938
Банк "Хрещатик" не був "кишеньковим" і 23 роки співпрацював з владою Києва, - голова правління
— Кредит&Депозит
Банк “Хрещатик” ніколи не був кишеньковим банком певної фінансово-промислової групи і практично з дня свого заснування – 23 роки – займався спільними проектами зі столичним муніципалітетом.
Як повідомив голова правління банку Дмитро Гриджук на своїй сторінці в соцмережі Facebook, банк “Хрещатик” був ринковим і повністю відповідав ринковим тенденціям по всіх напрямках – формування бази фондування, всіма видами ризиків, валютними депозитами і кредитами.
За його словами, в банку обслуговувалося 201 комунальне підприємство з 400, і пасиви цих підприємств становили 419,9 мільйона гривень, а 453,6 мільйона гривень кредитів банк надав підприємствам, які формують соціальну інфраструктуру міста. В тому числі це кредити на 258 мільйонів гривень “Київметробуду”, на 185 мільйонів гривень – Київському метрополітену, на 190 мільйонів гривень – “Київпастрансу” і т. д.
“До речі, по більшості комунальних підприємств Києва кредити мали статус проблемних або прострочених. І тільки останнім часом, завдяки девальвації та кризі, відбулося їх погашення”, – зазначив Гриджук.
Також він повідомив, що “Хрещатик” за рахунок власних кредитних ресурсів обслуговував житлове будівництво для молодих сімей, серед яких ще 1200 сімей платять за кредитами, а також надавав фінансову підтримку малому і середньому бізнесу в цілому розміром понад 2 мільярди гривень.
Крім того, як зазначив банкір, “Хрещатик” представляв інтереси столичної влади на світових ринках капіталу, виступаючи менеджером зовнішніх запозичень, і надавав справжню підтримку киянам, забезпечуючи справжній соціально орієнтований підхід у програмах для пенсіонерів, малозабезпечених верств, у фінансових та інших додатках Картки киянина, яку випустив обсягом понад 750 тисяч штук.
Гриджук підкреслив, що всі надані кредити було забезпечено ліквідною заставою, а не “сміттєвими” цінними паперами, як повідомляла заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова у своїй колонці на “Українській правді”.
“Компанії без “живих” грошових потоків, з “порожнім” балансом апріорі не могли отримати в “Хрещатику” кредит. Про це свідчить навіть частка проблемної заборгованості в кредитному портфелі банку станом на 1 квітня вона становила близько 36% порівняно з 70% у банківській системі”, – зазначив він.
При цьому, банкір визнав, що через істотне погіршення макроекономічних показників та стрімкої девальвації підприємства не могли обслуговувати кредити, і банк був змушений взяти на свій баланс 953,6 мільйона гривень ліквідної застави, який на 90% був представлений нерухомістю, що з власним майном банку перевищує 1,1 мільярда гривень.
“Що стосується кредитів пов’язаним особам, навіть за нової нормативної класифікації, то вони не видавалися вже майже два роки. Подальша оптимізація діяльності банку і його виведення на беззбитковість і забезпечення соціальних програм були зафіксовані в програмі реструктуризації, яку ми зареєстрували у регулятора ще 31 березня”, – додав Гриджук.
За матеріалами: УНІАН
Поділитися новиною
