комітету парламенту Сергій Рибалка підготував Стратегію розвитку банківської системи до 2020 року. ЇЇ реалізація може позбавити Нацбанк незалежності: повноваження регулятора виводити банки з ринку значно обмежать, а парламент зможе звільнити голову НБУ майже у будь-який час. Відновити економіку запропоновано дешевими кредитами НБУ. Регулятор з пропозиціями Сергія Рибалки не погодився.
Ліквідація незалежності
Голова парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка («Радикальна партія Олега Ляшка») вирішив скласти Нацбанку конкуренцію в формуванні стратегії розвитку банківської системи на 2016-2020 роки. Оскільки НБУ залишається для депутатів непрозорим і непідконтрольним, вони хочуть поставити його в жорсткі рамки. Вже до 30 квітня має бути «терміново призначений високопрофесійний та незалежний склад Ради НБУ», йдеться в оприлюдненому проекті стратегії «Подолання кризи, стабільність національної валюти і банківської системи та економічне зростання».
Протягом 2016 року його повноваження мають посилитися. Члени Ради НБУ, які призначаються парламентом і президентом, мають бути присутніми на засіданнях правління з правом дорадчого голосу. Рада НБУ зможе звертатися до парламенту і президента стосовно незадовільного виконання НБУ Основних засад грошово-кредитної політики. При цьому такі звернення повинні супроводжуватися «обов’язковими наслідками»: вже цього року треба прийняти норму про дострокове звільнення голови НБУ в разі висловлення недовіри до нього парламентом і президентом. «Радикальна партія Олега Ляшка» неодноразово вимагала звільнення нинішньої голови НБУ Валерії Гонтаревої через девальвацію гривні. У відповідь НБУ пояснював, що перейшов від фіксованого до гнучкого курсу.
Цей проект стратегії запропоновано затвердити парламентом. «Поки невідомо, коли це станеться», – сказав Сергій Рибалка в ході презентації своєї ініціативи. НБУ в своїй діяльності керується «Комплексною програмою розвитку фінансового сектору України до 2020 року», затвердженої ним 18 червня 2015 року.
Сергій Рибалка пропонує переглянути принципи банківського нагляду. Нацбанку хочуть заборонити змінювати вимоги до капіталу і ключові правила роботи банків частіше, ніж раз на рік. Депутати спрощують вимоги до капіталу: мінімальний капітал – всього 150 млн грн (5 млн євро), а у неіснуючих зараз спеціалізованих іпотечних банків – 500 млн грн. «Для кредитування реального сектора економіки необхідно дати банкам можливість конкурувати незалежно від розміру і статусу. Якщо у банку достатній рівень капіталу і є бізнес-модель, то він повинен мати право працювати з будь-яким підприємством», – вважає голова правління Комерційного індустріального банку Вадим Березовик.
Як повідомляв FinClub, НБУ раніше вимагав збільшити мінімальний капітал до 300 млн грн до січня 2017 року, але потім вирішив знизити планку до 200 млн грн до липня 2017 року. Регулятор вважає нову пропозицію комітету необгрунтованою. «Встановлений законодавством мінімум у 500 млн грн (до нових банків. – FinClub) краще відповідає наявним сьогодні ризикам в системі. Крім того, не варто обмежувати ризиковане кредитування виключно іпотечним. При цьому практично всі банки мають іпотечні портфелі», – каже заступник голови Нацбанку Олег Чурій.
Банкрутства поставлять на паузу
Незадоволені депутати і масовими банківськими банкрутствами – за два роки з ринку пішло 73 банки. Тому Сергій Рибалка хоче, щоб банки відносили до категорії неплатоспроможних тільки в разі їхньої фінансової неплатоспроможності. А зараз НБУ закриває банки і через відмивання брудних грошей, і через непрозору структуру капіталу. Крім того, НБУ буде зобов’язаний оприлюднити причини неплатоспроможності банків – пояснювати, чому збанкрутувала та чи інша установа. «Курс Нацбанку на скорочення кількості банків і закриття дрібних банків суперечить завданню розвитку ринку. Тому потрібні системні нові пропозиції», – заявив Сергій Рибалка.
НБУ здивований цією пропозицією. «Це унеможливить боротьбу Нацбанку із схемними банками і ускладнить роботу щодо забезпечення прозорості банківської системи. Практика показує, що банки, які займаються переведенням у готівку, виконують економічні нормативи НБУ, оскільки не ведуть звичайну діяльність», – пояснив Олег Чурій.
Обмеження гарантованої для повернення із збанкрутілих банків суми рівнем у 200 тис. грн, на думку голови комітету, порушує право власності українців. Тому планується розробити механізм відшкодування втрат в неплатоспроможних банках за рахунок всього майна власників банків, незалежно від ступеня їхньої провини за банкрутство. Через два дні після оголошення про ліквідацію має бути арештоване усе їхнє майно, а їм самим – заборонено виїзд за кордон.
Надрукувати грошей на кредити
Відновлювати банківське кредитування Сергій Рибалка пропонує за рахунок грошей населення і підприємств. А для підвищення рівня їхньої довіри до банківської системи треба встановити мораторій на ліквідацію банків, що виконують нормативи капіталу та ліквідності. Ще одним джерелом коштів для кредитування мають стати гроші Нацбанку – від нього вимагають видавати банкам спеціальне рефінансування за зниженими ставками.
НБУ з обережністю ставиться до цієї ідеї. На думку Олега Чурія, активізація емісії гривні для стимулювання кредитування доречна за дефляції, але зараз це суперечитиме меті з уповільнення інфляції. Новий виток грошової емісії унеможливить проведення політики інфляційного таргетування і досягнення 5-процентної інфляції в 2019 році, як це передбачено Стратегією монетарної політики НБУ на 2016-2020 роки. «Це унеможливить виконання зобов’язання України перед МВФ з макроекономічної стабілізації, в тому числі за рахунок досягнення та утримання цінової стабільності», – вважає Олег Чурій. НБУ також виступає проти введення мораторію на адміністративне підвищення цін і тарифів, яке Сергій Рибалка прописав у стратегії, але яке при цьому не лежить в компетенції функцій НБУ. Розрахунки Олега Чурія показують, що навіть з урахуванням продовження зростання енерготарифів інфляція буде уповільнюватися.
Голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран вважає, що «з документа слід прибрати всі рекомендації «радянської епохи», наприклад, надрукувати грошей і роздати їх досвідченим виробничникам». «Якщо під час падіння експорту і відтоку капіталу друкувати гроші та роздавати їх банкам, то ці гроші різними шляхами прийдуть на міжбанк, а частина з них просто піде з країни. Тому рекомендації «посилити монетизацію ВВП за поганої економіки» виглядають як поради із самогубства», – стверджує експерт.
Паралельно Сергій Рибалка пропонує створити «Єдиний держреєстр позичальників» і розділити проблемні кредити на кластери. Для роботи з проблемними боргами НБУ повинен або створити санаційний банк, або спецфонд для їх викупу в обмін на держоблігації, або придумати щось своє.
Державна частка
Стратегія роботи державних банків більшою мірою залишиться нинішньою. Роботою з населенням і надалі займатиметься Ощадбанк, який разом з невеликими і середніми банками сконцентрується на роботі з малим та середнім бізнесом. Укрексімбанк буде обслуговувати експорт та імпорт. Так спочатку було вказано в стратегії розвитку держбанків, прийнятій урядом. «Ми розробили план розвитку держбанків, який орієнтований на цільові клієнтські сегменти. Ощадбанк має розвинену клієнтську мережу і займається населенням. Укрексімбанк працює з експортно орієнтованими підприємствами», – говорить директор департаменту Мінфіну Юрій Гелетей.
Оскільки в стратегії Сергія Рибалки не йдеться про плани уряду приватизувати невеликі пакети акцій держбанків, в НБУ це сприймають як відмову від таких планів. До того ж депутатам цієї кількості держбанків недостатньо. Пропонується також створити Банк розвитку, який візьметься за кредитування інвестиційних проектів.
Олена Губар, В’ячеслав Садовничий
За матеріалами: Фінансовий клуб
Поділитися новиною
